ОБСЕРВАЦІЯ. Коротка драма на одну дію (присвячується чернівецькому коронавірусу)

Культура
4 березня 2020 року
4225
0

А ШО СЛУЧИЛОСЬ? /

Всі події та персонажі є вигаданими, будь-який збіг – чиста випадковість. Автор не мав за мету жодним чином і будь-кого образити.

Дійові особи:

# Натовп -- біомаса, що існує собі та й годі, керована зовнішніми катаклізмами, а ще Актівісткою-подстрєкателькою. Іноді з біомаси вилущуються окремі індивіди, що повторюють слова та фрази вождя, аби підтримати життєздатність та ентузіазм біомаси.

# Актівістка-подстрєкатєль – власне, і є вождем біомаси, істота, що існує як в біомасі, так і поза нею. Має власну думку, але водночас вразлива стороннім впливам. Вона ж -- головний ідеолог натовпу.

# Репортер -- особа, що раптово з'являється в найгарячіших осередках міста. При собі завжди тримає телефон з мощьним ліхтариком та потужною відеокамерою. Один з опонентів мера.

# Мер -- майже головна людина в місті. Бургомістр. Постійно отримує пі*дюлєй від містян, активістки, репортера та інших. Зазвичай перебуває в шоці від проісходящєго.

# Секретар -- ще один антогоніст мера. Спеціаліст з бетону та заліза, але ніфіга не тямить в алхімії тієї суміші, тому при першій же нагоді розпитує мера про залізобетон.

# Помічники мера -- з'являються там, де тусується мер. Відповідають за нього на питання, в яких той некомпетентний, не знає, не розуміє, не хоче відповідати, втомився відповідати і т.д. В їхні обов'язки також входить перебирати на себе частину пі*дюлєй, що надходять мерові письмово та усно.

# Джейсон Борн – той, що ставить ультиматум.

# Корєш Джейсона Борна -- чувак у кепці з «Каліни», який має авто.

Біля під'їзду багатоповерхівки в одному зі спальних районів міста зібрався натовп. Він гуде, гомонить і потроху ворушиться. Якщо поглянути на нього з висоти 9-го поверху, то нагадуватиме висохлий коров'ячий «пляцок», який облюбували і вже жваво в ньому порпаються мухи, жуки та інша жива дрібнота. За крок від натовпу з бундючним виглядом стоїть Актівістка-подстрєкатєль. Її очі волого поблискують.

Актівістка-подстрєкатєль: -- Шановні! Потрібна обсєрвація!

Натовп: -- Обсєр...шо?

Актівістка-подстрєкатєль: -- Обсєрвація, шляк би вас трафив!

Натовп: -- А, да, обсєрвація!

Індивід з натовпу: -- Еврібаді камон тугезер! ОБ-СЄР-ВА-ЦІ-Я! ОБ-СЄР-ВА-ЦІ-Я!

Натовп та Актівістка-подстрєкатєль: -- ОБ-СЄР-ВА-ЦІ-Я!!!

З'являється репортер.

Репортер: -- Шо тут таке? Мер опять вс*ався?!

І починає світить мощьним ліхтариком та знімать прямий ефір.

Актівістка-подстрєкатєль: -- Ми хочемо, щоб нас почули!

Репортер: -- Як бачите, шановні пані та панове, мер опять ні*єра не робить, народ бунтує, містяни вже втомились, шо вапщє праісходіт в цьому місті?!!

З'являється мер.

Мер: -- Шо тут в біса відбувається, шо за незаплановані збори? Шо за мітінг, я вас питаю? Шо опять не так?!

Репортер: -- От бачите пані та панове, мер опять нічого не панімає. Немає ґазди в місті!

Актівістка-подстрєкатєль: -- Ми хочемо щоб нас почули!

Мер: -- Всьо, я – тут, я слухаю, я весь во вніманії. Кажіть. Жалійтеся. Жуйте соплі.

Актівістка-подстрєкатєль: -- Ви розумієте пане мере...

Хтось із натовпу: -- Порш панамееейра, холєра, порш панамейра... ( наспівує)

Актівістка-подстрєкатєль: -- У нас тут, в нашому будинку, є «контактна» особа.

Мер: -- Шо за контактна особа? На*ріна з нею контактували? Хто контактував?

Актівістка-подстрєкатєль: -- Хворий на коронавірус

Мер: -- Хто?!

Актівістка-подстрєкатєль: -- Її чоловік.

Мер: -- Чий?

Актівістка-подстрєкатєль: -- Її.

Мер (розлючено): -- Хто така, б*ять!

Репортер: -- Опять мер нічого не розуміє... Всьо як завжди...

Мер: (знову роздратовано): -- Де помічники?!!

З'являються двоє помічників.

Помічники (до мера): -- Не хвилюйтесь, щяс всьо розрулім; (до Актівістки-подстрєкатєльки): -- Шо сталося?

Актівістка-подстрєкатєль: -- Сусідка з нашого будинку… Ми хочемо її ізолювать.

Помічники (розгублено): -- Нахєра?!

Актівістка-подстрєкатєль: -- Шоб ми нормально спали!

Помічники: -- То йдіть собі й лягайте спать!

Актівістка-подстрєкатєль: -- Поки вона тут -- не підемо!

Натовп: -- Не підемо-о-о-о-о!

Мер: -- Вона шо хвора?

Актівістка-подстрєкатєль: -- Ні.

Мер: -- То навіщо її ізольовувати?

З'являється Секретар.

Секретар: -- А шо таке залізобетон?

Мер (налякано): -- Ой, ку*ва, налякав як! Іди на*єр звідси, тут обсєрвація!

Секретар: -- Б*ять, шо ж то за залізобетон?!! (зникає)

Актівістка-подстрєкатєль: -- В ізолятор. Ми хочемо її – в ізолятор! Шо хіба не можна було ото виділити одну кімнатку?

Мер: -- В ізолятор здорову людину?!

Актівістка-подстрєкатєль: -- Ну, да!

Натовп: -- Ну, да-а-а-а-а!

Мер (сам до себе): -- Нада перекурить (дістає айкос)

Репортер: -- О, він ще й курить... Всьо пропало, нема ґазди в місті!

Помічники (до мера): -- Може, ну, їх на*єр? Викликаєм «швидку» та й росходимось. То бесполєзно. Це демократія. Влада більшості, як не як.

Мер: -- Ой, всьо, викликайте кого хочете. То вже майже ніч на дворі. Якого х*ра ми тут взагалі стоїмо?

Джейсон Борн (з натовпу): -- Карочє так. Або ви її звідси забираєте, або ми перекриваєм дорогу!

Натовп: -- Маладєц Джейсон, красава!

Джейсон Борн (відчувши свою силу, мощь та підтримку біомаси): -- І під'їзд нам продезинфікуйте хімікатами всякими!

Мер: -- Шо?! Дорогу перекриєте? А шини палити будете?

Джейсон Борн (з блиском в очах): -- А шо можна?

Мер з Помічниками в один голос: -- Не можна, б*ять!!!

Мер: -- Викликайте швидку!

Помічники викликають «швидку».

Джейсон Борн з цікавістю розглядає колеса автівки. Корєш Джейсона Борна підозріло зиркає на нього.

Актівістка-подстрєкатєль (кокєтліво): -- Я піду передам цю радісну звістку сусідці!

Зникає за дверима під'їзду, з якого через деякий час чути шарпанину, лунають матюки, чути виляски ляпасів. Актівістка-подстрєкатєль виходить з під'їзду, її пика трохи спухла, щока -- червона.

Актівістка-подстрєкатєль (полегшено зітхаючи зі сльозами на очах): -- Вона погодилась. Ура, товаріщі!

Репортер: -- Ось тільки так воля народу і здобувається на перемогу!

Репортер зникає. Натомість чути громогласний і потужний хор з натовпу: -- Ура!!!

*****

Бог зна звідки починає лунати і набирає гучності приспів із композиції «My way» у виконанні Френка Сінатри. Камера репортера повільно віддаляє «картинку» від щасливого натовпу і вже блукає хаотично панорамою нічного міста.

Міста, в якому і весело, і страшно жити.

Павло ІСАЧЕНКО, спеціально для БукІнфо (с)

Більше новин по темі: