Лісова варта виявила серйозні порушення у Вижницькому національному природному парку

БЕРЕЖІМО ПРИРОДУ! / 

Вижницький національний парк є найбільш лісистим у Карпатах і слугує домівкою для близько сотні видів рослин і тварин занесених до Червоної книги. Тут, зокрема, трапляється одна з найрідкісніших орхідей в Україні – надбородник безлистий та багато інших цінних природних комплексів. Саме тому, основна ціль природного парку – зберегти рідкісні види та раціонально використовувати природні ландшафти. У той час як господарських лісів – вирощування деревини на продаж.

Хоча в певних зонах національного парку деякі види рубок дозволені, експерти Лісової варти разом із журналістами Голосу Карпат виявили, що об’єм зрубаних дерев на 1 гектар площі у НПП Вижницький є майже на одному рівні з типовими лісовими господарствами. Жителі села Виженка, яке розташоване впритул до природного парку і активісти Карпатської екологічної варти більше року домагаються припинень рубок на екологічно чутливій території. Держекоінспекція в цьому році нарахувала близько 500 тис. грн. завданих державі збитків внаслідок самовільних рубок у Вижницькому НПП. Окрім цього, жителі Виженки переживають за власну безпеку і цілісність своїх домівок через можливі зсуви ґрунту.

Лісова варта разом з активістами та громадськими екоінспекторами відвідала Вижницький НПП. І хоча учасники виїзду попередили адміністрацію парку про свій візит, потрапити на територію лісосік виявилося не так просто.

 

Лісова охорона на чолі з керівництвом нацпарку та людьми, які назвали себе «грибниками», всього близько 30 осіб, намагалися перешкодити учасникам виїзду оглянути місця вирубок. Експерти Лісової варти пояснили, що ліси України є власністю народу і доступні для відвідування при дотриманні відповідного режиму, зокрема зони регульованої рекреації. Представники Вижницького НПП пропустили Лісову варту і активістів, однак відмовились показати межі лісосік й пояснити особливості вирубки лісу.

Оглянувши дві лісосіки, експерти виявили низку серйозних екологічних і документальних порушень. Трелювальна дорога від лісосіки до постійної лісової дороги прокладена по стрімкому схилу до низу. Це пряма загроза утворенню ярів та вимиванню ґрунту на дороги і безпосередньо до домівок мешканців села. За інформацією на стовпчиках, на ділянках здійснювалась санітарно вибіркова рубка. Однак виявлені пеньки свідчать, що деякі дерева не мали видимих ознак захворювань, а тому не мали відводитися у рубку з санітарно оздоровчих міркувань. Трелювання на одній із лісосік відбувається через гірський потік, що призводить до його забруднення і руйнування русла гірської річки. Також виявлені деякі дерева, які були пошкоджені під час звалювання дерев.

Виявилено невідповідності у лісорубному квитку. В ньому вказаний ландшафтний вид рубки, хоча по факту і на самих стовпчиках зазначено вибіркову санітарну рубку, а спосіб вирубування взагалі не вказано. Це важливо, оскільки не всі види і способи рубок дозволені на території об’єктів природо-заповідного фонду. На частині периметру ділянки відсутні позначки меж лісосіки, а її межі – зміщені відносно дозволених для вирубування ділянок лісу (виділів). Деякі дерева, які відведенні в рубку, позначені нижчою категорією технічної придатності, ніж насправді. Тобто якісні здорові дерева були промарковані як напівдрова, що по факту означає менші надходження до місцевого бюджету від їхнього продажу.

Окрім порушень, експерти виявили і зафіксували також ті моменти, які відповідають нормам ведення лісового господарства. На деяких ділянках, де раніше проводились рубки, дерева успішно відновлюються. Усі пеньки обстежені Лісовою вартою були проклеймовані, а порубкові рештки складені і рівномірно розподілені на лісосіці. Залишені сліди на ґрунті свідчать про використання для трелювання колісної техінки, а не гусеничної, як цього і вимагає законодавство України.

Результати огляду та спілкування із адміністрацією Вижницького НПП свідчать про недбалий догляд і охорону парку, а господарювання працівників веде до прямої ерозії ґрунтів, пошкодження гірських річок і дерев, або ж і до економічних махінацій. Більше того, деякі їхні дії формують негативний імідж національних парків, як інституцій, які захищають власні інтереси, а не природу.

Лісова варта продовжує стежити за ситуацією у Вижницькому НПП і скерує відповідні звернення у Міністерство екології і природних ресурсів та правоохоронні органи.