Клімкін розповів про послідовність етапів встановлення контролю над кордоном на Донбасі

Блок з безпеки в питанні виконання Мінських угод має бути виконано в першу чергу.

Про це заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін в ефірі "5 каналу" під час телефонного включення в четвер увечері, передає NEWSru.ua.

"На нашу думку, така "дорожня карта", навпаки, повинна прописати, по-перше, послідовність кроків, по-друге, гарантію їх виконання, бо Росія тлумачить Мінські домовленості абсолютно по-іншому, ніж ми з нашими німецькими та французькими друзями і партнерами... Контроль над кордоном повинен встановлюватися в два базових етапи", - сказав глава МЗС.

За його словами, перший етап - це "моніторинг з боку ОБСЄ, і у нас є чітка логіка і план з ОБСЄ, яким чином це має відбуватися".

"По-перше, це встановлення низки баз ОБСЄ уздовж кордону одночасно з відеоспостереженням, в тому числі нічним, на всіх ключових дорогах і залізницях. Другий момент пов'язаний з тим, що групи ОБСЄ повинні розміщуватися у всіх пунктах пропуску з нашого боку кордону. Третій момент - ОБСЄ саме з цих баз повинні контролювати ділянки між цими пунктами пропуску", - розповів Клімкін.

Говорячи про другий етап, він зазначив: "А на другий день після виборів контроль над кордоном має бути повернуто вже нам безпосередньо. Тобто, я маю на увазі українських прикордонників".

"Якщо у нас не буде моніторингу кордону з боку ОБСЄ, то немає сенсу говорити про якісь кроки щодо безпеки", - підкреслив міністр.

Таким чином, за його словами, спочатку повинен бути чіткий блок з безпеки, що передбачає "реальну тишу".

"Але одночасно також повний доступ Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до всієї території Донбасу та до неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону. Другий момент - в тому, що ми повинні узгодити мандат і домовитися про основні параметри місії, яка буде забезпечувати безпеку виборів. Третій момент - ми повинні домовитися, яким чином буде відбуватися відвід регулярних російських військ, найманців і зброї", - виклав послідовність кроків Клімкін.

На його переконання, без таких домовленостей починати виконання політичного блоку, зокрема, закону про вибори, "немає ніякого сенсу".

Як відомо, вночі проти 20 жовтня у Берліні понад 4 години тривали переговори нормандської четвірки: канцлера ФРН Ангели Меркель, президента Франції Франсуа Олланда, президента України Петра Порошенка і президента РФ Володимира Путіна.

У ході зустрічі лідери країн домовилися розробити "дорожню карту", яка стане основним документом з імплементації усіх Мінських угод - від 5 вересня та меморандуму від 19 вересня 2014 року і від 12 лютого 2015 року. Крім того, Росія підтримала розміщення поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі.

Жодного документу за результатами зустрічі підписано не було.

Україна отримає доступ до неконтрольованих ділянок кордону з Росією на другий день після проведення місцевих виборів на окупованій частині Донбасу.

Про це повідомив в ефірі ток-шоу "Право на владу" заступник голови Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв.

Це передбачено Мінськими домовленостями, які були прийняті в лютому 2015 року.

Але, за його словами, до цих виборів треба виконати оборонні умови Мінська: повинні бути виведені російські війська з Донбасу, а місія ОБСЄ має отримати постійний доступ до неконтрольованих ділянок російсько-українського кордону.

Єлісєєв зазначив, що під час зустрічі "нормандської четвірки" в Берліні були обговорені не лише дорожня карта імплементації Мінських угод, а й політика і гуманітарні компоненти домовленостей.

"Сторони визнали важливість пріоритету безпеки компонентів домовленостей, які полягають у створенні поліцейської місії ОБСЄ, у виведенні російських військ з окупованих територій, в повному доступі місії ОБСЄ до неконтрольованих урядом ділянках кордону", - сказав представник Адміністрації президента.

"Нарешті після багатьох місяців російська сторона погодилася допустити місію (Міжнародного комітету) Червоного Хреста на Донбас для перевірки місць, де незаконно утримуються українці. Також є згода на негайне звільнення заручників", - сказав Костянтин Єлісєєв.

У Росії не бачать передумов для озброєння спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на сході України.

Про це спікер Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації Валентина Матвієнко заявила в інтерв'ю швейцарській газеті Tagesanzeiger.

"Важливо, щоб була незалежна інстанція, яка б стежила за тим, як сторони конфлікту виконують мінські угоди, - сказала вона. - Але немає жодної вагомої причини озброювати спостерігачів", - заявила вона.

Матвієнко стверджує, що "за деякими даними, якими вона володіє", провокації здебільшого виходять з боку Києва, а інша сторона, мовляв, лише захищається.

Вона також запропонувала порівняти військовий потенціал сторін, заявивши, що на Донбасі професійна армія протистоїть "людям, які захищають свою Батьківщину".

Натомість спостерігачі СММ ОБСЄ в своїх звітах регулярно повідомляють про погрози зброєю з боку незаконних формувань при спробах потрапити в певні точки в зоні АТО, зокрема, до ділянок розведення в районах н.п. Станиця Луганська, н.п. Золоте і н.п. Петровське, як передбачено Рамковою угодою Тристоронньої контактної групи про розведення сил і засобів від 21 вересня 2016 року, а також перешкоджають доступу співробітників місії до камер відеоспостереження.

Крім того, співробітники спеціальної моніторингової місії ОБСЄ регулярно фіксують вогневу активність в зоні АТО. Так, у звіті СММ ОБСЄ за 18 жовтня зафіксовано 546 вибухів у Донецькій області і 21 вибух - в Луганській області. 15-16 жовтня моніторингова місія зафіксувала 435 вибухів у Донецькій області та 172 вибухи - в Луганській області.