Trash Bucket Challenge: експерти розповіли про причини і загрози "сміттєвої" люстрації

ПАЛКА З ДВОМА КІНЦЯМИ /

В Україні набирає обертів Trash Bucket Challenge, так звана народна люстрація, коли активісти нападають на неугодних політиків та чиновників і намагаються усадити їх у смітник. Першою жертвою "сміттєвої люстрації" став одеський посадовець Олег Руденко. Працівнику фонду соціального страхування, звинуваченому у розкраданні дитячих коштів, активісти влаштували вуличний суд після того, як той виплатив заставу і повернувся на роботу. Руденка перестріли перед офісом та вкинули у сміттєвий бак зі словами "твоє робоче місце тепер тут".

Проте популярності такий вияв народного незадоволення набув за десять днів, коли у Києві під Радою активісти викинули у смітник нардепа Віталія Журавського, автора скандального закону про наклеп. Далі був нардеп Вітор Пилипишин, який голосував за "диктаторські закони" 16 січня, а тепер намагався зареєструватися кандидатом в народні депутати у ЦВК. Потім естафету Trash Bucket Challenge (виклик сміттєвим відром) підхопили Черкаси, Запоріжжя, Кіровоград, Чернівці...

До речі, назва своєрідного флешмобу пішла від популярного на той момент Ice Bucket Challenge (виклик крижаним відром) - кампанії, спрямованої на благодійність, сенс якої в Україні полягав у тому, що люди обливалися крижаною водою та переказували гроші на потреби армії та хворих дітей.

Однак наслідки "сміттєвого" флешмобу можуть виявитися доволі неочікуваними. Експерти не відкидають, що такі дії можуть стати інструментом політтехнологій і підуть лише на користь колишнім поплічникам Януковича та російській пропаганді проти України. Загалом, експерти у коментарі ТСН.ua зійшлися на думці, що об'єктивною причиною виникнення "сміттєвої люстрації" стала відсутність законної. "Люстрація нам дуже потрібна і, на жаль, поки що вона не відбувається. І це, очевидно, викликає народний спротив.

При чому спротив, який дуже часто відбувається у таких спонтанних формах, особливо проти тих людей, які виступають як відверті провокатори, як посібники сепаратизму, як люди, які винні за ту кров, яка проливалася на Майдані, я маю на увазі, наприклад, таких людей як Шуфрич, Журавський. Об'єктивно є гнів, і він спрямований проти таких людей", - зауважив професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

Водночас політолог, кандидат філософських наук Олександр Маслак додав, що є різні версії таких подій. На часі важко конкретно сказати, чи може хтось із зацікавлених політичних гравців підбурювати активістів до таких сміттєво-радикальних дій, зауважив він. "З одного боку, є версії, що це представники опозиційного блоку і споріднених політичних сил - колишні регіонали, які зараз йдуть на вибори, - які ці напади симулюють чи стимулюють, щоб мобілізувати свій електорат.

З іншого боку, є така думка, що все ж таки це дійсно результат того, що не було запроваджено законний, юридично виписаний механізм люстрації. Відбувається стихійний виплеск незадоволення цією старою елітою. Це дві версії, і я думаю, що істина знаходиться десь посередині", - сказав Маслак. До того ж, у цих діях дійсно можуть бути політтехнологічні елементи, додав він. Шуфрич заявив, що "до сміттєвого баку його запхають тільки мертвим", після чого його побили Олексій Гарань також не виключив того, що ці настрої суспільства використовуються як певні політтехнології для розпалювання пристрастей і для дестабілізації ситуації. "Я думаю, що ту саму картинку того, як Шуфрича кидають у смітник, її будуть використовувати і російські ЗМІ, вони будуть ретранслювати її на Європу з метою дискредитувати Україну. Тому, розуміючи підстави для подібних настроїв, я б закликав до того, що треба дотримуватися правової процедури, оскільки ми хочемо жити у правовій державі", - наголосив він.

У свою чергу Олександр Маслак додав, що пробуксовування люстрації, що вже викликає таку радикальну форму невдоволення у суспільства, може призвести до більш екстремальних наслідків. "Ті причини, які призвели до революції свого часу [Революції Гідності, - ред.], вони у більшій частині не усунені, тобто досі зберігається проблема корупції у силовому блоці, у державних структурах. Разом з тим зберігається незадоволення у широких верствах суспільства. І якщо цю проблему не вирішити у найближчі місяці, то дійсно можуть бути якісь екстремальні [дії] і підтримані значною частиною суспільства", - вважає Маслак.

Психолог-консультант Олексій Шнеєр наголосив, що така народна люстрація з елементами насилля - явище вельми негативне. І такими темпами українці ризикують скотитися від Революції Гідності у прірву. "Це починає нагадувати терор. Він виник колись у часи Французької революції, потім набув жахливих форм червоного терору. Загалом ці явища мені здаються спорідненими", - зауважив він. На думку професора Олексія Гараня, "сміттєва люстрація" має стати сигналом для нинішньої влади, що треба швидше здійснювати очищення. "Треба довести до кінця ті справи, які були розпочаті проти тих, хто розганяв Майдан, проти тих хто винний у сепаратизмі, хто заохочував сепаратистів. Треба людям показати, що ми реально боремося з тими людьми, які це робили. Якщо це буде зроблено у правовому полі нинішніми владними структурами - через суди, через легітимну процедуру, - тоді об'єктивно зникне ґрунт для люстрації за допомогою смітника", - зауважив він. 

Проте політолог Олександр Маслак наголосив, що у парламенті є дуже велике лоббі, яке зацікавлене у тому, щоб взагалі жодної люстрації не було. Таке лоббі, зауважив експерт, складається із представників старих еліт, які, можливо, самі особисто ніяк не заплямовані, але у них є товариші, які можуть бути викинуті із політичного процесу. "Але разом з тим вони повинні розуміти, якщо не нададуть цьому процесу цивілізованої форми, то ситуація може різко погіршитися в плані суспільних настроїв", - сказав Маслак. Таким чином, "сміттєвий" флешмоб, на відміну від благодійного Ice Bucket Challenge, може не принести видимої користі, а навіть навпаки - зашкодити суспільству, підвищити накал емоцій та призвести до більш кривавого вияву агресії, впевнені експерти.

Ольга СКИЧКО, ТСН

Фото Максима Козменка, БукІнфо (с)