У Чернівецькій області онкохворі діти залишились без державних ліків

 

Про ситуацію з забезпеченням ліками онкохворих дітей Чернівецької області розповів завідувач відділення онкогематології обласної дитячої лікарні Михайло Гнатюк, передає ТВА.

 

- За останній рік ми жодного препарату не отримували. Ми користувались ліками, які отримали в 2014 році. Я знав, що можуть бути проблеми, тому не робив перерозподіл. І тому жодного препарату не було віддано. Завдяки цьому ми тримались на плаву десь до нового року. Після нового року в нас ліків надзвичайно мало. Залишилось тільки два хіміопрепарати, антибіотиків немає, колоностимулюючих факторів немає. Загалом дуже важко.

 

Лікар ще в жовтні 2015 року подав заявку на препарати для 2016 року. І проблема з отриманням ліків не тільки в онкогематологічних дітей, яких зараз у відділенні перебуває 11, а й тих, хто хворий на гемофілію. Зокрема, 14 дітям вкрай необхідні препарати, яких просто немає. Викручуються зараз завдяки співпраці з іншими областями, Білоруссю, Польщею, Канадою, благодійниками.

 

- Я кожен день практично дзвоню до Києва, спілкуюся з республіканським дитячим гематологом, онкологом. Усі кричать, просять, щоб дали препарати. Немає… Я не знаю, які ще можуть бути важелі, щоб примусити їх працювати, - зізнався Михайло Гнатюк.

 

Навіть те, що цю проблему вже неодноразово порушували в медіа, це не вплинуло на її вирішення.

 

- По телебаченню, по радіо передають, що немає препаратів, однак справа з місця не зрушується абсолютно. Це не треба до лікарів іти чи до батьків. Це треба одразу йти в міністерство і питати, чому цього немає, - обурюється Михайло Гнатюк.

 

Заступниця директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА Марія Поліщук розповіла, що відсутність препаратів для лікування онкологічних та онкогематологічних хворих (і не тільки) пов’язана зі складнощами проведення тендерних процедур у Міністерстві охорони здоров’я.

 

- Весь 2015 рік ми отримували пізні закупівлі 2014 року. І вже три місяці 2016 року, а ми ще не отримали препарати для 2015 року. А щодо 2016 року нас навіть ніхто ще не питав, - розповіла Марія Поліщук.

 

Департамент з власної ініціативи наприкінці лютого 2016 року подав заявку до Міністерства щодо потреб у препаратах для онкохворих (на понад 6 мільйонів гривень). Однак і ця сума - це близько третини від необхідного, залежно від вартості лікування, курсу долара (адже препарати переважно імпортні).

 

- Приблизно щороку ми на мільйон закуповували онкопрепаратів самі. Частина йшла дорослій онкології, дорослій гематології і частина - дітям. Така була усталена схема. Тепер ми продовжуємо закуповувати приблизно на один мільйон у рік препаратів для онкохворих. І так само квотуємо третину (для дітей). Але зараз цих коштів вистачає на меншу кількість ліків, - зауважила Марія Поліщук.

 

Тим часом на сайті Міністерства охорони здоров'я оприлюднена інформація про те, що відомство "обговорює остаточне рішення про закупівлю ліків для онкохворих пацієнтів". І якщо рішення буде погоджене, то поставка препаратів може зайняти від 10 днів до 6 місяців.

 

Чекає ліків десятирічний Нікіта. Він у лікарні вже дев’ятий місяць. Його мама Крістіна розповідає, що гроші на препарати давали друзі, знайомі, однокласники, волонтери, благодійники. І допомога держави дуже необхідна. Адже вона - мати чотирьох малих діток (Нікіта - найстарший). Окрім того, сама має інвалідність з дитинства. Тому пенсії не вистачає. Рак у Нікіти виявили випадково.

 

- Він потрапив у реанімацію з кишковим отруєнням. Вночі ми приїхали (до лікарні), взяли аналізи і сказали, що аналізи погані. І вже зранку лікар прийшов і сказав, що у нас лейкемія четвертої стадії, - розповіла мама Нікіти.

 

Незважаючи на хворобу, позитиву хлопчика може позаздрити кожен. Він із захопленням розповів про свої успіхи в спорті, про медалі, про навчання й однокласників, які приходять до нього, коли вдається на вихідні потрапити додому. І як чекає літа, щоб відновити навчання.

 

- Спочатку було дуже тяжко. Але потім уже став звикати. І почав це витримувати, - розповів Нікіта. Вони з мамою намагаються також підтримувати інших хворих.

 

- Треба їм допомагати. Бо якщо ти сам знаєш, як це, коли цим хворієш, потрібно допомогти їм. Бо як не допоможеш, їм не вистачить грошей, людина може вмерти. Нам теж так допомагали, і треба іншим допомагати, - вважає хлопчик.

 

Нікіта й інші хворі діти не знають про ті тендерні розборки в міністерстві в Києві. Їм потрібні ліки. Вже і сьогодні. Мова йде про життя дітей.