Першу пару лелек, спостерігаючи за їх життям з раннього дитинства, несподівано для себе 15 лютого пополудні побачив їх у заплавах в районі сіл Дубівці та Шипинці Кіцманського району. Сторожко метрів за 30-40 підійшов до цих чи не найулюбленіших пернатих птахів, яких називають і веселиками (бо прихід весни красної на крилах із далекого вирію возвістили), і бузьками, а ще багатьма, багатьма іншими назвами в цьому плані. Бо наші лелеки-лелечата справді того варті.

Та як не намагався наблизитись до них ближче, відстань скоротити не вдалося. Бузьки, здається, з останніх сил піднялися, покружляли над місциною, де багато проталин з водою. І, не відчуваючи небезпеки, так само знесилено сіли.

Дійство – яке справді не опишеш, бо його може творити тільки сила небесна в особі матінки-природи. Того дня перші вервечки лелек спостерігали також на околицях Борівців. Їх поява засвідчує про ранній прихід весни. Дай, Боже, аби на добро збулося й для лелечат, що повернулися в рідну сторону, як і мільйони років тому…

Іван Агатій, BukNews