Олександр Фищук: Якби я не мав підтримки з центру, я б давно вже не працював на цій посаді...

ТАКИЙ ОСЬ РІЧНИЙ ЗВІТ / 

5-го лютого виповнився рік відтоді, як Олександр Фищук очолив Чернівецьку облдержадміністрацію. Рік видався доволі непростим – на Сході країни не припинялися бойові дії, за цей період відбулося кілька хвиль мобілізації в зону проведення АТО, зросли ціни на енергоносії, продукти харчування та товари першої необхідності, збільшилося безробіття… Попри це, буковинці, котрі пильно стежать за діями губернатора краю, зробили об'єктивний висновок: Олександр Фищук постійно прагне діяти в рамках розсудливості, забезпечувати порядок і спокій в такій специфічній і багатогранній області, як Чернівецька, не допустити розбалансування соціально-економічної та політичної ситуації на Буковині.
 
За минулий рік його команді вдалося не допустити заборгованості із виплати зарплати працівникам бюджетної сфери. В умовах гострого дефіциту коштів продовжувалося будівництво і реконструкція трьох навчальних закладів і навчально-виховного комплексу, добудова 2 дошкільних навчальних закладів, 4 лікарень, реконструкція очисних споруд, спорудження мосту тощо.
 
Чим запам’ятався рік роботи на посаді? Чи задоволений результатами своєї діяльності в області? Що найголовніше хотілося виділити із здобутків? З цих запитань розпочалася наша розмова з головою Чернівецької обласної державної адміністрації О.Г.ФИЩУКОМ.

— За характером я — максималіст, і не думаю, що колись буду задоволений усім, що відбувається. Вважаю, що це нормально, бо цілеспрямована людина не може заспокоюватися на досягнутому. Особливо у цей час, коли ситуація в державі тривожна, а працювати доводиться в умовах неоголошеної війни. Попри це, в області, вважаю, було належно організовано виборчий процес під час обрання депутатів місцевих рад, розпочато процес добровільного об’єднання територіальних громад, збільшено площі сільськогосподарських культур. Ми забезпечували паливно-мастильними матеріалами шкільні автобуси, належно працювали стаціонарні й наметові містечка, де оздоровилося більше дітей, ніж у попередні роки. Про плюси, як і про мінуси, можна ще багато говорити.
 
Олександре Георгійовичу, з Вашої біографії видно, як Ви наполегливо долали кар’єрні сходи, пройшовши шлях від водія Кіцманської автоколони до майстра дільниці заводу «Гравітон», старшого майстра Чернівецького гумовзуттєвого заводу, голови Кіцманської районної державної адміністрації, голови Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області, народного депутата України, голови облдержадміністрації. Ким себе більше відчуваєте — політиком чи господарником?
 
— Безумовно, господарником. Однак без політики на цій посаді не обійтися. Та основний акцент роблю все ж на господарській діяльності і намагаюся вибудовувати роботу так, щоб її результати були відчутними та зрозумілими для буковинців. Наполегливо працюємо над реалізацією Стратегії розвитку області на період до 2020 року. Основним її завданням визначено забезпечення високого рівня життя населення в умовах гармонійного поєднання розвитку підприємництва на інноваційній основі із розвитком культури, науки, соціальної сфери та збереженням довкілля. Покращення добробуту населення, забезпечення сталих темпів економічного зростання, створення належних умов для конкуренції, ефективніше використання бюджетних коштів та забезпечення введення в експлуатацію об’єктів з високим ступенем будівельної готовності — над цим ми активно працюватимемо у найближчій перспективі.
 
Гаразд, Олександре Георгійовичу, розкажіть землякам, як програма ця реалізується на практиці. Зокрема в економічній сфері, оскільки це є основа всього нашого життя.
 
— Безумовно, економіка — база для всіх добрих починань. Якщо є кошти, то можна будувати, реконструювати, створювати і реалізувати різні програми. Ось як у нас було торік із фінансами. За 2015-й до загального та спеціального фондів місцевих бюджетів області надійшло 1,656 мільйонів гривень, або 117,9 відсотка до планових показників. До загального фонду місцевих бюджетів мобілізовано 1,260 мільйонів гривень, що становить 118,8 відсотка, і на 199,2 мільйонів більше уточненого плану на рік. Забезпечено виконання планових показників в цілому по обласному бюджету, містах обласного значення та всіх районах області. Порівняно з 2014-м надходження до загального фонду збільшились по Чернівцях, Новодністровську, всіх районах та обласному бюджету на загальну суму 374,9 мільйонів гривень.
 
Тоді зізнайтеся, як плюсові доходи позначилися на роз-виткові охорони здоров’я краю. Адже здорова нація, як відомо, то перспективне майбутнє, а хвора — приречена на вимирання.
 
— Згоден. Так ось, за сприяння обласної влади з коштів Фонду регіонального розвитку торік були виділені кошти на добудову онкологічного диспансеру, бальнеологічного відділення Центру медико-соціальної реабілітації дітей з ураженням нервової системи, фельдшерсько-акушерського пункту у селі Виженка Вижницького району, будівництво лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини у селі Брусниця Кіцманського району.
 
З обласного бюджету профінансовано реконструкцію будівель обласного перинатального центру, відділення другої хірургії обласної комунальної установи «Лікарня швидкої медичної допомоги» та інше.
 
Окремо хочу сказати про медичну допомогу учасникам антитерористичної операції. Торік в області затвердили «Комплексну програму соціальної підтримки учасників АТО (учасників бойових дій) та членів їх сімей на 2015-2016 роки», виділили кошти. Завдяки їй на базі «Чернівецької обласної консультативної поліклініки» започаткували санацію та протезування зубів учасникам АТО. Минулого року пролікували 76 «атовців», зуби протезували п’ять учасників бойових дій на суму 8862 гривень. Цьогоріч плануємо таким лікуванням забезпечити 100-120 колишніх військових, які побували на Сході.
 
Учасники АТО — це наша гордість і наш біль. Чимало з них загинуло у боях із проросійськими озброєними формуваннями. Їхні родини залишилися без годувальників і часто без даху над головою. Як вдається вирішувати «квартирне» питання? Чи достатньо виділяють для «атовців» земельних ділянок?
 
— Буквально днями ордер на житло отримав поранений учасник АТО, інвалід ІІ групи Юрій Ходан. 9 лютого у Сторожинці вручено 5 ордерів на житло родинам загиблих Героїв. Загалом торік держава виділила 10,037 мільйонів гривень на придбання 13 квартир для сімей загиблих у зоні АТО військовослужбовців з нашої області.
Щодо забезпечення учасників АТО земельними ділянками. Отримано 2123 заяви на виділення земельної ділянки, з них вже задоволено 887.
 
Хочу наголосити, що вирішення проблем учасників антитерористичної операції, їх родин вважаю не тільки головним завданням влади, а й справою честі і сумління усього суспільства.
 
Олександре Георгійовичу, зараз соціального захисту потребують не тільки учасники бойових дій, але й чимало буковинців, які мають мінімальні статки. Бо ціни на газ, електроенергію, продукти харчування ростуть, а доходи падають. Як допомогти їм, аби люди не опустилися до крайньої межі?
 
— Мене ця проблема теж надзвичайно непокоїть. Тому в області проведено потужну роботу із забезпечення населення допомогою держави з оплати житлово-комунальних послуг у вигляді субсидій. Число домогосподарств — одержувачів субсидій збільшилось за рік з 9,5 до 125 тисяч. Тобто, кількість зросла в 13 разів, при середньому показнику по Україні в 5-6 разів.
 
Можливо, допомоги потребувало б значно менше краян, якби в області працювали підприємства, сільське господарство, люди мали роботу та гідну зарплатню. А безробітних якраз найбільше у селі. Як виправити ситуацію?
 
— Її регулює ринок. А для покращення розвитку сільського господарства краю велике значення має активізація інвестиційних процесів та ширше залучення прямих іноземних інвестицій. За минулий рік, до прикладу, у сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних із ними послуг інвестовано майже 200 мільйонів гривень капітальних інвестицій, що більше рівня 2014-го, та понад 10 мільйона доларів США — іноземних.
 
Завдяки залученню інвестицій торік ТОВ «Сварог Буковини» ввело в експлуатацію зерноелеватор у селі Романківці на Сокирянщині, ємністю 40 тисяч тонн, та три фруктосховища з регульованим газовим середовищем, загальною ємністю 3,5 тисячі тонн. А саме, у фермерських господарствах «Макосад» та «Чемпіон Агро» Новоселицького району та «Маяк-Ніл» — в Хотинському. До слова, у господарствах області посаджено 519,7 гектарів саду. Придбано 26 одиниць сільськогосподарської техніки на суму 10 мільйонів гривень. Ось це і є робочі місця.
 
Крім того, для розвитку сільськогосподарської кооперації залучали проекти міжнародної технічної допомоги для створення та підтримки кооперативів на території області. Торік у рамках спільного проекту Європейського Союзу та Програми розвитку ООН в Україні «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» в області створено чотири сільськогосподарських обслуговуючих кооперативи: в Путильському районі — «Дари Гуцульщини», Вижницькому — «Шепітчанка» і «Банилів», Кіцманському — «Екоперспектива». А кооператив «Буковий горішок» у селі Банилів-Підгірний на Сторожинеччині впроваджує проект фінансової підтримки від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), основним напрямом діяльності якого є заготівля, сушіння, переробка та фасування дикоростучих трав та ягід. Розповідаю про це прямо — більше підприємливості, ініціативи й заняття для душі та дохід для сім’ї неодмінно буде.
 
Наша область — прикордонна. Отже є база для транскордонного співробітництва. Як Буковина, Олександре Георгійовичу, використовує цей шанс?
 
— Гарне запитання. Тут є про що розповісти. Чернівецька область бере участь у двох програмах транскордонної співпраці Євросоюзу, а також у програмі Східного партнерства та Проектів розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Найуспішнішою стала участь області в Спільній операційній програмі «Румунія — Україна — Республіка Молдова» Європейського інструменту сусідства в партнерстві. Тільки в рамках цієї програми реалізація 29-ти спільних транскордонних ініціатив дозволила залучити в економічну і соціальну сферу області понад 16,5 мільйонів євро.
 
Торік за сприяння облдержадміністрації в рамках програми завершено реалізацію 14 проектів, ще термін реалізації п’яти продовжено до середини 2016-го. Серед них окремо необхідно виділити два великі інфраструктурні проекти, які ініційовані Чернівецькою областю: проект щодо протидії повеням, який передбачає будівництво і встановлення 24-х автоматичних станцій та створення цілої системи попередження про можливі повені, а також проект щодо модернізації інфраструктури кордону, який передбачає реконструкцію пунктів пропуску «Красноїльськ» і «Дяківці» для їх відкриття у статусі міжнародних, що дозволить розвантажити єдиний діючий на сьогоднішній день МАПП «Порубне» та сприятиме ще глибшому розвитку транскордонних та євроінтеграційних зв’язків області.
 
З метою створення сприятливих умов щодо залучення інвестицій в розвиток регіону, формування позитивного інвестиційного іміджу Чернівецької області, вироблення єдиного комплексного підходу до здійснення інформаційно-презентаційної політики регіону обласною державною адміністрацією здійснено низку заходів щодо залучення інвестицій та стимулювання інвестиційної діяльності у Чернівецькій області у 2015 році.
 
Є передумови для створення двох індустріальних (промислових) парків. Так рішенням Новодністровської міської ради виділено земельну ділянку площею 30 гектарів у промисловій зоні Новодністровська та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок загальною площею 15 гектарів для будівництва та обслуговування об’єктів нерухомості, які розташовані в адміністративних межах Сербичанської сільської ради Сокирянського району для подальшого використання їх при створенні індустріального парку «Енергія Буковини» з виробництва біопалива.
 
У співпраці з Посольством України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії в Україні підготовлено пропозиції щодо розміщення виробництва комплектуючих для автомобілів на базі колишніх машинобудівних підприємств обласного центру: ПАТ «Гравітон» та ТОВ «Модуль». У січні 2016 року потенційним інвесторам представлено два інвестиційні майданчики у м.Чернівцях, які підходять для будівництва в Україні нового підприємства з виробництва комплектуючих для автосистем.
Планів та ідей дуже багато, лишень би в Україні встановився мир та був створений сприятливий інвестиційний клімат.
 
Зараз дуже актуальною є тема об’єднання територіальних громад. На якому етапі, Олександре Георгійовичу, цей процес на Буковині?
 
— 28 липня 2015 року на сесії обласної ради схвалено проект Перспективного плану, за яким передбачено створення 35 об’єднаних територіальних громад. Розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено перелік з 19 спроможних громад Чернівецької області, решта не відповідає розробленій методиці.
 
14 серпня 2015 р. обласна рада схвалила утворення перших 10 об’єднаних громад, до яких увійшли 30 сільських рад. Всі вони включені до Держбюджету на 2016-й рік. Це означає, що об’єднані територіальні громади наділяються повноваженнями та ресурсами, як у міст обласного значення, та переходять на прямі міжбюджетні відносини.
 
Ви — не «кабінетний» губернатор, часто виїжджаєте в райони. Яку картину області бачите? Які больові точки відчули і які пріоритети визначили?
 
— Пріоритети визначив ще торік після призначення. Найперше, це охорона здоров’я, освіта, культура, благоустрій населених пунктів, екологія і робота з бізнесом. Агропромисловий комплекс — пріоритет номер один, бо Буковина — аграрний регіон. Усі напрямки відпрацьовуємо чітко, маємо програму, бачення по кожному населеному пункту, по кожному району — все розкладено по поличках. А болить те, що ми раніше не знайшли такого формату, коли влада наближена до кожної ланки такої роботи. Шкода, що протягом минулих років не було відпрацьовано систему, яка б забезпечила стабільність розвитку територіальних громад.
 
Як керівник Ви відчуваєте підтримку центру?
 
— Так. Відчуваю і підтримку, і повагу до Буковини, до регіону з боку Прем’єр-Міністра та Президента України. І це мені допомагає в роботі. Якби я не мав підтримки з центру, я б давно вже не працював на цій посаді.
 
Знаю, що є окремі люди в краї, яких Ви не влаштовуєте й вони пишуть листи в столицю, аби Вас змістили з посади. Як реагуєте на них?
 
— Намагаюся не звертати увагу на такі випади. Люди є різні. А скаржаться ті люди, яким перекривають шляхи до бюджетної «годівнички». Багатьом і я показав на двері, ото й скаржаться «самопроголошені» політики. Але вони працюють лише на власний результат, а моє завдання — відпрацювати ефективну систему управління областю.
 
Торік відбулися вибори до місцевих рад. Вас обрали депутатом обласної ради. Це допомагає у роботі? Чи підставляє Вам плече депутатський корпус?
 
— Статус депутата нікому ніколи не шкодив, а тільки допомагає. По-друге, це перевірка на довіру людей до тебе. Бо найкраща люстрація — це вибори. Щодо «плеча». Здебільшого відчуваю підтримку, хоча й не від усіх колег.
 
Які у Вас стосунки з пресою? На критику ображаєтесь?
 
— Із пресою стараюся дружити. Про це свідчать мої щотижневі зустрічі з журналістами. Щодо критики. Якщо вона об’єктивна, то ставлюся з повагою. Шкода, що об’єктивної критики дуже мало.
 
І насамкінець, Олександре Георгійовичу, якою Ви бачите свою подальшу роботу, який меседж хотіли б донести до людей?
 
— Попереду бачу нашу спільну наполегливу працю задля розвитку краю, створення передумов для мирного врегулювання конфлікту на Сході України, поліпшення добробуту буковинців. Маю намір довести кожному господарнику, що роботодавець несе соціальну відповідальність перед людьми. Хочу довести, що основним критерієм, за яким оцінюватимуться дії влади, має бути довіра до неї людей. Я впевнений у тому, що нині у наших силах утвердити міцну, процвітаючу, демократичну державу. Для цього нам потрібна єдність, злагода і натхненна праця.
 
Щиро дякую за розмову.


Розмову вів Анатолій ІСАК, газета «Буковина»

БукІнфо (с)
Фото з архіву БукІнфо (с)

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації