На Буковині повертають із забуття ім’я унікального буковинського колекціонера і дослідника старожитностей Михайла Фірчука

Тільки зараз колекція писанок Михайла Фірчука частково опублікована у книзі «Народне мистецтво. Кращий твір року», писанки відфотографував і впорядкував голова Національної спілки майстрів народного мистецтва України Євген Шевченко, автор вступної статті до публікації – заслужений діяч мистецтв України, дослідник Микола Шкрібляк, котрий особисто знав Михайла Корниловича, тісно спілкувався з ним і тому хоче повернути ім’я Михайла Фірчука на культурно-етнографічну карту нашої країни.

- Миколо Миколайовичу, чи можна вважати, що публікація експонатів Михайла Фірчука – часткове здійснення тої його щирої мрії, аби колекція була відкрита для людей?

Так, адже з часу діяльності Михайла Фірчука поставало питання відкриття колекції для людей. Аби люди могли бачити, відтворювати зразки народного мистецтва, набиратися вражень. Він зібрав понад 5 000 писанок, а також унікальні зразки буковинської вишивки, кушніртва та різьблення. У книзі «Народне мистецтво. Кращий твір року», презентація якої запланована у Чернівцях на найближчий час, опублікована частина колекції писанок Михайла Фірчука, котра зібрана в селах Буковинської Гуцульщини, Буковинського Підгір’я, Придністров’я, а також на Івано-Франківщині, вона друкується вперше.

 

Михайло Корнилович у свій час, коли будував собі нову хату, мансардне приміщення спеціально відвів для колекції; він почав обладнувати власний музей. До М.Фірчука їздили з усієї України і він залюбки ділився з відвідувачами своїми знаннями і показував унікальні експонати народного мистецтва. А принцип його консервації писанок, запатентований ще у 70-х роках (на клею, з застосуванням для розрізування гітарної струни) – досі найкращий, хоча надзвичайно трудомісткий і вимагає тонкої моторики рук.

Я часто бував у нього, адже писанками цікавився з дитинства. Я досліджував їх і Михайло Корнилович часто просив привезти йому літературу з етнографії, а особливо – писанкарства (а її на той час було вкрай мало).

- Останні роки життя Михайло Фірчук продовжував свою діяльність, будучи прикутим до ліжка. Що сталося?

 

Михайлові Фірчукові довелося боротися за свою колекцію, адже всі експонати називали надбанням народу і наполегливо рекомендували віддати їх у район. Одержував образливі листи (анонімні) з погрозами, а одного разу через випадок (?!) опинився без свідомості під мостом з покаліченим хребтом і важкими травмами. Це при тому, що п’яним його ніхто ніколи не бачив, а сам Михайло Корнилович про той трагічний день пам’ятав, що міст він таки перейшов, а далі – не пам’ятав… Будучи 5 років лежачим, він продовжував консервувати писанки, аби зберегти їх довговічність. Адже майстри – не вічні, а візерунки мають жити і говорити до нащадків… Він казав мені, що за ті роки, поки він лежав, у день міг законсервувати до 50 писанок. Згодом його метод дещо підкорегували (в певному сенсі спростили), і ним користуються і досі.

- Чим була писанка для Михайла Фірчука?

Трепетне диво, яке дуже важливо зберегти. Тому він і винайшов цей метод консервації. Це диво, яке може зникнути. Михайло Фірчук абсолютно щиро і самовіддано робив свою справу. Вже коли йому наполегливо радили віддати колекцію – і тоді він людяно запропонував … створити іншу: аби діти зібрали по селах писанки, і він усіх їх законсервує і впорядкує, абсолютно безкоштовно. Щодо своєї колекції, то казав мені так: «Я би віддав, лише би бачив – куди».

Михайло Фірчук ставився до писанки по-справжньому: як до правдивого мистецтва краси і правічного символу. Чи не найбільше наших з ним розмов стосувалися систематизації писанкових візерунків: тут у нього був свій погляд.

Якщо би шукати, з ким з дослідників його би погляди зійшлися, то, певно, Сергій Кульжинський. Ще у ІІ половині ХІХ століття цей дослідник об'їздив увесь Лубенський повіт і зарисував писанки. Вже тоді автентична писанка зникала, тож виникала нагальна потреба у фіксації узорів. Писанка має не лише прамову, вона є космогонічним відображенням мислення предків.

- Наскільки, на Вашу думку, здійснилася найбільша мрія Михайла Фірчука?

- У цій книзі, про яку ми з Вами розмовляємо, опубліковано 956 писанок Михайла Фірчука. Вони зафотографовані, впорядковані головою Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслуженим діячем України Євгеном Шевченком, в перспективі – ІІ частина видання. Можна сказати, що мрія Михайла Фірчука хоч частково здійснилася – його писанки таки дійшли до людей…

Розмовляла Іванна СТЕФ'ЮК, для БукІнфо (с)
Фото автора