Пам’ять на віки. Презентація справжнього скарбу Буковини (ФОТО)

НАШІ СКАРБИ /


Еріх Кольбенгаєр - інженер, педагог та громадський діяч Буковини початку ХХст. - був залюблений в буковинський край, в якому він, волею долі та професії, прожив більше 35 років свого життя. Унікальний альбом «Взори вишивок домашнього промислу на Буковині» вийшов 1912 року у Відні, але цьому передувала кропітка праця «інжінєра Еріха Кольбенгаєра», як зазначено на титульній сторінці, який «Зібрав, нарисував і обробив» ці безцінні для сучасного та прийдешнього покоління довершені зразки художньої вишивки. Велика кількість етнографічних виїздів у всі куточки тодішньої Буковини, сотні розмов із майстринями, переговори про «відмалювання», і врешті, саме відмалювання у великому форматі із збереженням всіх тонкощів колористики робіт.

  

Робота тривала з 1902 по 1912 рік. Його мета зазначена в вступному слові до видання, яке написав сам «інжінєр Еріх Кольбенгаєр», в якому пояснив, як і чому він тривалий час збирав орнаменти по всій Буковині: «Щоби сей багатий скарб добути, єго загалові показати і приступити зробити, … аби єго охороняти від небезпеки, щоби не зник і не пропав, але щоби кілько мога найбільше сего скарбу спасти…».

 

Я вважаю переднє слово автора - унікальним справжнім правдивим свідченням незаангажованого свідка про наш край - Буковину - про його людей, що є справжніми шанувальниками свого рідного живого народного мистецтва. Цитую: «…При недостаточній комунїкациї і нераз ще дуже примітивних обставинах приміщеня і харчованя не було би менї було можливим виконати сю роботу, що обіймає весь край аж до найдальших сіл, якби не процвитала всюди славна гостинність. Всюди приймали мене приязно і радо, всюди спомагали мене як найкрасше і кожда жінка отворяла радо і охочо свою скриню, щоби предложити мені вироби свої артистичної працї иглою…». Справедливо зазначити, що вся інформація у книзі подана трьома мовами русинською, німецькою та румунською.

 

 

 

Саме так до книги ввійшли узори домашніх вишивок українців та румунів Північної та Південної Буковини, надруковані на 75-ти окремих аркушах. На кожному з них подано кольорові орнаменти, притаманні тій чи іншій громаді різних регіонів краю. Зроблено анотації також трьома мовами. Альбом був виданий за підтримки міністерства публічних робіт та Буковинського крайового сейму, які впродовж багатьох років - скільки тривали етнографічні експедиції – фінансували такі проекти та не шкодували на це кошти.

 

До 600-ліття рідного міста Чернівці вийшла копія першого повного австрійського видання. Передрук наближений до оригіналу та передає в первинному вигляді довершеність народної вишивки, що віками передавалась та доповнювалась майстрами на Буковині. Змінювались покоління та господарі краю, а ремесло наповнювалось яскравими барвами, які передавали живий інтерес громад краю до мистецтва, коріння якого сягає сивої давнини.

 

 

 

Це видання було впорядковано та видано Василем та Олесею Глібками в дарунок своєму місту. Саме тоді я вперше побачила та познайомилась із цим виданням у фонді відділу мистецтв ЧОУНБ ім. Михайла Івасюка, коли отримали книгу для наших користувачів. Цікавість прокинулась саме на рівні етнографічних досліджень - неперевершене переднє слово автора вразило своєю живістю думки та любов’ю до Буковини від етнічного австрійця Еріха Кольбенгаєра, тож коли в 2017 році, вкотре, долучившись до «Вишиваного дивотвору», мала нагоду працювати над мистецькою вікториною за унікальним текстом альбому «Взори вишивок домашнього промислу на Буковині», отримала справжнє підтвердження сучасних майстрів вишивки про цінність роботи, що тримала в руках. Цей проєкт присвячений 105-й річниці виходу в світ унікального альбому. Це також гідне пошанування автора книги, адже 109 майстрів вишивки відтворили стародавні узори та вишивальні техніки на 75 полотнах.
 
 

Цей проєкт був представлений 14 травня 2017 на ХV регіональній виставці «Вишиваний Дивотвір». Проєкт зареєстровано в Книзі Рекордів України в категорії «Мистецтво. Розміри. Вперше.» як «Найбільший вишитий літопис традиційного орнаментального мистецтва Буковини». Навіть тоді, за високими мистецькими результатами тодішнього проекту, я ще не мала віри, що колись стану свідком народження справжнього великого повного Альбому.

 

25 листопада 2019 року ми всі стали свідками другого народження альбому «Взори вишивок домашнього промислу на Буковині». Автор книги та його думки, що стали на папері понад 100-ліття тому, є пророчими: «....щоби сей скарб широкому загалу показати...»
 

Шановні краяни, ми разом стали цьому свідками. У всій своїй первозданній красі презентовано репринтне видання альбому та проект "Вишиті сторінки з альбому "Взори вишивок домашнього промислу на Буковині" Еріха Кольбенгаєра, що стали високохудожньою прикрасою презентації -відтворені 75 аркушів зі схемами альбому на полотні гідно представлені в експозиції «Вернісажу».

 

 

 

Все дійство розпочали цитатами із переднього слова Автора, що так всім стали до серця, які своїм звучанням на мить перенесли нас на століття назад, у славне минуле. Цінним продовженням стали безхитрісні спогади малої дівчинки – тепер голови ГО«Вишиваний дивотвір» Одарки Кучерявої - з моменту безцінної знахідки на бабусиному горищі - альбому «Взори вишивок домашнього промислу на Буковині» австрійського видання 1912 року. «…Я щиро вдячна долі, що дістала у спадок це унікальне видання, яке чудом збереглося у моїй родині... Ця чудо-книжка привела мене до рукодільної стежини у моєму житті і дала мені можливість разом з вишивальною спільнотою "Вишиваного Дивотвору" вписувати нові цікаві сторінки в історію культурного краю.

 

Давня мрія моєї родини збулася. Завдяки підтримці Чернівецької міської ради стало можливим перевидання цього монументального альбому, який є гордістю нашого краю. Я щиро вдячна всім за участь у вишивальному та видавничому проєктах.

 

 

 

Ось вона, моя дівчинка! Такими були мої перші слова, коли побачила її...» - зазначила Одарка Іллівна зі сльозами радості, гордості та задоволення на очах.
 

Подарунком для всіх присутніх стало високопрофесійне музичне вітання від Академічного камерного хору «Чернівці» Чернівецької обласної філармонії ім. Дмитра Гнатюка, під орудою заслуженої працівниці культури України Надії Селезньової, що виконав твори славного земляка Євзебія Мандичевського. Справедливо наголосити, що в презентації вперше прозвучав «Гімн Буковини» Надії Селезньової, що стало композиторським дебютом музикантки.

 

Цінними є наукові розвідки Марії Никирси – авторки ряду публікацій про Еріха Кольбенгаєра, архівістки, краєзнавиці, перекладачки, науковця, що досліджувала життя та діяльність автора на Буковині.

 

Окремим рядком висловлюю слова вдячності за роботу поліграфістській команді видавництва та друкарні «Ант», які працювали над поліграфічним рішенням Книги. Як зазначив очільник пан Василь Глібка: «… головна цінність друкарні «АНТ» - це досвідчені спеціалісти та молодь, повні ентузіазму фахівці високого класу, готові використовувати весь потенціал своїх можливостей для вирішення наших з вами питань, пов’язаних з поліграфією... І всі питання, які виникали, вирішувались у виробничих радах, обговореннях та завдяки сміливим експериментам та фаховим ризикам талановитої команди.»

 

 

Вдячність громади всім причетним до виходу унікального альбому в світ висловили мер міста Чернівці пан Олексій Каспрук, очільниці міської та обласної культури пані Віра Китайгородська та Юлія Сафтенко.

 

На останок Одарка Кучерява висловила свої слова вдячності: «… Ми продовжуємо навчатися старовинним технікам вишивання та застосовуємо їх у вишитті народних строїв та речей домашнього ужитку....

 

 

Я щиро вдячна долі, що дістала у спадок це унікальне видання, яке чудом збереглося у моїй родині... Ця чудо-книжка привела мене до рукодільної стежини у моєму житті та дала мені можливість разом з вишивальною спільнотою "Вишиваного Дивотвору" вписувати нові цікаві сторінки в історію культурного краю.

 

Давня мрія моєї родини збулася. Завдяки підтримці Чернівецької міської ради стало можливим перевидання цього монументального альбому, який є гордістю нашого краю. Я щиро вдячна всім за участь у вишивальному та видавничому проєктах.»

 

 

«…Найж всї разом найдуть вдоволенє в тім, що й они причинили ся до звершеня сего твору. Менї-ж лишає ся особливше вдоволенє, що я перший в краю пізнав вагу і красу сеї штуки і при кожній нагодї устно і писемно звертав на неї увагу найширших кругів. Ізза того дізнають нині домашні вишивки і тканини так з боку ц.к. правительства і буковинського кураєвого сойму як і з боку ріжних національних товариств жіночих і многих приватних осіб особливої підмоги і опіки, від якої можна надїятись тривкости і дальшого розцвіту сеї штуки.

 

Коли моєю працею менї удасть ся причинити ся в етнографічнім зглядь до докладїйшого пізнаня і вірного осуду краю, в якім я провів більш як половину мого життя на поважнім і приємнім становиську, добути в найширших кругах заслужене признанє і оцїненє для мешканців сего краю і на конець подати специяльним дослідам на полї народної штуки добрі прислуги і поясненя до дальшої богатої в добутки працї: то ціль моєї працї осягнена. Чернівці, в серпни 1912. Еріх Кольбенгаєр.»

  

І я, як буковинка, щиро вдячна всім, хто зробив можливою цю історію.
 

З повагою, Люба ШИЛЮК -

завідувачка відділу мистецтв ЧОУНБ ім. Михайла Івасюка


(фото надані авторкою статті) 

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації