ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Блог Георгія Манчуленка

Народний депутат Україн II, III, IV скликань. Офіцер повітряно - десантних військ в запасі. Заступник начальника експедиції "Україна - Північний полюс - 2000".
01-10-2020 21:48

Брехуни – у владі, або Брехливо-дурніших Зе-висловлювань годі знайти!

   Почну здаля…
   Це потрібно для максимально повної демонстрації «перлинних» Зе-висловлювань – свідчень «геніальності» нової Зе-команди, котра згодом стала Зе-владою!
                         Спочатку – «перлини» самого Зе!
   Отож, 18 квітня 2019 року інтернет-ресурс «РБК-Україна» опублікував інтерв’ю (моя стаття «Зе чи Пе?» так само містить посилання на дане інтерв’ю тільки щодо іншої теми) «Володимир Зеленський: Нам вигідно розпустити Раду, але будемо думати і вчиняти за Законом» (так вчинили «за Законом», що навіть порушили Конституцію України, але беззубий КСУ просто де-факто усунувся від належного процесу встановлення конституційності Указу Президента України № 303/2019 про розпуск Верховної Ради України, і вийшов з того поганенький підсумок, який я показав у своєму матеріалі «Про результати позачергових парламентських виборів – попередньо, або Україна – остров нєвєзєнія?»), де, власне, й починаються вказані висловлювання-«перлини» (вони є одними із початкових):«Ви з'їдете з Банкової?
   Дуже хочу. Я сказав своїм хлопцям – шукаєте якийсь ореп space, якийсь unit цікавий... Так, я хочу. А її (будівлю Адміністрації Президента – ред.), якщо дозволить суспільство, віддав би якійсь... Не знаю... Не знаю (нікому дану будівлю ОПУ Зе не віддав і не міг віддати, бо будь-яка притомна, розумна людина розуміє, що переїзд президентської канцелярії до іншого приміщення є надзвичайно складним і дорогим, підтвердження чому викладені далі: 1) інтернет-газета «УП» 26 травня 2005 року надрукувала статтю «Втеча від аури Кучми?», в якій зазначено: «Друзі, я переконаний‚ що ви розумієте‚ якщо я скажу‚ що мені не завжди затишно сидіти в тому кабінеті, де я сьогодні знаходжусь. По мотивах‚ які зрозумілі для вас і для нації», сказав Ющенко, коментуючи бажання з'їхати з нинішнього приміщення Секретаріату Президента (у Зе – це ОПУ – Г. М.)
   На користь переїзду Ющенка доводилося чути п'ять аргументів.
   Перше – йому некомфортно сидіти в кабінеті Кучми і взагалі працювати в будинку Секретаріату Президента, пов'язаному до того ж іще й з Кагановичем (Лазарем Мойсейовичем, поплічником Сталіна, більшовицько-комуністичним діячем СССР, одним із організаторів Голодомору 1932 – 1933 років – геноциду українських людей, наглядачем від СССР репресивної акції (операції) «Вісла» 1947-го року – етнічної чистки – примусової депортації, вигнання орієнтовно 140-а тисяч українців із українських етнічних земель Бойківщини, Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини на території Польщі углиб західних та північно-західних польських теренів для асиміляції українства – Г. М.).
   Друге – бо Офіс Президента має передавати український дух, а не сталінський класицизм.
   Третє – бо вікна кабінету Ющенка виходять на житлову зону, а це небезпечно.
   Четверте – бо якщо Ющенко виїде з Банкової, а оселиться в так званому «урядовому кварталі» вздовж вулиці Грушевського (Кабмін Верховна Рада Маріїнський палац резиденція Президента у нинішньому Мінздоров'я), будуть менше перекривати вулиці при пересуванні перших осіб по місту.
   П'яте – оскільки відбувається велика реконструкція Маріїнки, то було б правильно відтворити весь комплекс, і в одному з корпусів посадити Президента.
   Проти переїзду Ющенка можна знайти не менше аргументів, головний з яких – ця радість зміни робочого приміщення коштуватиме десятки мільйонів гривень
   Тарасюк (Ігор, тодішній керівник Державного управління справами (ДУСі) – Г. М.)… каже, що реконструкції за гроші підприємців – це нормально. «Коли Кеннеді робив ремонт Білого дому (порівняв можливості США й України – Г. М.), це коштувало 100 мільйонів доларів, з яких бюджетних було лише 10 мільйонів» (у цінах 1961-го – 1963-го років, коли Джон Фіцджеральд Кеннеді був Президентом США: усім відомо, що перенесення президентської канцелярії Віктора Ющенка врешті-решт так і не сталося через складність та дорожнечу – виділення й примітка Г. М.)2) бандит і зрадник Янукович взагалі не переймався питанням, де має знаходитися президентський офіс, бо до свого робочого кабінету на вулиці Банковій навідувався зрідка, а керував державою із незаконно отриманої у приватну власність своєї резиденції в Межигір’ї; 3) та ж «УП» 23 квітня 2019 року оприлюднила інтерв’ю «Дмитро Шимків: якщо переносити Адміністрацію з Банкової, то разом з урядовим кварталом»: «новий Глава АП (Адміністрації Президента – Г. М.) новообраного Президента (Петра Порошенка – Г. М.) разом зі своїми заступниками робили те саме – шукали варіант, як перевезти АП з Банкової… Намагались та не змогли. Одним із головних драйверів того процесу у 2014-му був тодішній заступник Глави АП Дмитро Шимків. Саме він відповідав за реорганізацію Адміністрації і пошук варіантів для можливої зміни локації (далі йде пряма мова Шимківа – Г. М.)…
   Треба розуміти, що у нас є урядовий квартал. Це Кабінет Міністрів, Нацбанк, Верховна Рада, міністерства. Більшість міністерств сконцентровані на цій території.Це дозволяє працівникам швидко комунікувати, переходити, проводити наради. Це в усьому світі є державні квартали. Тому, якщо переїжджати, то переїжджати всім…
   Будуємо чи беремо в оренду? Якщо будуємо, то за державний кошт? Якщо беремо в оренду – це все одно видатки. І ви стаєте заручником тієї організації, яка вам здає приміщення в оренду (я вважаю, що перебування Канцелярії Президента України в орендованому приміщенні взагалі є абсурдом – Г. М.)
   Будівля Канцлера Німеччини будувалася 4 роки…
   Також з переїздом стоїть питання комунікацій, безпекові питання. Фізичну безпеку нескладно організувати. Але безпека інформаційна, цифрова – значно складніша річ…Крім того, в АП побудована мережа бездротового інтернету за стандартами Білого дому (резиденції Президента США – Г. М.). Це спеціальне обладнання, до неї не можна під’єднатися, там кілька рівнів захисту. Це ресурс!..
   А скільки такий бюджет переїзду міг би складати?
   Це десятки мільйонів доларів. …я вивчав це питання, дивився. Швидко – не виходить. І дуже дорого. Об'єктивно, чи хотів Порошенко перенести Адміністрацію? Так, хотів. Але... Це ж потрібно постійно переїжджати то в АП, то в Кабмін, то в Раду. Наприклад, чому комітети Верховної Ради України знаходяться поруч з її приміщенням? Тому, що депутати мають встигнути збігати на засідання комітетів і повернутися на засідання парламенту. І на ці засідання приходить представник уряду, люди з Адміністрації. Все це мусить бути поруч чисто фізично, щоб цей процес міг відбуватися. Всі ж ці переміщення займають час. Не можна брати одну структуру і розглядати її відірвано від решти. Це популізм!»; 4) веб-сайт «ТСН» («1+1») 31 серпня 2019 року розмістив інформацію «У Зеленського не мають варіантів для переїзду з Банкової», де сказано наступне: «Ми не можемо знайти на сьогоднішній день варіант переїзду. Була абсолютно логічна конструкція переїзду в Український дім з розміщенням тут (на вулиці Банковій – Г. М.) музею. Але дійсно час проведення там ремонтних робіт плюс всі ці системи секретності, зв’язку, безпеки – це настільки все складно, що немає змісту це робити як тимчасовий (ОПУ – Г. М.)», – заявив Богдан (Керівник ОПУ на той час – Г. М.). Своєю чергою, перший помічник Президента України Сергій Шефір додав, що… «немає якихось таких пропозицій, щоб усі сказали – так, це супер-пропозиція, це гарно, зручно і недорого» – виділення й примітка Г. М.)...
   Я (Зе – Г. М.) подаю законопроект про зняття недоторканності з депутатів (зі зняттям депутатської недоторканності «слуги народу» так намудрували, що тепер згідно Закону воно – зняття – повністю залежить від Генпрокурора, котрий, своєю чергою, залежить від Президента України, тобто «під роздачу» потраплятимуть, перш за все, неугодні владі парламентарі, а не провладні: доказом сказаному слугує опубліковане 30 вересня 2020 року інтернет-виданням «Радіо Свобода» розслідування «Берегиня недоторканних?» Як Венедіктова блокувала розслідування проти ще одного «слуги народу» (першим був «слуга» – народний депутат України Олександр Юрченко), головним героєм якого є «слуга народу» – народний депутат України, заступник голови парламентської фракції партії «СН» Павло Халімон; зупинюся детальніше на проблемі парламентсько-депутатського імунітету: 1) ще 17.10.2017 Пе вніс до парламенту проект Закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) № 7203, який, після його направлення Верховною Радою України до КСУ 19.10.2017, отримав висновок КСУ 03.07.2018, визначений Зе невідкладним 29.05.2019, але був чомусь відкликаний Зе 29.08.2019; 2) цей же ж проект Закону № 7203 авторства того ж Пе знову внесений до парламенту і включений до порядку денного 29.08.2019, попередньо схвалений 30.08.2019, прийнятий в цілому 03.09.2019 (за – 373), того ж дня відправлений на підпис Президенту України, підписаний Зе 11.09.2019 і після цього став Законом України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)» № 27-IX від 3 вересня 2019 року: «Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп» (таким чином парламентсько-депутатський індемнітет збережено), набувши чинності з 01.01.2020; 3) аби Закон № 27-IX запрацював, потрібно внести відповідні зміни до Закону України «Про статус народного депутата України» № 2790-XII від 17 листопада 1992 року і Кримінального процесуального кодексу (КПК) України № 4651-VI від 13 квітня 2012 року; 4) 29.08.2019 Зе вніс до парламенту проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства № 1009, який був прийнятий 04.10.2019 (за – 330), направлений на підпис Президенту України 09.10.2019, підписаний Президентом України 15.10.2019 і став Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» № 187-IX від 4 жовтня 2019 року; 5) ЦПК своєю заміткою «Рада зберегла фактичну недоторканність депутатів та частину «правок Лозового» від 4 жовтня 2019 року застерігає: «Депутати залишили чинним фактичну депутатську недоторканність, незважаючи на скасування її в Конституції. Раніше комітет «викинув»усі норми, які цього стосувалися. Допоки норми щодо недоторканності будуть в КПК, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Державне бюро розслідувань (ДБР) не зможуть обшукувати та прослуховувати народних депутатів України без їхнього ж рішення» (виділено Г. М.); 6) 07.10.2019 група народних депутатів України внесла до парламенту проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України» № 2237, який був прийнятий 18.12.2019 (за – 291), направлений на підпис Президенту України та підписаний ним 27.12.2019 й таким чином став Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність із Законом України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України» № 388-IX від 18 грудня 2019 року; 7) «УП» своєю статтею «Тільки через свого Генпрокурора. Що не так зі зняттям недоторканності від «Слуги народу» від 18 грудня 2019 року розкритикувала майбутній Закон України № 388-IX, про що я говорив раніше: «Будь-яке розслідування починається з відкриття провадження. Юридично це називається – «внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР – Г. М.)». Відтепер, якщо ці відомості стосуватимуться народного депутата України, то відкрити справу зможе виключно Генеральний прокурор. Право вести розслідування матимуть лише Національне антикорупційне бюро та Держбюро розслідувань. Окрім відкриття проваджень щодо депутатів Генпрокурор отримає виключне право погоджувати клопотання до суду: про дозвіл на затримання; про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту; про обшук, прослуховування чи доступ до листування; про проведення негласних слідчих розшукових дій, на які потрібен дозвіл суду (це майже всі НСРД за кількома виключеннями).
   Все це потрібно буде затвердити в суді, обов’язково завчасно попередивши самого депутата. Без присутності нардепа суд зможе дати дозвіл лише на обшук та негласні слідчі розшукові дії. Затримати парламентаря без дозволу суду та погодження Генпрокурора можна буде лише в тому випадку, якщо застати його за особливо тяжким злочином, пов’язаним із насильством, або злочином, що спричинив загибель людини. Враховуючи, що Закон має зняти з депутатів недоторканність, із Закону виключають необхідність погоджувати слідчі дії з парламентом. Це відрізняє нинішні зміни від жовтневих, які змушували брати дозвіл у Ради на обшуки та інші дії (мова йде про проект Закону № 1009 від 29.08.2019 – Г. М.). Однак, хоч дозвіл Ради і буде непотрібний, правоохоронці мають протягом доби повідомити про слідчі дії Голові парламенту. Це стосуватиметься затримання депутата, повідомлення йому про підозру, застосування запобіжного заходу чи здійснення інших слідчих дій. Таємно від Ради можна буде лише обшукати народного обранця та провести негласні слідчі розшукові дії
   У Раді за закон не голосували фракції «Батьківщини» та «Європейської солідарності», а фракція «Голос» повним складом проголосувала проти…  
   Раніше відкрити провадження щодо народного обранця міг будь-який слідчий чи прокурор. Тепер же початок будь-якого розслідування щодо депутата залежатиме від бажання або можливості Генпрокурора. 
   …арештувати майно депутата не можна буде, не попередивши самого парламентаря про суд та без його участі в засіданні… Зараз розгляд може відбутися без нардепа тільки якщо той має «поважні причини». Перелік поважних причин не наводиться… 
   Згідно з правкою від Мамки (ОПЗЖ – Г. М.), яка пройшла комітет і стала частиною законопроєкту, депутати також не нестимуть юридичної відповідальності «при здійсненні депутатських повноважень». У «Слузі народу» звертають увагу, що тепер депутати будуть захищені від покарань за політичну діяльність як в парламенті, так і за його межами. Однак виходить, що правоохоронці не зможуть притягнути народного обранця до відповідальності за депутатську діяльність в час, коли він здійснює свої повноваження, тобто під час всієї каденції у Раді»; 8) не вдаючись у глибокий аналіз наведених вище законодавчих змін, бо він потребує окремих викладок, й виходчи із власного досвіду народного депутата України, я твердо переконаний: парламентсько-депутатський імунітет потрібен Україні, бо якби його не існувало, то не існувало б і парламентської опозиції й Помаранчева революція та Революція Гідності не завершилися би перемогами людей над бандитськими режимами, оскільки опозиційні депутати парламенту відігравали основну організаційну, керівну і захисну ролі для мітингувальників, а без парламентсько-депутатської присутності протестні акції влада швидко б дезорганізувала й розігнала – виділення та примітка Г. М.), Президента (Зе-брехня: президентська недоторканність не знята – Г. М.), суддів (Зе-брехня: суддівська недоторканність так само існує – Г. М.)
   нехай в цих резиденціях (заміських, поза межами Києва – Г. М.) живуть дітки якісь… Ну, якісь табори відпочинку або якісь люди, яким це дійсно потрібно. А ось ці резиденції – я не бачу в них взагалі жодного сенсу (Зе-брехня: нічого цього не зроблено – Г. М.)
   Я (Зе – Г. М.) буду стояти в заторах (неймовірна дурість, бо це – питання безпеки – Г. М.). Я (Зе – Г. М.) не збираюся перекривати дороги (Зе-брехня – Г. М.)
   Наскільки я (Зе – Г. М.) знаю, там два літаки (для обслуговування центральних високопосадовців – Г. М.) Три? Продати. Ну, звичайно, продати до бісової матері… Ну, хоч два борти можна було б продати? А навіщо їм три? А хто на них літає? (продовження інтерв’ю Шимківа «УП» за 23 квітня 2019 року: «Їх реально продати?
   Там насправді все просто. Є один літак, який використовується для дальніх перельотів. Наприклад, трансатлантичних. А є інший, який використовують для близьких перельотів, в тому числі всередині країни. Все. При тому, що там же всередині ніякого пафосу. Якщо хтось літав бізнес-класом і знає, що там можна телевізор подивитись чи щось таке, то на «Борту №1» нічого такого немає. Все дуже консервативно. Це звичайні літаки, якими літають делегації України. Це нормальна світова практика, у всіх такі літаки є… І там же є спеціально навчені екіпажі, їх не можна просто взяти і вигнати. Це ілюзія, що все можна «порізати» – виділення й примітка Г. М.)».
   Ну, а на завершення цього розділу про «перлинні» висловлювання самого Зе – ще одна Зе-обіцянка з Передвиборчої програми кандидата на пост Президента України Володимира Зеленського (відносно інших окремих передвиборчих програмних Зе-обіцянок і пшику, який з них вийшов, я вже писав у своїй публікації «І ще «нові» обличчя нової влади Зе, або Зе має українців за ґоїв-дебілів!»): «Кнопкодавство», «депутатські прогули» (народних депутатів України: щодо них мова піде далі – Г. М.) –  автоматична підстава для позбавлення депутатського мандату».
   Далі буде...
Переглядів (339) / Коментарі (0)
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...