Іван Мунтян: «За два роки нам вдалося закласти позитивні тенденції розвитку дорожньої галузі Буковини»

Інтерв'ю з Іваном Мунтяном (на фото) відбулося у ті дні, коли він іще перебував на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області, але вже збирався цю посаду залишити. У такий перехідний період вдається дізнатися про реальний стан справ у галузі і про ті проблеми, які доведеться вирішувати наступному керівникові.

За 2008-2009 рр. дорожнє господарство області зазнало більше позитивних змін, аніж за всі роки незалежної України.

- Почнемо з банального питання. У Вашому першому інтерв’ю в якості начальника Служби автомобільних доріг у лютому 2008 року Ви наголосили на тому, що докладете максимум зусиль для того, щоб дороги межуючої з Євросоюзом Буковини набули європейської якості. Як вважаєте, Ви з цим завданням справились?

- Безперечно за такий короткий час, всього два роки, довести мережу шляхів довжиною у майже 3000 км до європейської якості у контексті українських реалій є неможливим. Стан доріг напряму залежить від стану економіки. Аби вони були європейської якості, перш за все, наша економіка має відповідати європейській. Тоді більше коштів спрямовуватиметься на розвиток інфраструктури. Однак із впевненістю можу сказати, що ми заклали тенденції розвитку та наближення до євростандартів у будівництві та реконструкції. Зважаючи на ті виклики, котрі постали перед дорожньою галуззю за минулі два роки можна сказати, що ми зробили прорив, зумівши виконати запланований обсяг робіт.

- Які саме виклики маєте на увазі?

- Ну, перш за все, це стан облавтодору, в якому я застав його, прийшовши на посаду. Багатомільйонні борги за сумнозвісну аерофотозйомку, кредиторська заборгованість, постійні затримки заробітної плати, майже повна відсутність працездатної дорожньої техніки. На початок 2008-го Чернівецький облавтодор був доведений до межі банкрутства. Що можна було говорити про покращення доріг, якщо в усьому облавтодорі не було елементарно асфальтоукладчика. Тому першим завданням стало виведення дочірнього підприємства із катастрофічного стану, з чим ми, до слова, до середини того ж 2008 року справились. Завдяки докладеним зусиллям нам вдалося закупити для філій облавтодору декілька одиниць сучасної техніки, які дуже знадобились нам під час ліквідації наслідків стихійного лиха 23-27 липня 2008р.

- Як, між іншим, повінь 2008 року вплинула на дорожнє господарство? Неодноразово в інтерв’ю Ви заявляли, що вона внесла корективи у Ваші плани.

- Звичайно до такого масштабного паводку ніхто готовим не був, і дорожники цьому не виключення. На наших очах нестримна сила зносила на своєму шляху кілометри автодоріг та бетонні мости, і вже тоді ми зрозуміли - нас очікують величезні збитки і тотальне бездоріжжя в окремих районах Буковини. Паводок став для нас справжнім випробуванням. Надзвичайно важливою була підтримка тодішнього уряду на чолі з Юлією Тимошенко. Хто б які не мав політичні уподобання, однак факт залишається фактом. Люди не були покинуті один на один із бідою, держава взяла основний тягар із відбудови руйнувань на себе. Це ж стосується і відновлення дорожньої мережі. З перших днів повені тодішні Прем'єр-міністр Тимошенко разом з першим віце-прем'єром Турчиновим відвідали область і тому знали існуючі виклики в обличчя. Крім того відчувалася підтримка голови Укравтодору П.Кравчука. Такої уваги буковинські дороги ще не отримували.

- Яка загальна вартість заподіяних паводком збитків?

- За попередніми підрахунками вона становить близько 800 млн. грн., однак якщо продовжитиметься ріст цін на основні матеріали, то ця сума може збільшитись. Сьогодні вже виконані роботи на 505,2 млн. грн., це 362,8 млн. грн. у 2008 році та 142, 4 млн. грн. у 2009 році. За фізичними показниками це 315 відновлених об’єктів галузі із 334. Відбудовано 39,8 км доріг із 50 км зруйнованих та 5 із 6 зруйнованих мостів. Крім того, відновленими є майже 400 км пошкоджених доріг та 33 пошкоджені мости на теренах області. Як Ви знаєте, найважчою була ситуація у Путильському районі, на котрий припало 90% руйнувань, також були збитки у Вижницькому, Новоселицькому, Глибоцькому, Герцаївському районах.

Сьогодні залишилась невелика кількість об’єктів до здачі в експлуатацію, однак вони є найбільшими, такими, що лише проектуються до 5 років. Це не просто дороги та мости, а нові інфраструктурні проекти Буковини. Це стосується будівництва двох мостів із переходом на Івано-Франківську область у Розтоках Путильського району. Загальна кошторисна вартість даного проекту понад 150 млн. грн. Сьогодні тут вже збудовані два тимчасові мости та 1,5 км тимчасової дороги, виконано усі берегоукріплюючі роботи, забезпечено надійний транспортний маршрут. Крім того, вже зведені опори двох постійних мостів. Завершувати об’єкт стане можливим із готовим проектом, який зараз в експертизі, ну і, звісно, із наявним фінансуванням.

Подібний за фінансовими показниками об’єкт у селі Петраші на Путильщині. Замість повністю змитої ділянки дороги було прийняте рішення зведення естакади довжиною в 1 км. Ця споруда точно стане окрасою гірського краю, адже буде на Буковині першою у своєму роді. На цей об’єкт також очікується проект.

У Герцаївському районі будується великий міст через р. Прут, що з'єднає район із сусіднім Новоселицьким. Я особисто захистив право будувати на місці зруйнованого сучасний бетонний міст, що забезпечить можливість розвивати даний маршрут і зробити його транспортним прикордонним коридором.

У Глибоцькому районі відновлено ряд не таких масштабних об’єктів: мости в Стерче, Старому Вовчинці, Кам'янці тощо. Введено в експлуатацію прекрасний міст у Вижницькому Берегометі через р. Сірет, а також новозбудовану дорогу 5-ої категорію у Чорногузах.

Загалом обсяг робіт дійсно перевищив усі показники попередніх років. І це стосується не лише післяповеневого відновлення. Поряд з цими роботами в області виконувалися і інші, планові.

- Увесь 2009 рік ознаменувався гучними скандалами, пов’язаними із розкраданням коштів, виділених на ліквідацію наслідків стихійного лиха...

- Були зафіксовані розкрадання, однак нашої Служби вони не стосуються. Мова йшла про дороги комунальної власності, розпорядником коштів на яких було Головне управління регіонального розвитку. Коментувати ту ситуацію не стану, нею займаються відповідні органи. Однак ще раз роз’ясню, що Служба автомобільних доріг є замовником робіт на дорогах загального користування, що фінансуються з державного бюджету, і в нас жодних зловживань не відбувалося. Ми так само пройшли масу перевірок за час відновлювальних робіт контрольно-ревізійними управліннями різних рівнів, СБУ, прокуратурами різних рівнів, Генеральною прокуратурою, транспортною прокуратурою, УБОЗом, комісіями з Мінтрансзв’язку, рахунковою палатою тощо. Перевірки від нас не виходили. Якщо не помиляюся, їх за цей період було більше 50. Жодної кримінальної справи проти нас не порушено. У нас зловживань не було, всі питання стосуються комунальних доріг.

Якщо отримати бюджет, об’їзну дорогу можна завершити за місяць.

- Стосовно планових об’єктів. Друга черга об’їзної дороги навколо Чернівців - на якій стадії знаходиться найочікуваніше в області будівництво ?

- Насправді сьогодні друга черга об’їзної дороги нічим за своїми технічними показниками не відрізняється від першої черги. Тут вже є всі шари дорожнього одягу, сучасне огородження, дорожні знаки. Якби проектом не було закладено впровадження нового конструктиву, будівництво було б уже завершеним. Однак я переконаний, що буковинці готові ще трохи зачекати, щоб мати дорогу в області, подібну за своїми показниками до дороги Київ – Бориспіль, що в Україні визнана найкращою. Справа втому, що на київському автобані влаштований щебенево-мастиковий асфальт, саме такий, який ми плануємо покласти на нашій об’їзній. Майже на рік будівництво затримала повінь 2008 року, що спровокувала зсув на місці пролягання траси. Сьогодні вся затримка за бюджетом, з якого фінансуються капітальні видатки. Реально, якщо отримати необхідне фінансування, всі роботи можна завершити за місяць.

Окрім об’їзної дороги у 2009-му ми виконали реконструкцію міжнародної траси М-19, що веде до кордону з Румунією. Було оновлено 5 км автошляху із застосуванням сучасного тонкошарового покриття Сларрі Сіл, що також було для Чернівецької області нововведенням.

У Глибоцькому районі у с. Опришени була проведена реконструкція шляху довжиною у 3 км. Ґрунтова сільська дорога була переведена у 3-тю категорію. Це перший об’єкт в районі, збудований за всіма європейськими показниками від шарів асфальтобетону до архітектурного та естетичного облаштування.

Тобто були закладені непогані тенденції. Дорожнє господарство почало розвиватися, почали впроваджуватися технології, яких Буковина досі не знала. Розвиток уповільнила криза. Однак окремо зазначу, що навіть у кризовий 2009 рік за урядування Ю.Тимошенко ми отримали більше фінансування, ніж у роки стабільно працюючої економіки за іншого керівництва. З цих показників про якість роботи влади судіть самі.

На додачу ще й значні кредитні зобов’язання Укравтодору, котрі складають 15,6 млрд. грн. Так, у 2009 році на погашення боргових зобов’язань за залученими позиками було спрямовано 35,5 % від загального обсягу джерел фінансування, яке надійшло на розвиток дорожнього господарства. Найбільше навантаження з погашення кредитів за рахунок бюджетних коштів припадає на 2010 рік і становить 68% від загального обсягу джерел фінансування. Ще більше ситуація ускладнюється через затягування бюджету-2010. Без держбюджету не фінансуються капітальні видатки, тільки поточні. Тобто за таких умов ми здатні були лише прибирати сніг і виконувати дрібний ремонт, латати ямки – суто українське явище, поширене на 50% доріг.

- Чому суто українське явище?

- Через постійне недофінансування. За роки незалежності ми декілька разів вже пропустили терміни капітального ремонту доріг. Дороги потребували поверхневої обробки, влаштування нового асфальтного покриття, укріплення узбіч. Тоді ямковість не була б так поширена. Це загальноукраїнська проблема. Не допомагає і постійна зміна влади. Ми тільки взяли курс, заклали тенденції – приходить нова влада і направляє роботу в інший бік, набирає кредити на не вкрай необхідне будівництво і зовсім забуває про вже існуючі дороги.

Прикладом є уряд 2007 року, за якого були взяті позики на будівництво автотрас у Донецькій та Луганській областях.
В результаті мультимільярдні боргові зобов’язання, недобудовані розпочаті об’єкти і зовсім занедбані шляхи загального користування по всій державі.

- Скільки на разі становлять Ваші витрати на ямковий ремонт?

- З початку року на експлуатаційне утримання ми витратили понад 15,5 млн. грн. Це враховуючи цьогорічну люту зиму, що позамітала транспортні сполучення і тривала увесь березень. Як тільки станув сніг вийшли на поверхню інші проблеми – колосальна ямковість та занедбаний санітарний стан доріг, прибирання якого – також гроші. Саме тому, я особисто звернувся і до губернатора Папієва і до голів райдержадміністрацій залучити до прибирання громади районів. Наші колективи вже двічі подібний захід провели, під час яких зібрали понад 120 тон сміття. У таких заходах беруть участь більше тисячі наших працівників, тому ефект є, прибрано 1110 км доріг загального користування, проте головне – приклад, який ми подаємо. Станом на сьогодні вже ліквідовано ямковість на 340 км доріг із 605 км уражених, (34 тис.м² із 58 тис.м² ямковості), що становить 54% від загального обсягу. За поставленим Укравтодором завданням до 1 травня ми повинні справитись із ямковістю на дорогах державного значення та до 15 травня на місцевих дорогах. Сподіваюся, що нове керівництво дорожньої служби ефективно із цим завданням справиться і зможе продовжити розпочату нами масштабну роботу по приведенню доріг Буковини до європейської якості.


Інтерв'ю взяв Петро ІВАШИН,