Сирота, який в рік заробляє понад 2 млн. гривень, про Новодністровську ГАЕС та чому залишається прихильником будівництва нових станцій на річках

МОЖНА ЖИТИ Й НЕ ТУЖИТИ / 


Про історію свого призначення, собівартість виробництва електроенергії та майбутні проекти гендиректор "Укргідроенерго" Ігор Сирота розповів БізнесЦензор в своєму першому за шість років повноцінному інтерв'ю.

"Укргідроенерго" – державна компанія, яка експлуатує великі гідроелектростанції на Дніпрі та Дністрі.Компанія виробляє в рік близько 10 млрд кВт*г електроенергії, або 5-7% від загального виробітку в країні. Річна виручка підприємства в 2016 році склала 6 млрд грн, чистий прибуток – 2,2 млрд грн.


Зараз компанія підпорядкована міністерству енергетики та вугільної промисловості. Ігор Сирота очолює "Укргідроенерго" з 2010 року. За цей час його керівний орган, яким є Міненерго, очолювали п'ять міністрів: Юрій Бойко, Едуард Ставицький, Юрій Продан, Володимир Демчишин, Ігор Насалик.

 

Жоден з них не звільнив Сироту. Може через те, що Сирота ніколи не займався політикою та не давав інтерв'ю. Медійну активність Сирота розпочав лише навесні 2017 року, створивши в компанії відповідний підрозділ, якого раніше навіть не існувало. Чому саме зараз? "Життя заставило", - каже Сирота.

Річ у тім, що активна діяльність екологічних організацій впливає на рішення Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку стосовно надання кредитів "Укргідроенерго".

Не дивлячись на відверту прихильність до "старої школи", Ігор Сирота змушений йти в публічність, щоб пояснювати необхідність будівництва нових ГЕС та ГАЕС. Їх загальна вартість, згідно з програмою розвитку гідроенергетики перевищує 75 млрд грн.

Про історію свого призначення, собівартість виробництва електроенергії та майбутні проекти гендиректор "Укргідроенерго" Ігор Сирота розповів БізнесЦензор в своєму першому за шість років повноцінному інтерв'ю.

Я думаю, що саме моя аполітичність дозволила мені довгий час перебувати на цій посаді

- Яка була мотивація у міністра енергетики Юрія Бояка, коли в березні 2010 року він призначив вас заступником керівника "Укргідроенерго" Семена Поташніка? У вас же не було досвіду роботи в енергетиці.

- До цього я мав спільне підприємство в Росії (ОАО "Пятигорский завод "Импульс" – БЦ) по виготовленню РКС-07. Це обладнання для атомних станцій, яке вимірює викид радіонуклідів в атмосферу.

Цей бізнес був започаткований в 1998 році, коли ще не було прямих розрахунків. Були взаємозаліки. Ми поставляли обладнання і отримували різну товарну продукцію. Доводилось проводити трьох-чотирьох ходову комбінацію, щоб отримати живі кошти.
Тоді я отримав великий досвід в енергетиці. Я знав, що таке генерація, правда – атомна генерація. І що таке обленерго.
В 2010 році була пропозиція прийти до Семена Ізраїльовича менеджером по продовженню будівництва Дністровської гідро-акумулюючої станції (ГАЕС) та з питань фінансово-економічного блоку.

- Через півроку після призначення заступником, вас було обрано керівником "Укргідроенерго". Чим тодішньому Уряду не задовільнив Семен Поташнік?

- На цей час Семену Ізраїльовичу було вже 80 років. І в нього закінчувався контракт.

- Тобто, з самого початку вас бачили в якості керівника компанії?

- Може і бачили. Але мені про це ніхто не казав. І в мене не було великого бажання йти на цю посаду.

- Чому?

- До того я два роки пропрацював в державних організаціях. Я зрозумів, що це не вдячна робота. Тебе призначають і знімають не з огляду на те, що ти зробив. А по політичних мотивах.

Першу державну посаду я мав в 2005 році, після Помаранчевої революції. Я був на Майдані з початку і до завершення. Тоді мені запропонували очолити Главк матеріально-технічного забезпечення "Укрзалізниці". Але в кінці того ж року керівництво "Укрзалізниці" було змінено і постали питання щодо команди, яка прийшла з ним.

В той час мені запропонували посаду в Держрезерві. Тоді Держрезерв очолив Федорчук Богдан Петрович. Він запросив до себе заступником. Я пропрацював там неповний рік. Коли в 2007 році Віктор Янукович став прем'єром, всіх вигнали.
Тобто, заходиш, підбираєш людей, створюєш команду. А потім приходить нова політична сила і всіх звільняють в один день. Я зрозумів, що все це не моє. Я тоді сказав, що більше взагалі в державній структурі працювати не буду. Я майже 20 років працював в бізнесі.

- Як ви познайомилися з Юрієм Бойко?

- Коли я працював в Держрезерві, ми пересікалися з ним. Тоді Бойко очолював НАК "Нафтогаз України". Було багато питань по мазуту, по вугіллю. Були робочі наради – там і познайомилися. В нього була чітка пропозиція – прийти в "Укргідроенерго" працювати менеджером. Я сказав, що бажання великого немає. Але поїхав подивитись. Семен Ізраїльович запропонував залишитись.

- Поташнік пішов з посади за власним бажанням перед тим, як вас було обрано керівником компанії?

- Приблизно через рік після мого приходу в нього закінчився контракт. На той момент йому було вже 81 рік. Коли я прийшов, перший гідроагрегат Дністровської ГАЕС вже був пущений. Переді мною стояла задача до кінця року здати його у промислову експлуатацію. Ми це виконали. Відразу постало питання про будівництво другого агрегату. І коли в березні 2011 року закінчився контракт у Семена Ізраїльовича, правління обрало мене керівником. Семена Ізраїльовича міністр призначив віце-президентом НАК "Енергетична компанія України", яка керувала "Укргідроенерго".

Ігор Сирота та Семен Поташнік

- Ви вже 6 років керуєте "Укргідроенерго". Як вам вдалося втриматися на посаді весь цей час? Чому наприклад, вас не звільнили в 2014 році, коли була тотальна люстрація?

- Ви вважаєте, що я людина Бойко? Коли я сюди прийшов, мені було 50 з чимось років. Щоб бути чиєюсь людиною, треба мати щось спільне – або спільний інтерес, або спільний бізнес. Яку я міг мати залежність, коли я прийшов сюди в 52 роки і до цього практично весь час був в бізнесі?

Я в жодній партії не був присутній. Хоча мене намагалися в різні партії затягнути. І до цього часу я в жодну партію не вступив.

Які в мене політичні погляди? Юрій Анатолійович знав, що я з західної України, що приймав участь в Помаранчевій революції. Коли я йшов сюди, головною умовою поставив, що я не замаюсь політикою – я чистий менеджер. В кінці 2012 року Бойка звільнили з посади міністра енергетики. Прийшов Едуард Ставицький.

- То чому Ставицький вас не звільнив? Мав звільнити.

- Коли він прийшов то я, як всі в такому випадку, прийшов до нього з питанням, чи звільнятись. Вже звик, що коли заходить новий політичний керівник, він змінює команду. Але я працював і далі. Як казав мені Бойко: "Будь який цинік, який би не прийшов, він вас використає, бо йому потрібні будуть люди, які займаються справою".

- Ви вважаєте себе членом якоїсь команди?

- Ні. Я чистий менеджер – пережив п'ятьох міністрів. Якщо б компанія займалася лише виробництвом електроенергії, я б тут не працював. Мені б було не цікаво. За рахунок того, що ми проектуємо, модернізуємось, проводимо реконструкції і будуємо, мені цікаво. Мені цікаво працювати на результат. Якщо розвиток зупиниться, я перший, хто встану і вийду звідси. Я думаю, що саме моя аполітичність дозволила мені довгий час перебувати на цій посаді.

- "Укргідроенерго" знаходиться в переліку державних компаній, де має відбутись реформа корпоративного управління – має бути призначена незалежна наглядова рада. Коли це може відбутися?

- Я думаю, наглядова рада буде створена до кінця року. В Міненерговугілля розробляється проект щодо створення порядку про наглядову раду. Ми стоїмо там перші, вже давно змінили Статут, повністю готові до цього.

- Ви позитивно до цього відноситесь?

- Так. Найголовніше, щоб наглядова рада була професійною. Чого її боятися? У нас зараз Міненерговугілля виступає в якості наглядової ради. Наглядова рада обирається на чотири роки. Якщо її члени будуть професійно займатись проблемами компанії, я тільки за. Бо в міністерстві то люди звільняються, то політичні команди – тоді їм не до нас. Сьогодні "Укргідроенерго" і "Енергоатом" дотують теплову генерацію. Це факт

- Чи правильно я розумію, що НКРЕКП у вересні значно збільшила тариф для "Укргідроенерго"?

- Повна нісенітниця.

- Що відбувається з тарифом для "Укргідроенерго"? З рішень НКРЕКП важко зрозуміти, яким є тариф для компанії.

- Нашим фінпланом, який був затверджений на початку року, передбачався тариф 66,7 копійок за кВт*г. На сьогодні наш середньорічний тариф складає 65 копійок за кВт*г. Що відбулось? В січні- лютому була велика приточність води. НЕК "Укренерго", отримавши прогнози Гідрометеорологічного центру МНС вирішило збільшити нам виробіток на 2 млрд кВт*г.

Хоча я казав, що такого виробітку не буде. "Укренерго" передало показники в Міненерговугілля, а там збільшили нам прогнозний виробіток в енергетичному балансі. Через те, що реальний виробіток був набагато менше прогнозного, тариф упав з 66,7 до 55 копійок за кВт*г.

В березні я заявив, що у нас будуть збитки. Нам не вистачить грошей. Вони кажуть: гаразд, змінимо баланс. Але НКРЕКП каже: у нас нове положення – двомісячна процедура, громадські слухання, обговорення. Як збільшити виробіток, так вони за тиждень це зробили. Тобто, з березня по серпень ми мали збитковий тариф: 55 копійок за кВт*г. Лише з 1 вересня нам підняли тариф. І на останній квартал він значно виріс. Але середньорічний тариф складе 65 копійок за кВт*г – менше, ніж планувалось на початку року.

- Останні роки в Україні була найменша приточність води за десятиріччя…

- Найменший притік води був в 2014 та 2015 роках. В 2016 році вже почався ріст. В 2015 році у нас річний виробіток був 6 млрд кВт*г. Такого низького показника ще ніколи не було за всю історію компанії. В середньому ми виробляємо в рік близько 10 млрд кВт*г.


- Як можна мінімізувати ризики, коли зменшується притік води і падає виробіток гідроелектростанцій?

- Для цього нам потрібно більше будувати гідро-акумулюючих електростанцій. Вони не залежать від притоку води. Маємо нижню водойму і верхню водойму – можемо ганяти воду туди-сюди скільки завгодно.

Тим більше, ГЕС лише покривають пікові навантаження на енергосистему, а ГАЕС може споживати надлишкову енергію вночі. Тобто – і зрізають надлишкову енергію вночі і покривають дефіцит енергії зранку та ввечері. Вони прогнозовані та незалежні від повеней та засух.

- Яка собівартість виробництва гідроелектроенергії без капітальних інвестицій?

- На сьогоднішній день, якщо порахувати витрати на повернення кредитів, собівартість становить 49 копійок за кВт*г.

- Якщо буде запущений ринок електроенергії, "Укргідроенерго" стане надприбутковою компанією.

- Ми знаємо, що гроші компанії, у тому числі, будуть йти на дотування альтернативних джерел енергії. Якщо ми будемо йти такими темпами як зараз, то набудуємо дуже багато сонячних станцій. Коли ми будуємо багато альтернативної енергії, то маємо думати про те: чим ми будемо їх регулювати? Маневрові потужності нам також будуть потрібні. До введення ринку ще два роки. Цей час ми не будемо мати прямих контрактів. На перехідних положеннях ми також не матимемо прямих контрактів.

На сьогоднішній день, якщо б ми продали всю свою електроенергію в ринкових умовах, ми б могли будуватися без всяких кредитів. Але сьогодні "Укргідроенерго" і "Енергоатом" дотують теплову генерацію. Це факт. Теплова генерація має тариф близько 1,5 грн за кВт*г.

Наш тариф майже втричі нижчий, але нам доводиться брати кредити в міжнародних установ під 2%. Обсяг інвестицій – більше 75 млрд грн. У нас є запас коштів для того, щоб будувати і повертати кредити

- Який обсяг складають капітальні інвестиції, закладені в програмі розвитку вашого підприємства до 2026 року?

- Мінімум – 75 млрд грн до 2026 року. Це приблизна сума, тому що треба буде перерахувати Канівський проект (Канівська ГАЕС – БЦ). В валюті він буде коштувати приблизно $1,4 млрд. Каховський проект (Каховська ГЕС-2 – БЦ) – десь $450 млн. Це вже 55 млрд грн. І ще добудови і реконструкції. Це буде більше 75 млрд грн. Дивіться: наші фінансові показники постійно моніторяться всіма міжнародними організаціями. Їх знають всі міжнародні банки.

Сьогодні "пікова" електроенергія в ринку коштує 1,5-2 грн за кВт*г. З нашим виробітком у 10 млрд кВт*г на рік – це 20 млрд грн. А ми отримуємо 6,5 млрд грн на рік інвестиційної програми. Тобто, на 13,5 млрд грн ми дотуємо ринок.

У нас є запас коштів для того, щоб будувати і повертати кредити.

- В якій черзі будуть реалізовуватись ваші проекти? Чи правильно я розумію, що першочергово ви хочете будувати Канівську ГАЕС та Каховську ГЕС?

- Ні. Все буде будуватись паралельно. Разом з іншими будемо добудовувати Дністровську ГАЕС. Там побудовані 3 агрегати з 7. Четвертий добудовується. Зараз відправляю робочу групу в Харків для того, щоб визначити, якими будуть три наступні агрегати. Чи їх потужність буде 424 МВт в генерації, 324 МВт в насосному режимі, чи відповідно 260/250 МВт – такі, як в Каневі. Абсолютно неможливо будувати по черзі, якщо ми хочемо встигнути до 2026 року. Все потрібно робити паралельно. Зараз триває підписання договору на проектування Каховської ГЕС-2. За півтора роки ми спроектуємо, щоб в 2019-2020 року почати будівництво.

- Яка собівартість будівництва одного кіловату потужності на станціях "Укргідроенерго"? Для кожного об'єкту вона різна?

- Звичайно. Найменша собівартість будівництва на Дністровській ГАЕС – до $700 за 1 кВт потужності. Чим більше будемо будувати, тим дешевше буде. Але на останні три агрегати ми хочемо залучити інвестора, а не будувати за власні кошти.

- Як може спрацювати схема з інвестором?

- Інвестор вкладається у будівництво, а потім три агрегати будуть працювати в концесії років 15-20. Ми різні інструменти відпрацьовуємо. Якщо не буде змінено законодавство, щоб будувати їх у концесії, будемо шукати кредитні кошти. Якщо вчасно запрацює нова модель ринку, ми зможемо побудувати їх за власні кошти.

Побудувати один гідроагрегат – це 3,5 роки. Ми плануємо будувати за 2,5 роки. А три агрегати одночасно можна побудувати за 5 років. Якщо будувати відразу, це значно скоротить час. Нам це буде вигідніше. Навіть, якщо ми для цього залучимо кредит.
 

Ігор Сирота та екс-прем'єр Микола Азаров

- Чи може "Укргідроенерго" диверсифікувати свою генерацію? Раніше ви говорили про плани вкладатися в альтернативну енергетику. Вони актуальні?

- Зараз ми намагаємось отримати в тарифі кошти, щоб розробити техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) щодо будівництва сонячної електроенергії на території Дністровської ГАЕС з встановленою потужністю приблизно 80 МВт. Ми це зробимо.

Все, що стосується зверх цього – нам і так є, що робити. Є питання: чому ми не купуємо літієві акумулятори. Стосовно цього, я хочу побачити пілотні проекти у приватних компаній.

Чому теплова генерація, яка знає що до 2050 року вона має бути ліквідована (згідно Паризької угоди від 2015 року, до якої приєдналася Україна – БЦ), цього не робить? Приблизно 20% маневрової генерації – це теплова енергетика. Це регулювання в неї потрібно забрати. Частину заберуть на себе нові ГАЕС. А інша частина – нехай закуповують промислові акумуляторні батареї.
Для чого нам навішувати собі додаткові інвестиції, коли у нас є своя програма розвитку?

Сонячні станції на Дністрі ми побудуємо. Нема питань. Але знов таки – ми хочемо розробити ТЕО, а потім віддати інвестору. Ми не будемо вкладати свої гроші. Прийде інвестор, ми скажемо: шановний, плати кожен місяць відповідний відсоток за підключення, за землю, за охорону. Екологи використовують людей. Самі беруть гранти. Знаєм ми всі ті варіанти

- На якому етапі зараз переговори з Молдовою стосовно укріплення берегової лінії Дністра з їх сторони та спору щодо володіння Дністровською ГЕС-2?

- 21 вересня ми були на засіданні робочої групи під керівництвом віце-прем'єра Степана Кубіва і міністра економіки Молдови Октавіана Калмика. Обговорювали ці питання. Українська і молдавська сторони поки що не сходяться в концепції: як потрібно вирішувати ці проблеми. Там є цілий пакет. Перше – демаркація кордону. Друге – майнові права (Молдова наполягає на тому, що половина Дністровської ГЕС-2 належить їй – БЦ). Третє – дністровський енерговузол ("Укргідроенерго" не може здійснити берегоукріплення з молдовської сторони Дністра, тому що не вирішене питання з орендою землі – БЦ). Україна наполягає, щоб все це було вирішено комплексом – в пакеті. Молдавська сторона хоче розділити: демаркацію провести окремо, а питання стосовно всього комплексу і майна – окремо.

- Чи були результати після цього засідання?

- Поки що конкретики не дійшли. Підписали протокол, будуть відпрацьовувати далі. Попередньо, на початку жовтня планується візит прем'єр-міністра до Молдови. Щоб зробити берегоукріплення з молдавської сторони Дністра, нам потрібно, щоб була підписана міжурядова угода і чітко визначена демаркаційна лінія. Потім ми беремо в оренду 19 га землі з молдавської сторони і виконуємо роботи. Це потрібно і Молдові. Виконавши берегоукріплення, ми піднімемо нижній б'єф Дністра. Це дасть нам економію води і ми будемо мати можливість скидати більше 6 млн кубометрів води на молдавську сторону щорічно.

- Що заважає швидко узгодити ці питання, якщо вони вигідні всім?

- Молдова прив'язує екологічне питання. Хочуть, щоб ми скидали не 120 кубічних метрів в секунду по Дністру, а мінімум – 130-150 кубічних метрів в секунду. Але це питання стосується не нас, а Міністерства екології і Держагентства водних ресурсів.

Сьогодні ми скидаємо 113-120 куб. м в секунду. Є міжвідомча комісія, яка встановлює цю норму. Чому 120 кубометрів? Влітку довгий період часу є приточність води в Дністрі 40-60 кубометрів в секунду. Але ми не проти скидати більше, якщо так вирішить міжвідомча комісія.

Я пропонував, щоб ці питання розвели, але позиція уряду – вирішувати всі проблеми в комплексі. На нашій стороні Дністра ми всі роботи по берегоукріпленню завершуємо в жовтні. Всі матеріали для протилежної сторони ми завезли під молдавський кордон. Як тільки вони дадуть нам погодження, ми за 5 місяців виконаємо всі роботи.

- Яка з екологічних організацій найбільш заважає реалізації проектів "Укргідроенерго"?

- Найбільш активний "Національний екологічний центр України" (НЕЦУ). Я постійно кажу і їм напряму, і всім, хто питає. В них немає конструктиву, вони не хочуть розмовляти в рамках діалогу. Вони сидять на позиції: "ми не дозволимо і все".

Я завжди пропонував: давайте сідати і розмовляти. Я був В Австрії, бачив, як це відбувається цивілізовано. На конференції по розвитку гідроенергетики там присутні компанії, які експлуатують і екологи.

Бізнес говорить: є проект з такою-то вартістю. Екологи і місцеві громади кажуть: потрібні такі-то заходи для того, щоб не допустити шкоди навколишньому середовищу. Бізнесмен дивиться, чи може потягнути ці витрати, щоб проект був рентабельним. Узгоджується перелік заходів, які потрібно зробити. Якщо вони виходять за поріг рентабельності, проекту немає.
Я питався в австрійців, скільки проектів не відбулося? На всю Австрію – один проект.

У нас я не бачу діалогу. Є лише популізм.

- Але більшість населення в місцях реалізації ваших проектів також виступають проти них (будівництво малих ГЕС).

- Я вам скажу, чому це так. По перше, є недовіра до влади. Майдани переноситься у нас на все. На жаль. В нас можна запалити шину будь де – ніхто не понесе відповідальності. В нас можна прорвати державний кордон – ніхто не понесе відповідальності.
Що роблять політикани? Вони використовують людей.

- Тобто, ви вважаєте, що екологи використовують людей? А яка тоді мотивація екологів?

- Екологи використовують людей. Самі беруть гранти. Знаєм ми всі ті варіанти. Якщо б вони підходили до цих речей професійно, у нас був би діалог.

З 2005 року ви ніде не знайдете компанію, в якій я є засновником

- До того, як ви прийшли в "Укргідроенерго", генеральним підрядником була компанія "Енергопром", яку нібито лобіював екс-міністр енергетики Юрій Продан. За вас генпідрядник змінився. Новим став концерн "Укргідроенергобуд". Чому?

- Питання по "Енергопрому" виникло тому, що у них була фінансова діра на 32 млн грн. Ми поставили їм задачу: за півроку вони мали закрити цей дифіцит. Вони завжди говорили: ви нам не закрили розрахунок за гідроагрегат Дністровської ГАЕС, який здавався в 2009 році. Здається, там було не заплачено 50 млн грн.

Ми заключаємо мирову угоду у суді, що ми їм проплачуємо ці 50 млн грн, а вони повертають нам борг у 32 млн грн. Ми заплатили. Вони ці гроші вночі виводять зі свої рахунків і нам нічого не повертають. Після цього ми пішли в суд, виграли. Але вже 6 років пройшло і виконавча служба нам ні копійки не повернула. Якщо б вони виконали свої зобов'язання – нехай би працювали і далі. Але коли така ситуація склалася, ми сказали їм: до побачення. Потім був тендер. І консорціум його виграв.

В консорціум входять підприємства, які в нас і так працювали. Він був створений ще задовго до мого приходу. Там такі компанії, як "НТК Енпаселектро", "Метробуд" та "ДніпрСпецСГЕМ". Вони з самого початку будували об'єкти "Укргідроенерго". Якщо дивитись на кваліфікацію, то це найкраща компанія, яка може вести наші проекти.

- Тоді чому цей консорціум не перемагав у тендерах "Укргідроенерго" до 2011 року?

- Звідки я можу це знати?

- Є таке ТОВ "Міжнародні транспортні перевезення" (код ЄДРПОУ: 32158776), де в одного з засновників ПІБ повністю співпадає з вашим. Це ваша компанія?

- Ні. В жодній компанії я не є засновником. В мене була частка корпоративних прав заводу "Імпульс" (ОАО "Пятигорский завод "Импульс" в РФ – БЦ). Але в 2005 році я їх продав. З 2005 року ви ніде не знайдете компанію, де я є засновником. Це, доречі, ще один фактор, завядки якому я довгий час обіймаю свою посаду – не робив бізнесу, поки працював в держкомпанії.

- Яка у вас заробітна плата?

- До червня була 45 тис. грн на місяць. З червня – 195 тис. грн. В фінплані на цей рік в мене затверджена зарплата в річним доходом 2,39 млн грн. Але буде приблизно 2 млн грн.

- Коли у керівника держкомпанії з оборотом в шість мільярдів зарплата не перевищує дві тисячі доларів, виникає питання: а навіщо тоді людина довгий час працює за таку винагороду?

- Не упускайте той момент, що до роботи в "Укргідроенерго", я довгий час працював в бізнесі. Я коли приїхав сюди – машина моя, водій мій. Я був забезпечений фінансово ще до того, як прийшов сюди працювати.
 

Сергій ГОЛОВНЬОВ, Бізнес-Цензор

Фото УНІАН


 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації