В історії української «Просвіти» були різні форми пробудження й активізації національної свідомості людей, підвищення їхнього освітнього та піднесення духовно-культурного рівня. І першою у цій діяльності була Церква. На Буковині, на Вашій малій батьківщині, — завдяки єпископу Євгену Гакману. Владика домігся від австрійського уряду дозволу розміщення у резиденції митрополитів м.Чернівці теологічного факультету. Цісар Йосиф (до речі, сам католик, а дбав про православ’я) 4 жовтня 1875 року видав Указ про відкриття теологічного факультету в Чернівцях.

 

Радянська влада знищила факультет і лише у 1993 році, завдяки митрополиту Чернівецькому і Буковинському високопреосвященнішому Данилові, факультет знову запрацював. Зараз 2020 рік — рік економічних, політичних та інших криз і великих випробувань — війною, пандемією і багатьма незрозумілими явищами щодо того, куди рухається Україна.

На жаль, 2020 може війти в історію ще й закриттям філософсько-теологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Нам боляче усвідомити, що Ректорат цього навчального закладу прийняв таке рішення, пояснюючи, що на факультеті трохи більше ніж 160 студентів, а це є порушенням однієї зі ст.ЗУ «Про вищу освіту» (мінімум — 200 студентів) та переводить його у формат відділення філологічного факультету,з відповідною втратою престижу фаху духівника тощо. Хоча цьому можна запобігти, якщо викладацький склад, єпархії ПЦУ та священство Буковини, можливо, із «Просвітою», спільними зусиллями попрацюють над набором абітурієнтів на цей факультет.

Ми розуміємо, що в Україні триває тенденція до зменшення чисельності населення, отже, й кількості тих, хто бажає здобути вищу освіту — також, у тому числі — на кафедрах культурології, соціології, релігієзнавства. Але це саме ті спеціальності, які є духовним щитом України. Бо є потреба і перших (культура потребує відродження у кращих націєтворчих традиціях), і других (врегулювання соціальних проблем саме на часі), і третіх, особливо. Не лише задля підготовки майбутніх священиків, але й фахових педагогів предмету християнська етика.

 

Крім цього, ЧНУ є унікальним серед інших вишів західної України, завдяки військовій кафедрі. Тобто є перспективи підготовки військового священства (капеланів), яке потрібне не лише в ЗСУ для духовної місії та поліпшення психічного здоров’я і духовної стійкості воїнів, але й у силових структурах задля моральних перетворень у органах внутрішніх справ (наслідки садизму працівників поліції останнім часом разючі) та душпастирської опіки в лікарнях, під час пандемії коронавірусу та інших хвороб, а надто невиліковних тощо.

Ваше Блаженство, на побудові Православної Церкви України багато штучних перепон, до яких може додатися знищення духовної інституції (у рік її 145-річчя), яка з великими потугами починалася й у складних умовах відроджувалася. Втретє це зробити буде ще важче, а то й неможливо. Бо руйнувати завжди легше, ніж відбудовувати. Уклінно просимо Вас розібратися в цій ситуації, зважити всі «за» і «проти» і запропонувати керівництву ЧНУ переглянути своє рішення. Українська духовність має бути не гостею в кожній хаті, а хлібом насущним у всіх сферах держави. Це сприятиме розбудові України та виконанню нашого спільного головного завдання — виховати національно свідому, духовно багату, Господом благословенну людину!

За дорученням правління ГО «ВУТ «Просвіта» ім.Т.Шевченка»
Чернівецьке обласне об’єднання О.В.Савчук