«Автомайдан» цікавиться, куди поділася совість наших можновладців? (ФОТО + ДОКУМЕНТИ)

Квартира, в якій вони всі мешкають, являється напівпідвальним цокольним приміщенням, складається із 3-х житлових кімнат, кухні та коридору. Площа даного житла становить 44,3 кв.м., та тільки 34,1кв.м. являється житловим. В черзі за квартирою дана родина стоїть ще з 2004 року.

До речі старший син сім’ї Гелюків, Гелюк В. А. ніс службу в зоні бойових дій (Сєверодонецьк), захищав нашу Україну від загарбників, а повернувшись додому продовжив службу в правоохоронних органах.

Отож ще з 2006 року Анатолій Георгійович разом із дружиною почали звертатись до влади з проханням про допомогу. Справа в тому, що в них постійно виникає проблема зі стоком води. Коли ідуть дощі, вода постійно проникає в приміщення, і в зв’язку із цим стіни квартири покриваються пліснявою. До того ж вся вода затікає в кімнату, де повинен був би бути санвузол. Отож сім’я, що складається із 11 осіб не має можливості навіть помитись, тому всі змушені по черзі приймати ванну в тазику.

Як повідомляє господар квартири – він вже багато разів намагався привести дану кімнату до ладу, та через вологість стін і грибок все марно, адже буквально через місяць плитка зі стін відвалюється, а цвіль і далі розповсюджується.

Анатолій Георгійович звернувся до члена міської організації політичної партії «АВТО-МАЙДАН» Кирика Анатолія із проханням хоч якось допомогти йому та його великій родині у вирішенні даного питання, адже куди ще звертатись – він просто не знає. Із собою постраждалий приніс цілу теку відмов та відписок, які йому давали, коли він звертався до влади.

Зокрема перше звернення було адресовано В. Манчуленку, заступнику голови з питань діяльності виконавчих органів ради ще 29.11.2006р. У відповідь прийшло повідомлення про те, що дана сім’я знаходиться на квартирному обліку в загальній та пільговій чергах, тому їм порадили чекати на нове житло.

У 2007 році звернення було адресоване Шумейко О., директору департаменту житлово-комунального господарства . Безрезультатно.

Дренаж (гідроізоляцію) навколо будинку , на який нібито було потрачено дуже велику суму грошей, був зробленим того ж року, та мешканців даної квартири продовжувало підтоплювати.

В 2011, 2012, 2013рр. родина Гелюків зверталась із проханням по допомогу до тодішнього директора департаменту житлово-комунального господарства міської ради Дмитра Сірмана. У відповідь були тільки відмовки про те, що на даний час на це немає коштів, та обіцянки прийняти необхідні міри до кінця кварталу. І так квартал за кварталом аж до 2014 року. Рік тому необхідні роботи були виконані (а саме додатковий бетонний фундамент глибиною 1м. проти стічних вод) та все одно проникненню води в квартиру це не перешкодило.

Навіть нещодавно, а саме 10. 08. 2015 р. Анатолій Георгійович звертався до голови комісії із ліквідації, голови Шевченківської районної ради А. Романчишина, і у відповідь отримав обіцянку, що роботи до кінця поточного року будуть виконані. Як завжди. І таких от звернень-прохань було близько 25, відписок стільки ж.

Сергій Качмарський, голова міської організації партії «АВТО-МАЙДАН» нещодавно завітав у гості до сім’ї Гелюків, та був ошелешений тим, що він там побачив. Єдине, що він хотів би запитати у наших чиновників – де ділась їхня совість?

Маленьке житлове приміщення, в якому ледь-ледь поміщаються 11 осіб, відсутність санвузлу, геть запліснявілі стіни, через що перехворіли всі дітлахи – всі ці біди не дають даній родині спокійно жити, а влада просто закриває на це очі.

Анатолій Гелюк розрахував кількість необхідного матеріалу, та порахував, що на це потрібно 5-6 тис. грн., (для закупівлі 5 кубів бетону), і готовий власними силами провести необхідні роботи для того, аби перекрити доступ стічним водам. Автомайданівці вирішили частково допомогти фінансуванням, та взяли цю справу під контроль.
Та все таки дивує байдужість наших можновладців. Тому варто завдати собі питання: чи достойні такі люди взагалі бути при владі? Скільки часу можна ще знущатись над багатодітною сім’єю?