Історія дисидентства в Україні крізь призму одної долі: у Чернівцях презентували книгу розмов із Йосифом Зісельсом

ПОСТАТІ /

“Господи, ти відкриєш уста мої…Йосиф Зісельс у розмовах з Ізою Хруслінською” – книга під такою назвою презентована у Чернівцях у рамках міжнародного фестивалю Meridian Czernovitz. Як повідомляє кореспондент БукІнфо, центральними постатями зустрічі стали Йосиф Зісельс (на фото) та Іза Хруслінська.

За визначенням пані Хруслінської, книга не є біографічною чи принаймні суто біографічною – передусім у ній читається контекст. Публіцистичні книги розмов авторки з Ярославом Грицаком, Йосифом Зісельсом, Оксаною Забужко дали польському читачеві новий погляд на Україну.

“Можна сказати, я використала біографію Йосифа Зісельса, аби показати через неї історію українського дисидентства. Бо 20 років тому я сама про це майже нічого не знала, а поляки досі про це мало знають, ще менше розуміють. Я почала вивчати Україну з 1996 року. Майже самотужки вивчила українську, і просила всіх знайомих-українців розмовляти зі мною тільки українською” - сказала вона.

Разом з тим це книга, котра ламає стереотипи про єврейське питання в Україні, дисидентство як таке, український націоналізм тощо, - переконана Іза Хруслінська. Натомість Йосиф Зісельс не вважає, що видання ламає стереотипи чи якоюсь мірою націлене на це. «Мені хотілося написати відверту книгу, ось і все. Чи змінить вона щось у чиїйсь свідомості – спрогнозувати важко. Це лише мій погляд і мій досвід. Я ділюся з читачем думками про українське дисидентство. Адже хто такі дисиденти? Це звичайні люди, але із загостреною чутливістю до державної брехні і насилля».

Загалом презентація книги “Господи, ти відкриєш уста мої…Йосиф Зісельс у розмовах з Ізою Хруслінською” за своїм змістовим наповненням стала, по суті, публіцистичними розмислами головних її учасників. Специфіка українського державотворення, європейські візії Польщі та України, природа українського дисидентства, єврейський рух в Україні – ці та багато інших тематичних векторів забезпечили розмові різноплановість і діалогічність гостей з аудиторією. А відкриті запитання, які залишилися, можливо, невисловленими, є шляхом до книги. До її прочитання і осмислення.