Іван Фурсенко з "Пропозиції": Скасування акцизу на пальне найбільше вдарить по невеликих містах і селах

ТИСК НА МІСЦЕВІ ГРОМАДИ /


Центральна влада хоче позбавити місцеві бюджети 10 млрд грн, забравши акциз від пального, та закладає механізми для «ручного» перерозподілу коштів, які субвенціями ідуть з держбюджету для органів місцевого самоврядування.

Про це повідомив перший заступник Всеукраїнської асоціації громад, лідер виборчого списку партії «Пропозиція» до Київської обласної ради Іван Фурсенко.

За його словами, місцевому самоврядуванню поки вдалось лише відстояти, аби 60% ПДФО залишались у громадах, а не йшли в райони. Відповідний закон підписав президент.

«Після проведення адмінреформи і створення нових районів існувала велика загроза, що частину ПДФО можуть залишити на районному рівні. Підписаний президентом закон закріпив те, на чому наполягали профільні асоціації, що 60% ПДФО, як і було останніми роками, залишатимуться на базовому рівні місцевого самоврядування – тобто у громадах. Спільними зусиллями нам вдалось відбити ці потуги перерозподілити бюджети», – говорить Іван Фурсенко.

Однак, питання інших податків, з яких формуються місцеві бюджети, досі залишаються відкритими.

«Перше питання, яке у нас є до проєкту держбюджету на наступний рік – це акциз на пальне. Його хочуть вилучити. Цей податок передбачав, що 5% від кожної літри пального йде в місцевий бюджет. А це – мінус 10 млрд грн до бюджетів сіл, селищ і міст», – каже Іван Фурсенко.

За його словами, скасування цього податку найбільше вдарить по бюджетах невеликих міст і сіл. У 10% громад надходження від акцизу складало від третини до двох третіх їхніх бюджетів. В основному це стосувалось сіл і містечок, які розміщені поблизу трас міжнародного значення.

«Цей акциз ішов не тільки на утримання автомобільних доріг, але і під час пандемії значна його частина спрямовувалась на лікарні та освітні заклади, куди держава не дала ні копійки – на купівлю засобів захисту, дезінфекторів, кисневих балонів, апаратів ШВЛ. Нагадаю, цей податок з’явився, як компенсаторний механізм, через те, що містам обласного значення урізали ПДФО з 75 до 60%. Зараз у місцевих бюджетів ці кошти хочуть забрати, нічого не даючи взамін», – підкреслив Іван Фурсенко.

Також у проєкті держбюджету взагалі не передбачено інфраструктурної субвенції, яка виплачувалась громадам, починаючи з 2015 і до 2019 року.

«У цьому році Кабмін разом з Верховною Радою вирішили, що інфраструктурна субвенція громадам не потрібна, і пустили ці гроші на фонд боротьби з коронавірусом. А потім, не надавши лікарням допомоги, за ці кошти не куплено жодного апарату ШВЛ, успішно закатали їх в асфальт, щоб пропіаритись на «великому будівництві. Інфраструктурна субвенція повинна бути щонайменше на рівні 2,1 млрд грн для новостворених громад на будівництво ЦНАПів, де їх немає, а це 500 громад, із 1400», – наголосив Іван Фурсенко.
 


Ще одна проблема, закладена у держбюджеті, на його думку, це розподіл державного фонду регіонального розвитку. Передбачається, що 50% коштів мають іти на загальнодержавні проєкти, 30% – на проєкти обласного значення, і 20% – для громад.

«Зараз прописано, що лише 20% коштів ітимуть громадам, але виключно після затвердження комісією на рівні Міністерства розвитку громад і територій. Позиція і асоціації громад, і партії «Пропозиція», що мінімум 30% коштів держфонду регіонального розвитку має іти на базовий рівень, і не програмою через Кабмін, а прямою субвенцією, коли гроші розподілятимуться відповідно до кількості населення за стандартною формулою. Тоді місцеві ради відповідно до своїх програм зможуть ці кошти витрачати, не погоджуючи з центральною владою», – говорить Іван Фурсенко.

Так само, за його словами, за формулою мають ділитись і додаткові субвенції на освіту і медицину.

«Уже зараз є проблеми з освітньою і медичною субвенціями. По доплатах лікарям – величезна заборгованість і ці видатки покриває місцева влада, а має платити держава. Додаткові субвенції на ці напрями мають іти одразу на місця. Зараз всі рівні – міста, села і селища після реформи знаходяться в однаковому статусі і гроші мають одразу йти туди. Але центральна влада наполягає, щоб ці гроші розподілялись ОДА, але тоді є ризик, що губернатор «своєму» голові села чи селища кошти дасть, а «не своєму» не дасть. Це закладає «ручний» механізм управління», – наголосив він.

За його словами, у місцевого самоврядування також є питання до надходжень від екологічного податку.

«АЕС сплачують 400 млн грн екологічного податку. Ці гроші спочатку ідуть у держбюджет, а потім трансфером мають повертатись у громади, де люди живуть у зонах підвищеної небезпеки і підвищеного радіаційного фону. Але назад спускається всього 140 млн грн. І ніхто не може дати відповіді на питання, куди зникають 260 млн», – говорить Іван Фурсенко.

За його словами, екологічний податок АЕС автоматично має лишатись у громадах, які живуть у зонах підвищеного ризику, а не «губитися» у держбюджеті. 

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації