Валентин Полтавець: "Я хочу приїхати в Чернівці на відпочинок"

 Лідером команди «Дністер» (Овідіополь) є досвідчений півзахисник Валентин Полтавець. Саме два результативні удари  Полтавця принесли його «Дністру» нічию у матчі першого туру першості України проти нашої «Буковини». Зазначимо, що за плечима Валентина 322 матчі (77 голів) у елітному дивізіоні українського футболу. Скориставшись тим, що Валентин Полтавець перебував у Чернівцях, з ним поспілкувався кореспондент БукІнфо.

"Іноземного гравця у нас, вибачте, цілують у одне місце"

- Валентине, які у Вас залишилися враження від перебування в Чернівцях ?

- Мені дуже подобається Ваше місто. Я хочу приїхати у Чернівці на відпочинок. У Вас скрізь охайність, чисті вулички. Чернівці нагадує мені Європу. Коли виступав у Швейцарії, то іноді перебував у шоковому стані. Виходячи вранці на вулицю бачив те, як власниця готелю миє шваброю асфальт.

Я вже багато поїздив по містах України. Тому можу зробити висновок, що Чернівці дуже гарне місто. До того ж у Вас на футбол ходять багато людей, які підтримують рідну команду.

-  Розкажіть про свої виступи у швейцарському клубі «Віль»…

- У Швейцарії зовсім інше ставлення до легіонерів. Якщо в український клуб приїздить іноземець, то його … Мені можна сваритися ? Іноземного гравця у нас, вибачте, цілують у одне місце. А коли я приїхав у Швейцарію, то господарем команди «Віль» був Ігор Беланов, а тренером – Олександр Заваров. Вони мене добре знали за виступами в українських клубах вищої ліги. Однак, пан Заваров сказав: «Ти виходитимеш на поле лише тоді, коли будеш, так би мовити, на дві голови вищим за місцевих футболістів».

У нас така ситуація: приїжджає до нас іноземець, якому створюють умови у 5 разів кращі, аніж у вітчизняних гравців. Я цього зрозуміти не можу. Повертаючись до Швейцарії скажу, що я там поживши рік, взяв і поїхав геть. У цій країні зовсім інші людські стосунки. Врешті – решт, ми з дружиною прийняли рішення повернутися в Україну.

Коли я виступав у Швейцарії, то зробив висновок, що такі колективи, як «Базель», «Грассхопперс», «Янг Бойз» не загубилися б у нашому чемпіонаті.

"У нас на першому місці стояв футбол, а зараз молодий гравець думає про матеріальні блага"

- У запорізькому «Металурзі» Ви грали під керівництвом вихованця буковинського футболу Олександра Томаха. Яка у Вас думка про цього тренера ?

- Тоді відбувалося моє становлення у великому футболі. Я скидаю перед Олександром Томахом капелюха за те, що він суттєво допоміг мені. До речі, тоді гравці любили футбол. Зараз молоді гравці думають не про те, що треба. У наш час також вважалося, що 19 – 20 – річні футболісти повинні вже проявляти себе. А зараз гравець, якому виповнилося 22 роки, вважається перспективним…

Я ще трохи застав радянські часи. Тому мені судилося пограти з футболістами ще старої формації. У мене інший менталітет, аніж у молодих гравців. Вони кажуть: «Ви мені спочатку дайте, а я вже потім буду грати». У 19 років я вже грав у вищій лізі. За свою зарплату міг купити лише хліб із маслом. Зараз людина, яка ще не заграла у вищому дивізіоні, вже хоче мати машину та інші блага. Раніше ми любили футбол у собі. У нас на першому місці стояв футбол, а зараз молодий гравець, насамперед, думає про матеріальні блага. 

- З яких причин Ви залишили дніпропетровський «Дніпро» ?

- Євген Кучеревський зробив ставку на інших футболістів. Тому я і опинився у Грозного. Чесно кажучи, якщо порівняти тодішню інфраструктуру «Арсеналу» та «Дніпра», то київський клуб був а дві голови вищим. Київська команда була тоді як одна родина. Переконаний, що можна десь втратити у фінансах, а натомість працювати у команді однодумців. 

- Як Ви відреагували на рішення Кучеревського робити ставку на інших виконавців ?

- Зрозуміло, що мені було неприємно почути подібне, бо я мав нові плани, нові мрії. Однак, на щастя надійшла пропозиція від Грозного. Я прийняв запрошення цього фахівця. Звісно, що про своє рішення перейти в «Арсенал» я ніколи не шкодував. 

"Міг опинитися у московському "Спартаку"

- Як гадаєте, чому Вам не вдалося пограти у збірній України ?

- Тоді, напевно, я виступав не у тому клубі. Це зараз у збірну запрошують не тільки з «Динамо» чи «Шахтаря». А раніше футболіст, який виступав у першій лізі за київське «Динамо – 2», міг захищати кольори національної збірної України.

- Валентине, Вас запрошували у титуловані клуби ?

- Міг опинитися у московському «Спартаку». Врешті – решт, я одягнув футболку дніпропетровського «Дніпра». Хоча у Росію мене запрошував Вячеслав Грозний. Потім він заманив мене в київський «Арсенал». Я вдячний Грозному за те, що він бачив у мені футболіста.

- Вже кілька років Ви виступаєте у команді «Дністер» (Овідіополь). Які завдання стоять перед клубом у цьому сезоні ?

- Перед нашим колективом стоїть завдання – потрапити у Прем’єр – лігу. Що Ви думаєте, що ми не зможемо підвищитися в класі ?! Назвіть мені реальних суперників ! Окрім «Буковини», яка у матчі з «Дністром» показала пристойний футбол, я не бачу суперників. «Чорноморець»… Ні. «Закарпаття», «Сталь»… Гравці цих колективів будуть важко переносити переїзди. 

- Які, на Вашу думку, причини останніх невдач одеського «Чорноморця» ?

- Я вже три роки не виступаю за «Чорноморець». Тому моя думка матиме суб’єктивний характер. Зрозуміло, що мені прикро, що одеська команда вилетіла у першу лігу. Моїй нинішній команді хотілося зіграти одеське дербі у вищому дивізіоні, однак доля нас звела у першій лізі. Зрештою, нехай представники одеського «Чорноморця» розбираються зі своїми проблемами самі.

"Вірогідно, що взимку я повішу бутси на цвях"

- Валентине, Ви, незважаючи на солідний за футбольними мірками вік, продовжуєте демонструвати пристойну гру та вражати ворота суперників …

- Вибачте мене за те, що я забив «Буковині» два голи. Я хотів відзначитися тричі (сміється – авт.). Казали, що після того, як «Чорноморець» вилетів у першу лігу, я вирішив виступати ще рік. Хочу порадувати вболівальників суперників «Дністра» тим, що я виступатиму, напевно, ще півроку. А до кінця цього року ми зіграємо з «Чорноморцем» двічі. Вірогідно, що взимку я повішу бутси на цвях. 

- Після завершення карєри гравця Ви підете у бізнес чи залишитеся у футболі ?

- Куди я дінуся від футболу …

- Де збираєтеся мешкати після завершення виступів на футбольному полі ?

- Я вже шість років як осів у Одесі. У мене були можливості продовжити кар’єру у вищому дивізіоні. І все ж, вирішив перейти в «Дністер», бо Овідіополь – це майже Одеса. Виходить, що я продовжую грати в Одесі.

- Розкажіть про свою родину…

- Ми з  дружиною разом вже давно. Напевно, ще з пісочниці… У нас росте син. Йому три з половиною років. Кожен батько пишається своїм сином. Передбачаючи Ваше наступне запитання: «Чи хочете того, щоби він став футболістом ?» скажу, син займатися тим, до чого у нього лежатиме душа. Я не буду наполягати на тому, щоби він пішов у спорт. Зокрема, займався футболом. Звісно, мені б було приємно, якщо би мій син заграв у збірній України. Однак, у спорті номер один йому буде важко, бо на нього тиснутиме авторитет батька.    

- Щоби Ви хотіли побажати буковинським уболівальникам ?

- Хочеться того, щоби вболівальники завжди підтримували «Буковину» та не відверталися від команди у важкі для неї часи. Зараз у Чернівцях є пристойна команда. Дай Боже, щоби вона якомога більше радувала своїх шанувальників. 

Довідка БукІнфо

Валентин ПОЛТАВЕЦЬ народився 18 квітня 1975 року в Дніпропетровську. Бронзовий призер чемпіонату України – 2000/2001, 2005/2006, володар Кубка Швейцарії – 2003/2004. 

Виступи у професійних командах:

1992 – 1993 – «Шахтар» (Павлоград) – 14 (3)
1993 – 1995 – «Віктор» (Запоріжжя) – 27 (5)
1995 – 2000 – «Металург» (Запоріжжя) – 168 (47)
2000 – 2002 – «Дніпро» (Дніпропетровськ) – 45 (10)
2002 – 2003 – «Арсенал» (Київ) – 24 (5)
2003 – 2004 – «Віль» (Швейцарія) – 15 (2)
2004 – 2007 – «Чорноморець» (Одеса) – 85 (15)
З 2008 року – «Дністер» (Овідіополь) – 63 (23) 

Олексій МАМЧУК, БукІнфо (с)

Фото Сергія Зарайського, УНІАН / БукІнфо (с)