Роман Дорош: «У «Буковину» приїхав тому, що чернівецька команда бореться за високі місця»

 Півзахисник Роман Дорош поповнив лави «Буковини» лише за кілька днів до першого офіційного матчу чернівецької команди у 2010 році. Дехто досить скептично поставився до появи цього гравця у Чернівцях. Однак, Роман вдалими діями у останніх матчах довів, що зможе суттєво допомогти «Буковині». Зокрема, Дорош відзначився у поєдинках із львівськими «Карпатами – 2» та МФК «Миколаїв». Гол Романа Дороша у Миколаєві приніс перемогу нашим землякам. Ми попросили 23 – річного гравця розповісти про свої перші кроки у чернівецькій «Буковині».

- Романе, ти став гравцем «Буковини» лише за кілька днів до першого офіційного матчу у 2010 році. Яка історія твоєї появи у Чернівцях ?

- Мені зателефонували з ФСК «Буковина» та запропонували приїхати в Чернівці. Коли приїхав у команду, то перебував не в найкращих ігрових кондиціях. Я вдячний тренерам «Буковини» за терпіння по відношенню до мене. У чернівецькій команді повірили у те, що я можу бути корисним колективові.

- Як тебе прийняли у чернівецькій команді ?

- Команда прийняла мене добре. У «Буковині» грають привітні хлопці. Щодо мого фізичного стану, то поступово набираю оптимальну форму. Дебютував я в чернівецькій команді місяць тому. Мені треба багато працювати над собою.

- Напевно, освоїтися в Чернівцях тобі допомагає те, що в «Буковину» також перейшов твій друг Григорій Гаранян…

- Звичайно. Нам удвох набагато легше адаптуватися у новій команді. Ми вже тривалий час підтримаємо дружні стосунки. Зокрема, разом грали у юнацькій збірній України. Сподіваюся, що Григорій зможе здобути місце в основному складі «Буковини».

- Які у тебе перші враження від перебування на Буковині ?

- Найприємніше враження – велика кількість вболівальників на матчах «Буковини». Такої чудової атмосфери, як на поєдинках нашої команди, я ще не бачив. Хочу сказати велике спасибі нашим фанам. Без них ми б не змогли перемагати наших суперників. Я вже звик до Чернівців. Тож почуваю себе тут дуже комфортно.

- Романе, з яких причин ти певний час не грав у професійних командах ?

- Мені не хотілося йти куди завгодно. А в «Буковину» приїхав тому, що чернівецька команда бореться за високі місця. У мене немає бажання виступати там, де не вирішуються серйозні завдання. За короткий час виступів у клубі з Чернівців зробив висновок, що тут роблять все те, про що говорять. А це, найважливіше. Контракт із «Буковиною» підписав на один рік. Нам залишається лише думати про те, як здобувати перемогу в кожному матчі. Після виходу в першу лігу, а я переконаний, що нам вдасться підвищитися в класі, склад «Буковини» обов’язково підсилиться. Тож і в першому дивізіоні ми зможемо показувати змістовний футбол.

- Що тобі, як футболістові, дав виступ у юнацькій збірній України ?

- Я набрався досвіду. Після виступів на такому рівні, вже нічого не боюся. Нас тренував Віктор Кащей. Все те, що вмію у футболі, мене навчив, насамперед, цей фахівець. Я вдячний пану Кащею за все те, що він зробив для мене.

- Твоїм партнером у юнацькій збірній був буковинець Денис Олійник, який зараз виступає у Премєр – лізі…

- Радію від того, що Денис виступає у вищому дивізіоні та отримав виклик у національну збірну України. Найприємніше те, що мій колишній партнер у збірній не «спіймав» «зіркову» хворобу. Він не дивиться на мене з гори. Олійник був і залишається нормальним хлопцем. До речі, саме Денис Олійник посприяв моєму переходу в «Буковину».

- Романе, а чи була у тебе можливість пограти у якійсь команді вищої ліги ?

- Я вдячний київському «Динамо» за те, що цей клуб зробив з мене футболіста. Будучи гравцем уславленого клубу, побував закордоном, отримав виклик у збірну України. У мене була можливість грати в команді «Іллічівець» (Маріуполь). Однак, тоді цей клуб переживав не найкращі часи. А після «Динамо» я прийшов у броварський «Нафком», де працював під керівництвом тренера Олександра Деріберіна. Вже після першого тренування підписав контракт із «Нафкомом». Згодом став капітаном броварської команди. У 2006 році забив гол у ворота «Буковини» (матч відбувався у Чернівцях і «Нафком» поступився з рахунком 1:3 – авт.).

- Які у тебе справи в особистому житті ?

- Я одружений. Дружину звуть Олена. Ми разом вже 5 років. А одружилися 2 роки тому. У мене були важкі часи. Я вдячний Олені за те, що вона залишилася поруч зі мною. Вважаю, що справжня дружина не повинна, так би мовити, «докльовувати» чоловіка, а навпаки, допомогти йому піднятися вгору. Маючи чудову дружину, я увесь вільний час проводжу у родинному колі.

- Цього тижня «Буковина» зіграє з клубом «Бастіон» (Іллічівськ). Що може допомогти чернівецькій команді здобути перемогу ?

- Чесно кажучи, я ще не бачив гру «Бастіону». І все ж, скажу, що у нас є велика перевага – рідні стіни. Гадаю, що нам допоможуть наші вболівальники. Тим більше, що зараз гравці нашої команди почувают себе дуже впевнено.

Олексій МАМЧУК, БукІнфо (с)

Фото niknews.mk.ua