У солдатів є чіткий обов'язок – виконувати наказ, - боєць Володимир Колбаско

НА ЗАХИСТІ ВІТЧИЗНИ / 

Протягом останнього року в зоні АТО проходив військову службу голова «Самооборони Майдану» Чернівецької області Володимир Колбаско. Наприкінці липня пан Володимир демобілізувався і повернувся до рідного міста. Про свої враження від перебування на Донбасі, висновки, а також плани після повернення до цивільного життя він розповів нашому порталу в інтерв’ю, яке пропонується до вашої уваги.

Понад рік Ви перебували в зоні так званої АТО. Що Ви можете розказати буковинцям про те, що там відбувається?

Там, насправді, все відбувається по-різному. Буває тихо, буває й не дуже, але постійною є загроза різноманітних терористичних актів. Диверсійні групи ворога регулярно намагаються проникати на територію України з метою підірвати устрій у підконтрольних нам населених пунктах, вивести з ладу об’єкти стратегічного значення, продемонструвати місцевому населенню свою, так би мовити, силу, підірвати віру в можливості української влади і у спроможність України їх захистити.

Чим займався в зоні АТО підрозділ, у якому Ви проходили службу?

Ми займалися охороною об’єктів різного плану. Здебільшого, це були об’єкти стратегічного значення чи військового значення. Зокрема, це – мости, водонапорні башти, очисні споруди, трансформаторні електростанції, залізничні колії тощо. Окрім цього, сусідні підрозділи займалися ремонтом і відновленням мостів, наведенням нових мостів. Це вже питання цивільного значення, оскільки люди часто залишалися без жодного зв’язку із, скажімо, районним центром. Ані в’їхати, ані заїхати, ані постачання продуктів. Тому ця робота була дуже необхідною і найкращою нагородою за це була вдячність від місцевого населення. Люди вірили в нас і переконувалися, що Україна – це єдина держава і вона їх не залишає напризволяще.

Як Ви вважаєте, чи у вірному напрямку розвиваються події в об’явленій АТО?

Взагалі, ми там були солдатами, а не стратегами. Нам надавали накази і ми виконували їх. Є така приказка російська: «Каждый мнит себя стратегом, смотря на бой со стороны». Можна багато чого думати, аналізувати, здогадуватися, вважати, але у солдатів є чіткий обов'язок – виконувати наказ. За рік ми з побратимами справилися з усіма поставленими перед нами завданнями і, якщо так будуть діяти всі, то перемога в АТО невдовзі таки буде нашою.

Ви були мобілізовані військкоматом чи пішли в зону АТО в якості добровольця?

Тут ситуація є двоякою... Насправді я був добровольцем, але призивався через військкомат, який і направив мене на місце несення служби.

Чи доводилося Вам за час несення служби на Донбасі опинятися у складних ситуаціях?

Складно сказати... Взагалі, зона АТО є цілком небезпечною як для проживання мирного населення, так і для військовослужбовців. Звичайно, є різниця між передовою, лінією зіткнення та тилом, проте небезпека є всюди.

Ви зробили для себе якісь висновки після проходження служби? Чи переосмислили Ви життя? Можливо, по-новому будете дивитися на якісь речі? Взагалі, щось змінилося у Вашому житті?

Звичайно. Кожен, хто повертається із зони АТО, починає по-справжньому зрозуміти, що вдома на нас дуже чекають рідні й близькі. Міняються, звичайно, й цінності, оскільки нового значення набувають стосунки між людьми, у багатьох відбувається розкриття певних якостей особистості, проявляються плюси й мінуси в кожному із нас, і це привід для того, щоби переосмислити своє життя, своє ставлення до певних речей чи явищ, зробити, так би мовити, роботу над собою. Відчуття відповідальності з’являється, бо кожен воїн розуміє, що від нього тепер залежить не тільки його особисте життя, але й життя товаришів по службі, життя і добробут тих, хто залишився в рідних домівках.

Тепер, після повернення з Донбасу, Ви знову в Чернівцях. Чим будете займатися, чи буде Ваша зайнятість залежати від перебування в зоні АТО?

Звичайно, я, як голова «Самооборони Майдану» Чернівецької області, буду продовжувати займатися соціальною роботою, громадською діяльністю. Основним напрямком буде орієнтація на сприяння реабілітації воїнів із зони АТО, полегшення адаптації учасників АТО до мирного, цивільного життя. Я знаю на особистому прикладі, що це дуже потрібно. Всім, хто відслужив у антитерористичній операції, необхідно відчути, що вони є тут потрібними. Потрібними як державі, так і українському суспільству.

Яким чином відбуватиметься така допомога?

В першу чергу потрібно створити реабілітаційний центр, якого, нажаль, поки що немає. Де, як, на базі чого його можна створити – над цими питаннями ми вже розпочинаємо думати. Там має бути можливість отримати кваліфіковану медичну консультацію, пройти обстеження, поспілкуватися із психологом, адже це – дуже важливо. Якщо упустити важливість психологічної допомоги, люди йдуть за сумнівною допомогою до алкогольних і наркотичних засобів, що виливається в агресію як у своїй родині, так і в відносинах із оточуючими. Як результат – розвал особистості, розвал сімей... Але роботою тільки з учасниками АТО ми не обмежуватимемося. Будемо розширювати поле діяльності: працюватимемо з їхніми дітьми, із родинами. Щоби вони зрозуміли, що про захисників Вітчизни й його рідних ніхто не забув, щоби допомогти родинам повернутися до нормального життя, адже протягом довгого часу ці родини були позбавлені чоловічого плеча. Щоби показати людям, що час служби в АТО не був даремним.

Чи будуть підрозділи чернівецької обласної «Самооборони» допомагати тим, хто наразі знаходиться в зоні АТО?

Звичайно, допомагатимемо їм усім, що буде в наших можливостях. Спрямуємо цю частину нашої роботи на допомогу волонтерським організаціям, які зараз функціонують на території Буковині. Разом нам буде краще й легше працювати й допомагати воїнам-учасникам АТО.

Розмову вів Альберт КОМАРІ, спеціально для БукІнфо