Німці пропонують зносити в Україні "хрущовки" і будувати на їх місці "солом'яні" багатоповерхівки

 

Про це заявив координатор програм енергоефективності Німецько-Українського Форуму(НУФ) Алекс Родіонов, коментуючи запропоновані організацією програми енергоефективності.

 

За його словами, модернізувати "хрущовки" в Україні можна за допомогою комерційного проекту, який «нарощування» старого будинку - зведення мансардних, легких поверхів – буде поєднувати з термомодернізацією. «Надбудова одного або двох мансардних поверхів не тільки знімає проблему старої покрівлі, а й дає додаткову площу, продавши яку можна компенсувати частину витрат на утеплення і ремонт, - пояснює експерт. – До того ж оновлений будинок отримає зовнішню ліфтову систему – це і комфорт, і додаткове утеплення».

 

Інвестором такого проекту, за словами експерта, повинна виступати будівельна фірма-девелопер, яка буде проводити термомодернізацію «хрущовки» за рахунок прибутку отриманого від реалізації нових сучасних квартир. До того ж Алекс Родіонов наголошує, що зовсім "вбиті" багатоповерхівки необхідно якомога швидше зносити, а на їх місці будувати сучасні енергопасивні будинки.

 

В обох випадках – і при нарощуванні старих будинків і при будівництві нових – фахівці НУФ пропонують використовувати технологію солом'яного будівництва (strawbale-house). «Солома спресована без жодних зв'язуючих матеріалів у блоки щільністю 90-120 кг/м3 перетворюється на відмінний будматеріал і утеплювач, - розповідає Алекс Родіонов. - Завдяки великій кількості кремнезему цей природний матеріал відрізняється хорошою стійкістю: оштукатурена стіна 2,5 м заввишки і шириною 3,5 м витримує вертикальне навантаження до 8 тис. кг і бічне - до 325 кг».

 

Крім того, блоки, які формуються прес-підбирачами під час збирання соломи з поля, не потребують ніякого спеціально виробництва. Для виготовлення 1м2 стіни потрібно близько 40 кг соломи, зауважує експерт, додаючи, що технологія дозволяє зводити не лише індивідуальні будинки, а й 3-4-поверхові житлові будинки та громадські споруди.

 

Каркасно-солом'яне житло споживає не більше 40 кВт теплової енергії на 1 м2 в рік, розповідає експерт, наголошуючи, що такі будівлі проектуються за принципом "ЛЕГО": швидко збираються, а якщо потрібно, так само легко розбираються і утилізується.

 

За словами Алекса Родіонова, при дотриманні всіх вимог солом'яні будинки можуть конкурувати з традиційними будинками за тривалістю експлуатації.

 

По-перше, таке житло дуже стійке до загоряння: повітря у спресованих солом’яних блоків достатньо для забезпечення хороших теплоізолюючих властивостей, але не для пожежі.

 

По-друге, у солом'яних блоках щільністю близько 100кг/м3 не заводяться гризуни та комахи. До того ж стіни біля основи захищає металева сітка і шар штукатурки з глини.

 

І по-третє, "солом'яний" будинок "дихає" і тому про "грибок" можна не хвилюватися.

 

Згідно з попередніми розрахунками, солом’яні будинки в Україні будуть коштувати на 20-30% менше, ніж традиційні будівлі.

 

«Сьогодні Україні, яка несе гігантські втрати теплової енергії, конче необхідно розпочинати модернізацію житлового фонду», - наголошує експерт НУФ, зауважуючи, що житель ФРН у середньому використовує 90 кВт/год на м2 в рік, тоді як українець споживає до 300 кВт/год.

 

Перший солом'яний будинок, який був збудований у 1903 році у штаті Небраска, США, стоїть і понині. Масово їх почали зводити понад 20 років тому у Європі та США. Останнє покоління солом'яних будинків отримало підтримку європейських держав, наразі введені будівельні норми і стандарти.

 

На початку цього року НУФ запропонував впровадження в Україні трьох взаємопов'язаних програм: термомодернізація ЖКГ, будівництво недорого енергопасивного житла і виробництво біометану з біоресурсів сільського господарства, які залучать 35 млрд євро інвестицій і суттєво зменшать споживання природного газу і витрати тепла у житловому та виробничому секторі.