Буковинські добротворці розпочали акцію "Хата для солдата" (ВІДЕО)

 

Історія Віктора Завальнюка складна і подекуди зовсім незрозуміла, йдеться в сюжеті ТВА. Після Хотинського інтернату він залишився без житла, під час Революції Гідності в Українському домі усі його документи згоріли. Їх відновили, та згодом хлопця мобілізували у 25 окрему повітряно-десантну бригаду. Демобілізувався, і знову - ні житла, ані права на отримання дотацій від держави. Тому волонтери та учасники АТО з громадської організації "Добротворець" взялися допомогти.

 

У Хотинському районі, неподалік Дністра, Віктор матиме свою оселю. Посприяв цьому і голова Рукшинської територіальної громади Олег Горбатюк, теж у минулому військовий.

 

- Це був будинок, який єдиний був у комунальній власності, і, я думаю, що так, як ми обговорили це і з представниками цього села, люди погодилися, тому що з цього села багато хлопців також воювали так само, і поставилися з розумінням, - зазначає Олег Горбатюк, голова Рукшинської об’єднаної територіальної громади.

 

-Визначили у нас ці хати під знесення. Коли починалася та ГАЕС, то нас звідти виселяли сюди. Та й побудували це. Тут мав бути чоловік, а він не схотів цього місця, - каже Ольга, сусідка.

 

Тоді, ще багато років тому, у приміщенні облаштували колгоспну їдальню. Потім воно пустувало, його часом здавали в оренду. Та, зрештою, будинок занепав.

 

- Є таке правило золоте, що не давай людині рибу, а дай їй вудочку і навчи ту рибу ловити. В принципі, ми вважаємо, що зараз ми робимо саме це, - зауважує Леся Михайлюк, заступниця голови ГО "Добротворець".

 

Розпочинати відновлення хати для солдата було непросто, бо волонтери фінансово виснажені.

 

-Завжди кажуть, що краще самому щось зробити, ніж щось переробляти. Але, в принципі, ми не шукаємо легких шляхів. Нічого неможливо зробити, якщо ти не стукаєш до когось, бо так тільки тобі відкриють, - каже Жанна Король, волонтерка ГО "Добротворець".

 

Кілька днів вони телефонували доброчинцям і на перший етап зібрали все необхідне.

 

-Я звернулася до друзів, до знайомих - кожен з них знає, про кого я зараз кажу - і ніхто не відмовив. Абсолютно ніхто - хто грошима, хто матеріалами, - зауважує Жанна Король, волонтерка ГО "Добротворець".

 

-Це дуже добре, що люди допомагають. Це дуже важлива справа, тому що це не просто поліпшити умови, це людина, якій потрібно. Віктор, коли приїжджав у відпустку, то він жив на вокзалі, тому що у нього не було де жити, - розповідає Олег Горбатюк, голова Рукшинської об’єднаної територіальної громади.

 

Поки в одній із кімнат зривають стару підлогу, на горищі майстри-військові вже лагодять дах.

 

-Зараз буде все добре. -А був? -А був трошки в жахливому. Все буде добре, побачите.

 

-Зараз він знаходиться в шпиталі, у нього запалення легень, він лікується, а ми готуємо ось такий сюрприз. Деколи скидаємо йому кілька фотографій, щоб він подивився. І він у захваті, - зазначає Жанна Король, волонтерка ГО "Добротворець".

 

Сусіди вже хочуть познайомитися зі своїм новим односельчанином.

 

-Якщо хороший сусід, то нехай буде, а якщо буде поганий сусід, то знайте, ми не приймемо його у свій колектив, - зізнається Ольга, сусідка.

 

Мешканці Рукшина активно долучилися до ремонту оселі атовця. Хтось приніс піску, хтось - води, а хтось - їжі для волонтерів. Загалом, кажуть добротворці, Віктора не залишать навіть після облаштування його будинку.

 

-Цей випадок, це я вперше таке чую, що така ситуація, що людина дійсно мала би бути захищена державою, то це дивно, воно найбільше, певно, спонукає до такої допомоги, - каже Василь Гапай, учасник АТО.