ОДКРОВЕННЯ ВІД ПЕТРА / 

Першими почали румуни разом з партією «Опозиційний блок». Лідери громадських організацій румунів разом з опоблоківцями 17 жовтня організували пікет проти закону України «Про освіту».

Першу іскру розпалювання «шатунського» багаття у нашому краю викресала депутатська фракція облради ВО «Батьківщина». Її член, директор Красноїльської гімназії Мітрік на бланку партії ВО «Батьківщина» подав звернення до голови обласної ради і за сумісництвом голови обласної організації ВО «Батьківщина» Івана Мунтяна, аби він вніс у порядок денний сесії облради проект звернення до президента України з вимогою не підписувати «Закон про освіту». Замість того, аби направити свого члена Мітріка на шлях істини, голова облради Іван Мунтян дозволив на сайті облради опублікувати проект цього звернення.

Президент підписав закон. Тож на сесії уже не було сенсу розглядати звернення Мітріка. І тут знову з'явився «Опоблок». Подібне до Мітріка з ВО «Батьківщина» звернення зареєстрував депутат від «Опозиційного блоку» Дмитро Павел. Після цього окремі лідери румунських громадських організацій подали заявку на проведення пікету під стінами обласної ради. До них знову ж таки долучився й «Опоблок».

Саме у цей день у Києві відбувся мітинг опозиційних сил.  Совпадєніє?! Не думаю!

До стін обласної ради прийшли 150-200 пікетуючих. Був з ними перефарбованим у темний колір волоссям голови й бороди Василь Терицану. З'явилася й Ауріка Божеску. Були румунські попи Московського патріархату, очолювані Михайлом Жаром.

Для перебивки: Василь Терицану і Ауріка Божеску ще недавно були активними членами фракції партії Регіонів у Чернівецькій обласній раді. А Михайло Жар Герой України є настоятелем Банченського монастиря, який знаходиться на відстані 23 км від Чернівців. Майже така відстань від Святогірської лаври до Слов'янська Донецької області. І перші бойовики та зброя на Донбасі вийшли з лаври.

Тримали гасла про відміну 7 статті «Закону про освіту» та слогани: «Не крадіть нашу рідну румунську мову». Василь Терицану надавав слова своїм. Ледве випросила у нього мікрофон директор Департаменту освіти й науки ОДА Оксана Палійчук. Вона єдина зі всієї представницької та виконавчої влади зуміла зрозуміло на фактах переконувати присутніх у тому, що ніхто ніколи не зазіхав на мову національної меншини на Буковині. Навпаки, у Чернівецькій області нині є 63 школи, де всі предмети викладають румунською мовою, 18 шкіл двомовних. До речі, у Румунії є тільки один ліцей, де викладання ведеться українською. І нема жодної школи, де б усі предмети викладали українською мовою.

У зв'язку з цим люди біля обласної ради виступили зі справедливою ініціативою:

- Аби не виникало ніколи ніяких суперечок щодо шкіл національних меншин у Румунії та в Україні, негайно закрити всі школи з українською мовою викладання в Румунії, і всі школи з румунською мовою викладання в Україні.

Румунські пікетувальники, московські попи та опоблоківці категорично проти таких справедливих паритетних умов. Бо нема у Румунії українських шкіл, а в Україні - більше 80.



Далі румуни з попами Московського патріархату та «Опоблоком» вимагали скасування 7 статті «Закону про освіту». Склалося враження, що сам закон і 7 статтю вони не читали. А якщо читали, то не вникли у її суть. Там чітко і зрозуміло визначено, що в Україні «гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти, для здобуття дошкільної та початкової освіти поряд з державною мовою мовою відповідної національної меншини». На території Чернівецької області це гарантія була, є і буде у 61-му дитячому садочку та 81-й школі (63 школи з вивченням всіх предметів румунською мовою і 18 шкіл зі змішаними мовами).

Так чого хочуть ті, хто вийшов на пікет? Це було проявлено тоді, коли почала виступати пані Оксана Палійчук. Вона ще не встигла говорити, як почулися крики «Ганьба!». Говорить, що держава гарантує право на освіту поряд з державною мовою й румунською, а їй кричать «Ганьба!».

Оксана Палійчук каже, що у нас є садочки і школи з румунською мовою викладання, - їй кричать: «Ганьба!».

І тоді керівник освіти ОДА сказала:

- Так само, як людина має поважати, любити й вчити до загину пам'ятати й користуватися рідною мовою, так само повинна знати, володіти й користуватися разом з рідною й державною мовою. Мовою держави, де вона проживає.

- Ганьба! Ганьба! Ганьба! - скандували румуни з попами Московського патріархату.

- Проти чого «Ганьба»? - запитала Оксана Палійчук. - Я переконана, що разом з рідною, кожна людина повинна знати і послуговуватися державною мовою.

Чому «Ганьба»? Кому потрібне таке несправедливе ставлення до держави, у якій живеш? І що криється за ширмою протесту проти «Закону про освіту».



Ніби грім з ясного неба, мирного неба над Буковиною, з лав пікетуючих пролунали небезпечні, страшні слова:

- Ви чому не говорите румунською? - агресивно запитав мене один з пікетуючих.
- Коли я буду жити у Румунії, обов`язково говоритиму румунською, - відповідаю.
- Тут Румунія, - втручаються інші.
- У всі часи тут була, є і буде Румунія! - категорично заявляє ще один. - А ви - окупанти.
- Ми - окупанти?! - не можу ні зрозуміти цього, ані повірити, що це хтось серйозно говорить і так думає.

Українців в Україні починають називати «окупантами». То куди ми йдемо?! Чому ніхто не несе відповідальності за такі небезпечні і провокаційні заяви?!

Пам'ятаєте перші мітинги на Донбасі перед початком війни? Там також звучали подібні слова і звинувачення. Там тоді почав діяти «Рускій мір» з попами Московського патріархату, з регіоналами, котрі згодом стали «Опоблоком». А потім полилася кров, смерті, розруха!..

Тож чи був цей пікет таким безневинним, мирним та спокійним, як його хочуть представити організатори?!

Ні! Там уже вперше прозвучало слово «Окупанти!».

Якщо не зупинити шатунів негайно і рішуче - бути біді!

Петро КОБЕВКО, шеф-редактор газети "Час"

P.S. Буковинська влада в цих умовах повела себе, як останні боягузи. З облради не було жодного керівника: ні голови, ні його заступників, які б могли відстоювати інтереси держави. Мунтян, голова облради, кудись зник за кілька хвилин до пікету. Його заступники Маковецька і Мельничук також не з'явилися до людей.