Вибори-2014: мотивація вибору та сподівання громадян. Що змінилося порівняно з виборами-2010?

ЧАС ЗБИРАТИ КАМІННЯ /

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» разом з Центром ім. Разумкова з 14 по 18 травня 2014 р. Опитування проводилося в усіх регіонах України, за винятком Криму. Усього було опитано 2011 респондентів за вибіркою, репрезентативною для дорослого населення України (старше 18 років). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2.3%. Дослідження здійснено за проектом «Громадський соціологічний консорціум» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Для порівняння наводяться дані передвиборного опитування, проведеного у грудні 2009 року Фондом «Демократичні ініціативи» та службою «Ukrainian sociology service».

• Як і перед президентськими виборами 2010 року, і в 2014 році ключовими проблемами, які, на думку населення, мають бути головними для Президента, є економічні – «подолання кризи в економіці, економічне зростання», «боротьба з корупцією», «подолання безробіття», «загальне підвищення рівня життя людей». Водночас до складу найголовніших вперше увійшли проблеми, які раніше не вважалися першочерговими – «забезпечення незалежності України, її безпеки та обороноздатності» (зростання визнання першочерговості з 13% до 33%), «подолання розколу між Сходом і Заходом України» (раніше в опитування навіть не ставилося).

• Порівняно з президентськими виборами 2010 року у виборі кандидатів у президенти 2014 року зросла значимість «раціональної» мотивації – виборці стали більше зважати на ідеї та пропозиції кандидатів, їхню здатність здолати економічні негаразди, непричетність до корупції. Різко зросла роль таких раніше значно менш вагомих для вибору мотивів, як здатність кандидата забезпечити незалежність та безпеку України, здатність об’єднати людей у різних регіонах, зовнішньополітичні орієнтації кандидата.

• У передвиборному опитуванні основні мотиви голосування за Петра Порошенка виборці вбачали у тому, що він «бачить реальні шляхи подолання економічної кризи та забезпечення економічного піднесення країни» (52%), що його «ідеї та пропозиції близькі його виборцям» (49%), що він «зможе об’єднати громадян усіх регіонів і подолати розкол України» (34%).

• Як основні мотиви голосування за Юлію Тимошенко її виборці виділяли те, що вона «бачить реальні шляхи подолання економічної кризи і забезпечення економічного підйому країни» (56%), що її «ідеї та пропозиції близькі її виборцям» (56%), що вона «має найкращу команду професіоналів, здатних навести порядок і розвиток в державі» (50%), 45% виборців Юлії Тимошенко були схильні проголосувати за неї, бо вона «приваблює їх як особистість», а 40% вважали, що саме вона «зможе протистояти агресії Росії та забезпечити незалежність України та її безпеку».

• Виборці Олега Ляшка значно більше, ніж виборці усіх інших кандидатів, були схильні вважати, що він «дбатиме про таких людей, як вони» (46%), 55% приваблюють його «ідеї та пропозиції», і саме Олега Ляшка найбільше вважають «свіжою кров’ю», яка потрібна політиці – з цієї причини за нього проголосувала третина його виборців.

• Основними мотивами голосування за Сергія Тігіпка у передвиборному опитуванні виявилися «близькість до виборців його ідей та пропозицій» (56%), те, що він «бачить реальні шляхи подолання економічної кризи і забезпечення економічного піднесення країни» (43%), що він «має найкращу стратегію майбутнього розвитку країни» (45%).

• Найбільш вагомими причинами проголосувати за Анатолія Гриценка у передвиборному опитуванні для його виборців виявилося те, що він «бачить реальні шляхи подолання економічної кризи і забезпечення економічного піднесення країни» (63%), «зможе протистояти агресії Росії та забезпечити незалежність України та її безпеку» (46%) та що цей кандидат «найменше замішаний у корупції та інших непорядних вчинках» (40.5%).

• Вперше перед президентськими виборами 2014 року більшість населення – 58% – вірила в те, що вибори дадуть змогу поліпшити ситуацію в Україні, 21% вважали, що вибори нічого не змінять, проте лише 4,5% думали, що вибори лише погіршать ситуацію.

• Напередодні президентських виборів 2014 року цінність демократії в громадській думці була набагато вища, ніж напередодні президентських виборів 2010 року: у травні 2014 року демократію вважали найбільш бажаним типом державного устрою для України 61% громадян, авторитаризм – 16%; а от у грудні 2009 року демократії віддавали перевагу 37%, авторитаризму – 30%.

• Напередодні президентських виборів 2014 року зросла у суспільстві і цінність свободи: у травні 2014 року були готові заради особистої свободи та гарантій дотримання всіх громадянських прав терпіти певні матеріальні труднощі 46.5%, а у грудні 2009 року – лише 35%; водночас відсоток тих, хто готовий поступитися державі часткою своїх прав та свобод, залишається стабільним – 26% та 25%.

• Більшість громадян України (69%) вважають, що дострокові парламентські вибори мають відбутися вже у 2014 році, причому ця думка переважає в усіх регіонах України: Західному (82% – за, проти – 5.5%), Центральному (71% і 9%), Південному (69% і 8%), Східному (73% і 10%) на Донбасі (49% і 30%). Причому якщо такі вибори відбудуться, то 49% мешканців Донбасу мають намір взяти в них участь (35% – ні).