Василь Бабух: Світло і тіні Дністровської ГЕС
ТОЧКА ЗОРУ /
Останнім часом у пресі почали з’являтися публікації оптимістичного змісту про те, що,мовляв, споруджена на Буковині Дністровська ГЕС не була шкідливою для довкілля. Я б не поспішав з такими заспокійливими висновками. Визнавати гідроелектростанцію цілковито безпечною для навколишнього середовища не наважиться жоден серйозний фахівець, бо мова йде про велику техногенну споруду, яка не завжди мирно уживається з оточуючою природою. Хоча людство поки що не придумало кращого засобу одержання дешевої електроенергії, використовуючи силу води.
Тепер про шкоду,завдану Дністрогесом.Після введення гідроспоруди в експлуатацію нею було спричинено чималих збитків - передусім екологічного характеру. І ми повинні знати про це,щоби подібне не повторялося під час побудови нових гідростанцій. ГЕС передусім завдала відчутного удару по рибних запасах Дністра, через що Іхтіофауна ріки ще й дотепер не може відновитися до свого попереднього рівня. Хоча початок будівництва не допускав таких загроз. У першому варіанті проекту його автор, фахівець Харківського інституту “Союзгідропроект” Борис Шмульсон, щоби уникнути нищення рибного поголів’я, вирішив звести у корпусі греблі спеціальні пропускні ворота у для того,щоби риба могла безперешкодно проходити крізь них і благополучно добиратися до своїх споконвічних нерестилищ у верхів’ях ріки. З цим раціональним варіантом цілковито огодилися екологи. Проте ідея наразилася на спротив фінансистів ради міністрів колишнього СРСР, які порахували, що вона обійдеться державній казні додатковими коштами. Тож від побудови пропускника довелося відмовитися. І розплата за екологічний волюнтаризм не забарился. Після введеня Дністровської ГЕС в експлуатацію сталося непоправне -косяки нерестуючої риби почали несамовито битися об бетонну товщу греблі ,яка постала на її міграційному шляху. В результаті загинула значна частка наявної в Дністрі ііхтіофауни. Багато її було знищено і в турбінних шахтах,звідки риба не могла вибратися в річкове плесо.
До речі, масовий падіж рибячого поголів’я спостерігався і в наступні роки.
Тепер про інші втрати. З географічної карти області під час затоплення водосховища зникло кілька сіл у Кельменецькому та Сокирянському районах. Їх довелося перенести на нові місця, в результаті чого сотні сімей змушені були покинути свої насиджені житла і перебратися в новоспоруджені. Крім цього,під водою опинилося й чимало фруктових садів,лісових масивів, унікальних ландшафтних заказників з рідкісною рослинністю, археологічних пам’яток, декотрі з яких були унікальними.Так, на дні водосховища опинилися неолітичні поселення наших пращурів та недосліджені фахівцями археоастрономічні об’єкти.
Отже, називати гідростанцію благополучною для довкілля не –повертається язик. Та це ще не все.
У майбутньому шлейф екологічних проблем нароститься.
На думку науковців на регіон, прилеглий до ГЕС, можуть суттєво вплинути кліматичні зміни,спричинені близькістю басейну Дністровського водосховища. Застерегти від небажаних наслідків міг би постійний науковий моніторинг, до якого варто було б залучити кадровий потенціал Чернівецького національного університету. Проте через безгрошів’я в державній казні на нього годі сподіватися. Але запроваджувати моніторинг, у майбутньому усе ж доведеться під тиском нових обставин- адже поряд з Дністровською ГЕС виростає ще один техногенний монстр –найбільший в Європі гідроакумулюючий комплекс,який користуватиметься водою з власного сховища,масштаби котрого теж значні.Отже,техногенний тиск на регіон у зв’язку з цим посилиться.
Перші два енергоагрегати гідрокомплексу вже виробляють промисловий струм.В наступні роки запрацюють усі його потужності.
Та впадати у відчай не варто. Попри можливі загрози ( катастрофічними вони не очікуються) Україна з появою цього комплексу відчутно зміцнить свій енергетичний потенціал і увійде до списку енергоблагополучних країн світу.
Однак останнім часом вигулькнула нова ідея побудови в руслі Дністра нових електростанцій.А ось цього не можна допускати,бо річка не витримає такого техногенного навантаження,зокрема в ній будуть знищені і без того скудні рибні запаси,оскільки
Іхтіофауна не матиме змоги підніматися вверх по течії в період нересту
Василь БАБУХ, сторінка на Facebook
БукІнфо (с)
Більше новин по темі:
-
Наче чудо! У Каховське водосховище повертається вода. Супутникові знімки
-
Виявилося, що електромобілі шкодять планеті більше, ніж авто на бензині
-
Минулого року ДП «Ліси України» отримали 62 000 кубометрів незаконної деревини. У їхніх планах ─ узаконити схему. Природоохоронці б’ють на сполох
-
У вольєрі Банилівського лісництва, який має площу 80 гектарів, мешкає 17 зубрів. Як вони виживають?
-
Фото з України перемогло у міжнародному конкурсі «Вікі любить Землю» 2023
-
Глобальна зміна клімату: 5 рослин-чужинців, які загрожують Україні