З емоцією про програму «Без емоцій» за участю Михайла Павлюка (ВІДЕО)

КОМАНДА МОЛОДОСТИ НАШЕЙ… /


Можна по різному ставитися до телепрограми «Без емоцій», яка щотижня виходить на телеканалі «Чернівецький промінь», автором і ведучим якої є Святослав Вишинський. Але те, що цей телепродукт є одним з найбільш вдалих проектів каналу, для мене без сумнівів. Попри політичні погляди і симпатії, які мало в чому збігаються з моїми, Святославові Вишинському справді вдається «без емоцій» гострими, фактологічними та неупередженими запитаннями поставити до стінки не одного гостя програми. Це заслуговує на повагу, бо саме у цій програмі (на відміну від пропагандистських проповідей Святослава на користь команди Продана) витримується журналістський стандарт. Не відчувається прихильності й приференцій до будь-кого з учасників передачі.

 

Черговою жертвою (а не переможцем) телепрограми минулого четверга став перший заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації Михайло Павлюк. Чому жертви, запитаєте ви? А тому, що зі всіх поставлених до нього запитань, Михайло Вікторович професійно, без притаманного пафосу і ораторського мистецтва, зумів відповісти лише на одне – яке стосувалося питання «Закону про освіту». Тут твердих п'ять з пяти балів. На всі інші запитання на мене чекало суцільне розчарування.

 

Формат передачі Вишинський змоделював таким чином, щоб гість програми намагався максимально коротко відповідати по суті. Причому питання сформульовано максимально фактологічно, що одразу показує всі «пласти і таланти» інтерв'юера – чи то відвертість, чи то маліпуляція, чи то вміння за допомогою ораторського мистецтва гарно заплести думку за думку у глядача, де відсутність відповіді по суті видається гарною міною при поганій грі.

 

Особисто у мене немає жодних людських претензій до Михайла Павлюка. Знаю його давно, як патріота, вихованого в інтелігентній сім»ї хлопчину, на моїх очах він виростав зі толкового студента-гуманітарія до депутата обласної ради й нинішнього статусу чиновника найвищого обласного рангу.

 

Але біда Михайла, як політика, полягає у тому, що він постійно знаходиться не у своїй ніші, хоча він, очевидно, цього не бачить, чи видає, що не бачить. Він шукає політичний комфорт для себе у команді, яка, як мені видавалося досі, є для нього інородним тілом – команді, яку я називаю «сім'єю дедушки Фищука», котрий (голова ОДА) провалив в області все, що лиш можливо – від економіки, кардових провалів на місцях до його «ноу-хау» з децентралізації «один район – одна громада». І це ще нам буде аукатися.

 

Очевидно, Михайло чекає якихось своїх змін, але навряд чи він насправді вірить, що вони будуть пов'язані з ретроградом Фищуком. Він, схоже, змирився бути такою собі «лайт-версією» Володимира Куліша у владі, яка не конфліктує ні з ким, але є «говорячою головою» діючої команди, котра й висловитися доступно на людях не спроможна.

 

На жаль, на таку думку наштовхнули мене відповіді Михайла в програмі «Без емоцій». На це ж натякав і сам Вишинський, котрий так і не почув всупереч своїм аргументам грунтовної відповіді з вуст Павлюка.

 

Відсутність прямих відповідей на прямі запитання ведучого про родинну спадкоємність (свою і Якимчуків), прорахунки і крах партії «Наша Україна», про продажність на пізньому етапі перед політичним крахом «Нашої України», Віктора Ющенка, про дружбу з Януковичем в обласній (і не тільки) раді, про невидимий конфілікт між БПП «Солідарність» і Народним фронтом (про це зараз не говорять хіба далекі від політики люди), розмова про ефективність діючої влади в області (що викликає іронічну посмішку навіть у нинішніх думаючих буковинських політиків з «Народного фронту») та багато інших моментів наштовхують на думку, що Михайло Павлюк очолює радше якесь дипломатичне відомство, а не є першим (!) заступником голови ОДА далеких від себе соціально-економічних питань. І це на жаль, я сприйняв за свідому підміну понять. Особливо тоді, коли суспільство вимагає відвертих і чесних відповідей у постреволюційній та воюючій Україні.

 

Але найбільше розчарувала (хоча мало би бути очевидним) у відповідях Михайла оцінка діяльності одіозного соратника Куліша (і його тата Віктора Ігоревича) – Олександра Лієва. Не загиблюючись у деталі, ви це побачите на відео. Точніше, відсутність правдивої оцінки, лише позитив, як команди професіоналів, де Лієв якраз займав досить чільне місце. Не даремно його ж, як члена кримської команди, Куліш свого часу забрав на Буковину (потім, пригадуєте скандал із розтринькуванням протипаводкових коштів Кабміну Тимошенко, після чого Лієв терміново катапультувався до рідного Криму?).

 

Натомість відповідаючи на запитання про скандал в ОДА, який виник з ліквідацією цілого департаменту економіки, очолюваний Ігорем Сідляром, Михайло Павлюк так і не зміг обгрунтувати необхідність ліквідації цього структурного підрозділу облдержадміністрації (обмежившись лише «давайте наберемося терпіння і дочекаємося перших результатів новоствореного депатаменту». Це відповідь?), але дав розгорнуту і суб'єктивну оцінку… інтерв'ю брата Ігоря Сідляра – Віктора, який очолює найуспішніше промислове підприємство Буковини - ТОВ Машзавод.

 

Мені видалося, що на блідому тлі відповідей про «ефективність влади» і ефективного члена команди Куліша – Лієва, давати будь-яку негативну оцінку НЕ ПОЛІТИКОВІ, але успішному керівнику підприємства, яке, крім всього іншого, вже два десятиліття є носієм потужного національно-патіотичного духу в регіоні, допомагає українським церквам, волонтерам, ледь жевріючим культурним закладам краю (муздрамтеатр ім. Кобилянської, обласна філармонія) – було, як мінімум не коректно. Тим більше, досі ситуацію з ліквідацією департаменту економіки так і не прокоментував очільник області – Олександр Фищук. Мені важко повірити, що Михайло Павлюк є безпосереднім учасником операції з ліквідації департаменту економіки на чолі з Ігорем Сідляром, але, принаймні, він єдиний, хто на сьогодні коментує цю подію. Невже Михайло теж ввважає, що ліквідація цілого департаменту економіки через небажання й амбіції працювати з його керівником одного із заступників Фищука (Богатирця) і запхати на нову посаду молоду малодосвідчену людину – це вершина управлінського мистецтва?! Якщо так, тоді це дуже сумно.

 

Врешті, програма «Без емоцій» не змогла мене залишити «беземоційним» лише з причини того, що Михайло Вікторович Павлюк, незаважаючи на свою харизматичність, дипломатичність та молодість, стає повноправним гвинтиком недолугої обласної команди, а не тим, хто садить паростки нового і обнадійливого, також здатний визнати власні, та, особливо не боячись, командні прорахунки.

 

І це моє найбільше розчарування. Дай Боже, щоб я помилився, якщо це лише простий брак управлінського досвіду.

 


Сергій ЗАРАЙСЬКИЙ, журналіст,
Керівник інформаційного порталу новин БукІнфо (с)

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації