У хотинських Керстенцях зберігся унікальний обряд захисту дому від чужого зла

 

«Саме в ці дні, коли бузок не просто викидає пуп’янки, а розцвітає по-справжньому і чути його аромат, в Керстенцях побутує такий цікавий обряд: господиня дому підходить до куща бузку, а він тут росте фактично біля кожної обори, оскільки є захистом дому від чужого зла, і ця господиня на свій розсуд ламає ті розквітлі гілки, які їй найбільше подобаються. Неквапно заносить до свого дому, і в вазу чи глек, де триматиме букет, крапає свяченою водою. Запах бузку не всім підходить, декому і шкодить, але все ж вважається, що такий букет має простояти в домі хоча би день. І тоді вже дивляться: якщо раптом бузок першого ж дня засох – це знак того, що родині пороблено і рослина в такий спосіб попереджає. Народне повір’я каже, що якщо в обійсті росте бузок – не зможе ніяка зла сила цьому дому нашкодити. Але ще ось цікаво: тут, у Керстенцях, його знають під назвою ліліяк (з румунської), а вже в сусідніх Недобоївцях, Рукшині, Клішківцях на нього скажуть «дьордій-іван». І є дуже красива легенда про те, що то в кущ бузку колись перетворилися два сини могутньої віщої жінки, Дьордій та Іван, а мати їх з горя стала зозулею. Я ту старовинну легенду чула від бабки своєї, Шляхти Вери Іванівни, яка була родом з Недобоївців, а їй у свою чергу розказала її мама Анна, яка народилася в 90-х роках ХІХ століття. Це дуже давня легенда бесарабського краю, і вона каже, що з того часу, як юнаки перетворилися на кущ бузку, мати-зозуля прилітає з ними говорити. І я вже багато років спостерігаю: саме тоді, коли цвітіння бузку досягає свого піку – отоді вперше кує зозуля. Днем-двома раніше чи пізніше, але точно в той період – все, як каже легенда..», - розповідає Валентина Гаврилян.

 

Що цікаво, схожого мотиву очищення за допомогою саме бузку в українській етнографічній традиції не знаходимо. Ця рослина більше знана травникам і застосовується у народній медицині, а ось власне очищення дому українці традиційно асоціюють з любистком, котрий заносять у дім на Зелені свята. Але у окремих провінціях балканських країн (зокрема, Болгарії) бузок використовують у дівочих купелях (коли дівчина прагне позбутися родових проклять і хоче здобути жіноче щастя), і тоді вона символічно вносить у дім бузковий оберемок і тримає його у воді день.

 

Власне, з бузком у Керстенцях ціла система народних повір’їв: його пелюстками всипають купіль немовляти, аби вберегти дитину в цьому світі, цей кущ жінки вносять у свої кімнати (червоно-фіолетовий – аби вийти скоро заміж, білий – аби чоловік до інших не залицявся), бузком обсипаються на дорозі, аби успіх був, бузок висаджують вздовж доріг – ця рослина фактично є живим оберегом уважних до традицій керстенчан.

Іванна СТЕФ’ЮК, для БукІнфо