Українські заробітчани: скільки заробляють та в яких умовах живуть

 

 

Офіційних даних, де і скільки українців працюють за кордоном, немає, оскільки прикордонники фіксують лише факт перетину кордону. За оцінками Держслужби зайнятості, за кордоном працюють приблизно 5 млн українців – це більше, ніж населення Ірландії. 43% заробітчан їдуть на будівництво та ремонтні роботи, 23% – на роботу в сільському господарстві, 10% – працюють по дому, 8% доглядають за літніми, інвалідами або дітьми, йдеться в дослідженні соціологічної групи "Рейтинг".

За даними Нацбанку України, 1996 року внесок гастарбайтерів в економіку країни становив 350 млн дол., 2004-го – 400 млн дол., 2010-го – 3,1 млрд дол., 2015-го – 5,84 млрд доларів. За 11 місяців 2016 року заробітчани перерахували до України 7 млрд доларів, тоді як іноземні інвестори вклали в економіку країни всього 3,76 млрд доларів. Курс долара давно залежить від перерахувань гастарбайтерів, зазначають експерти.

 

"Усі роки незалежності заробітчани, яких з року в рік більше, формували досить великий джерело валютних потоків до України. Завдяки цьому підтримується курс гривні. Плюс деякі заробітчани відкривають малий і середній бізнес в Україні – це створення робочих місць і нові платники податків. Але через масовий виїзд працездатних українців ми втрачаємо людський капітал, інтелектуальні ресурси. Відтік людей буде до того часу, поки в сусідніх країнах зарплати будуть вище. Як тільки рівень доходів вирівняється, потік трудових мігрантів значно зменшиться", – пояснює голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Де працюють гастарбайтери і скільки заробляють

 

Найбільшу кількість вакансій для українців пропонує Польща, зазначає контент-експерт сайту rabota.ua Тетяна Пашкіна. Через брак робочих в країні роблять ставку на українських гастарбайтерів. Польський уряд збирається залучити на роботу 1 млн заробітчан. При цьому, за офіційними даними, в Польщі вже працюють близько мільйона українців. Трудовим мігрантам обіцяють поліпшити умови праці і видавати візи на триваліші терміни

 

"У Польщі українці заробляють в середньому 15-20 тисяч гривень. Доглядальниці заробляють мінімальну зарплату 12 тис. гривень. Більше платять далекобійникам – 30-40 тис. грн. Пропонують вакансії з ручного розпису порцеляни і пакувальників, далекобійників, лісничих, куроловів і інших різноробочих. Багато роботи на конвеєрах і для швачок", – розповідає Тетяна Пашкіна.

 

До Німеччини переважно їдуть будівельники, водії, медики та підсобні робітники. При цьому зарплата стартує від 30 тис. гривень.

 

"Наші заробітчани починають з Польщі, але після того як трохи обживуться – намагаються виїхати до Німеччини, куди їздять польські гастарбайтери", – зазначає Пашкіна.

 

Чекають на українських гастарбайтерів і в Чехії. Країна приймає фахівців середньої і нижньої кваліфікації. Уряд Чехії 8 лютого 2017 року прийняв рішення збільшити квоту для українських гастарбайтерів вдвічі. У Чехії такі ж пропозиції роботи, як і в Польщі, але середня зарплата там вища за польську і становить 27 тис. грн.

 

До Ізраїлю їдуть будівельники, покоївки та домогосподарки на зарплату 20-40 тис. гривень. У США і Канаді зарплата вдвічі вище, ніж в Європі. У Штатах затребувані будівельники, водії і персонал в готелі. На заводах платять від 80 тис. гривень, будівельникам – 90 тисяч, а водіям – 124 тисячі грн. У Канаді платять на будівництвах 80 тис. грн, а далекобійникам 130 тис. грн, працівники на фермах заробляють 75 тис. гривень.

 

Заробітчани вже давно не звертають уваги на Росію, зазначає Пашкіна, через погіршення економіки і обвал рубля. "Росія для заробітчан нецікава, є вакансії різноробочих, але на зарплату 7-12 тисяч гривень мало хто погоджується", – говорить вона. Якщо в РФ і трапляються високооплачувані пропозиції, то це поодинокі випадки. Наприклад, є вакансія модельєра-конструктора хутряних виробів на 70 тис. грн, а агроному на Чукотці пропонують всього 10 тис. гривень.

 

Судячи з відповідей на соціологічні питання, потік заробітчан до Росії продовжить падати. Так, 23% трудових мігрантів заявили, що хочуть працювати в Німеччині, 22% – в Польщі, 10% – в Італії, 9% – в США, і тільки 6% сказали, що планують працювати в Росії.

Умови життя заробітчан: в вагонах без води і світла

 

Кожен п'ятий трудовий мігрант в опитуванні "Рейтингу" зазначив жахливі умови проживання. Про погані умови життя в Європі заявили 19% опитаних, в Росії – 30%. Житло зазвичай надає роботодавець за невелику суму або безкоштовно. Гастарбайтери живуть по дві-чотири особи в гуртожитках або вагонах. Іноді працівникам пропонують поодинокі кімнати, але за доплату.

 

Заробітчанка з Херсона Людмила Коваленко розповідає: умови роботи гастарбайтерів і росіян на одному підприємстві істотно відрізняються. Українцям дають тільки один вихідний, а робочий день на чотири години більший за ту ж зарплату, що і у росіян. Жили в старих вагонах, але зате платили тільки за комуналку. За її словами, за гідні умови праці роботодавець пропонував прийняти громадянство РФ.

 

"На моїй першій роботі в Підмосков'ї мене поселили в коморі – метр на два. Туди вмістилося тільки ліжко. Щоб на нього лягти, потрібно було перелазити через бильце ліжка. Двері на замок не закривалася. Але мені попалися кращі умови, ніж колегам. Моя комора-кімната знаходилася в офісному, навпроти були туалет і душ. Решта жили в вагонах по дві-три людини, ні у кого не було води, у деяких навіть світла. Кожен створював собі затишок як міг. Кухня і душ – загальні і знаходилися в окремому вагоні. На пральну машинку ми скидалися з зарплати, оскільки її взагалі не було. Всі працювали по 12 годин з одним вихідним. Щоб працювати за трудовим законодавством – по вісім годин і з двома вихідними, пропонували прийняти громадянство Росії, я відмовилася", – розповідає Людмила Коваленко.

 

Півроку тому Людмила поміняла місце роботи, з кращими умовами. "Тут більше місця, у нас є телевізор, стіл, тумбочки і в кімнаті досить затишно і тепло. В принципі, зараз мене все влаштовує", – говорить заробітчанка.

 

Кімната на три людини в гуртожитку заробітчан. Фото: Людмила Коваленко

 

За словами Тетяни Пашкіної, умови проживання залежать від роботодавця. Часто офіціантів або покоївок в США і ОАЕ селять до готельних номерів, а будівельникам доводиться жити у вагончиках.

 

"У різних роботодавців різні умови проживання та харчування. Ми завжди звертаємо увагу на те, що пропонує роботодавець. Наприклад, в Польщі пакувальникам пропонують житло безкоштовно, а у працівника на інший вакансії із зарплати віднімають 310 злотих – 2000 грн. На заводах часто пропонують місце в кімнаті гуртожитку на чотири особи", – каже Тетяна Пашкіна.

 

Найбільше не щастить з умовами проживання сезонним працівникам на фермах і полях, каже голова профспілки заробітчан в Польщі "Трудова солідарність" Віталій Махинько: "Людей беруть на кілька місяців і зазвичай без умов проживання. Селять в прямому сенсі в сараях. Але є і позитивні приклади, коли селять в гуртожиток до кімнати по дві людини з хорошими умовами".

 

 

За опитуванням "Рейтингу", тільки 35% українців за кордоном працюють легально, а кожен п'ятий стикався з шахрайством в Україні при оформленні офіційних документів для працевлаштування. Кожного третього обдурили в умовах роботи і проживання. У Міжнародній організації з міграції зазначають: останнім часом почастішали випадки торгівлі людьми, а настрої заробітчан лякають.

 

"21% потенційних трудових мігрантів погодилися б нелегально перетнути державний кордон, працювати в закритому приміщенні або віддати паспорт роботодавцю – це причини потрапляння людей у трудове рабство", – коментує прес-секретар представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Варвара Жлуктенко.

 

За словами Віталія Махинька, найчастіші порушення проти заробітчан – неофіційне оформлення на роботу, навіть якщо працівник думає, що працевлаштований за законом, і невиплата зарплати.

 

"Посередник обіцяє офіційне оформлення та законність. Цим маніпулюють і основну частину заробітчан оформляють не за трудовим договором, а за цивільно-правовою угодою. За договором люди працюють законно, але не є працівниками підприємства, а надають послуги. Їх робота не регламентується трудовим законодавством. людина не може себе захистити при порушенні прав", – розповідає Махинько.

 

47% заробітчан працюють на будівництві і ремонтних роботах. Фото: worktrud.com.ua

 

Українське законодавство не захищає трудових мігрантів. Більш того, українцям немає куди звертатися. Так, у Варшаві заробітчани під час страйку через невиплати зарплати 6 лютого звернулися до українського консульства. Але консул зажадала припинити протест і пригрозила депортацією, заявляють у профспілці "Трудова солідарність".

 

"95-97% заробітчан в Польщі не мають можливості захищати свої права. Теоретично права є, але на практиці люди позбавлені цієї можливості. Половина працюють нелегально. Друга половина працює за цивільно-правовими договорами. За договором ти не працівник підприємства, а тимчасово надаєш послуги", – додає Махинько.

 

Державна служба зайнятості планує ввести "карту трудового мігранта", щоб контролювати кількість мігрантів і надавати їм допомогу.
"Картка трудового мігранта допоможе людині впевнено почуватися, перебуваючи на роботі за кордоном. За допомогою "картки" працівник матиме підтримку української влади і почуватиметься безпечніше", – розповів заступник голови Державної служби зайнятості України Сергій Кравченко.

 

Щоб отримати легальну роботу, експерти радять перевіряти наявність ліцензії у компанії-посередника на сайті Міністерства соціальної політики, а також уважно читати всі умови трудового договору.