"Жодної підтримки від командування. Вижили завдяки добрим людям", - 21-річний кельменчанин Олександр Боштан вдруге повернувся зі Сходу України і вдруге з пораненням

НА ЗАХИСТІ ВІТЧИЗНИ /

У країні ведеться війна. З бойовими патронами та з продажними офіцерами. Війська Збройних сил України щодня доукомплектовуються, щодня підсилюються, щодня борються. І так вже майже рік. Бійці, що бороняться від сепаратистів, рук не опускають, бо мають віру в перемогу. Стоять на смерть, стоять за життя. Шкода, що їхню віру час до часу руйнують безглузді накази, продажні генерали та злочинні зволікання.
 
Кельменчанин Олександр Боштан вдруге повернувся зі Сходу України. Вдруге поранений. Повернувся з-під Дебальцевого. Хлопцю 21 рік, а вже бачив різницю між життям та смертю. Він солдат-контрактник, служить у 80-ій аеромобільній бригаді, разом з іншими солдатами, такими ж як він молодими хлопцями, за наказом «зверху» обороняв «висоту» в чистому полі. Й отримав контузію. Пощастило.
 
- Сашко, розкажіть, чому вирішили стати військовим?
 
Це просто збіг обставин. Тобто так склалося, що треба було йти зразу на контракт. Перед цим не служив. Просто тоді я вчився і не хотів лишати навчання.
 
- А де навчалися?
 
В Кам’янець-Подільську, на педагога.
 
- О, то Ви вчитель, представник гуманної професії.
 
Так. Ми з хлопцями жартуємо, ось хто насправді дає «прикурити» російській регулярній армії. Вчителі, інженери, трактористи, слюсарі. От, будь ласка, ще один вчитель сидить поруч (авт. – вказує на сусіда по лікарняному ліжку Юрія).
 
- Ви вже вдруге проходите лікування. Про перше поранення вже забули?
 
Та як забув. Дають про себе знати осколки. Хочу їх повирізати. Але загалом нормально почуваюся.
 
- Коли вдруге їхали в зону АТО, як рідні відреагували на цю звістку?
 
О, від рідних я наслухався достатньо. Але що вдієш – треба.
 
- Тобто був наказ і Ви пішли?
 
В принципі так. Ніби можливість залишитися була, але потім одноково б поїхав на Схід. Просто питання часу.
 
- Розкажіть, що Вас чекало на Сході?
 
Я б сказав грубо, і хлопці не дадуть збрехати. Але втримаюсь. Просто скажу, що жодної підтримки від командування. А так, жити можна. І лише завдяки добрим людям. Волонтери підтримують. Якби не вони, думаю, що армія до сих пір би воювала в касках, в яких воювали діди в 41-му. Товариш по службі особисто бачив у деяких підрозділах такі каски. Якщо розібратися, то російський снайпер стріляє патронами ‘’12,7, від яких не спасе навіть кевларова каска. Її може й АК пробити. Але річ у тому, що стара каска не спасе взагалі ні від чого. Лиш гірше зробить, бо покришиться і осколками голову поранить. Та ще й при пересуванні заважає.
 
- Тобто обмундируванням займалися лише волонтери?
 
В основному, так. Не знаю, який відсоток дала держава, але у нас здебільшого все було волонтерським. Каски, бронежилети. Особисто знаю, що одна з місцевих фермерських компаній від самого початку закупила нам більше 80 бронежилетів.
 
- А до якості бронежилетів не було зауважень?
 
Не чув. У мене був простий «Патріот». Це такий зелений чохол з двома пластинами. Нічого лишнього. Але пластини дуже хороші. Вони утримували й бронебійні. Та все ж, мусимо визнати, що багато хто заробляє на цьому, підробляють бронежилети. І в результаті… Мій бронежилет впіймав чотири чи п’ять серйозних осколків. Якби не він, мене просто би порвало.
 
- Вам відомі випадки, коли люди отримували поранення через неякісні бронежилети?
 
Ні. У нас такого не було.
 
- Як же ж Ви отримали друге поранення?
 
Та друге поранення… Проти інших хлопців, скажімо так, відбувся легким переляком. Вибухова травма.
 
- Де Ви отримали цю травму?
 
За Дебальцевим. Ми утримували свою позицію. Відбивали наступи. Все, як книжка пише.
 
- Працювала артилерія?
 
Та не тільки артилерія. Майже за кілометр були позиції противника. Тобто ми могли навіть перекрикуватись з ними.
 
- Ви сказали, що командування було погане. Чому?
 
Просто підтримки ніякої.
 
- Це від «вищого» чи безпосередньо вашого на місці?
 
Від тих, хто «зверху». Наші командири також стали, так би мовити, жертвами обставин. Можна сказати, що замість того, аби йти в атаку, була команда стояти. Просто абсолютно ніякої підтримки.
 
- Один знайомий військовий розповідав, що їхня бригада стояла під Іловайськом у чистому полі й постійно обстрілювалася сепаратистами. Без права наступу чи відступу вони так більше місяця стояли.
 
Щось схоже було і в нас. Ми утримували висоту. Ми розуміли, що далі йде лінія нападу і нам потрібно там стояти. Також стояли в чистому полі, хоча й добре окопалися. Але… Багато нюансів.
 
- На Вашу думку, який буде розвиток подій?
 
Скажу так, готуйся до гіршого, надійся на ліпше. Залишається лише надіятися, хоча події так розвиваються, що ліпшого не буде.
 
- Сашо, Ви молодий хлопець, Вам 21 рік, скажіть, що Вас підтримувало на Сході?
 
Одна була думка – шкода мами. Вона просто би не пережила. І дівчина чекає. Це утримувало від якихось дурниць. Бо серед хлопців вже з’являвся певний відчай.
 
- Знесилені були, так?
 
Ні, ні. Жодного знесилення. Хлопці молодці, всі трималися до останнього і знали, що робити. Але були вже такі моменти, коли все стає байдужим і вони починають дуркувати.
 
- Ви вже отримали статус учасника бойових дій? Чи хоча б документи Ваші відправили до столиці?
 
Документи наші відправили. Недавно. Думаю, що якийсь результат все ж буде. А ні, то ні.
 
- Як тамтешнє населення сприймало вас?
 
Ті, хто молодший був, ті більш-менш розуміють ситуацію. А так, пропаганда дала свої наслідки. Хоча тепер багато місцевих зрозуміли хто є хто. Візьмемо до прикладу Маріуполь, який був окупований, потім ми його відбили. Люди тоді побачили на контрасті хто є хто. Коли в кінці ми почали наступати, то місцеві жителі виходили й допомагали нам рити окопи. Бо розуміли, якщо терористи зайдуть, то знову почнеться свавілля. Бо то такі люди… Є серед них російські кадрові військові, а є найманці, казачки і так далі. Їм закони не писані. Військові більш сковані, бо вони знають, що таке наказ. І вони дисципліновані. А ті найманці – справжні банд-формування. Вони живуть своїм богом.
 
- Ви пересікалися з українськими добровольчими батальйонами? Що можете про них розповісти?
 
Так, з нами були хлопці з різних добровольчих батальйонів. Більшість з них добре обізнані з військовою справою і дуже дисципліновані. Бо вони колишні військові. Тому розуміють значення наказу. Були чутки, що і дехто з наших під виглядом добровольців займався мародерством. Але це одиниці, та й те, здебільшого це чутки. Що можу стверджувати, спілкувався особисто з добровольцями з різних батальйонів, це і «Донбас», і «Київська Русь», і «Самооборона», територіальна оборона, всі вони хороші й дисципліновані хлопці, які знають свою справу.
 
- Так, це ті, хто пішов на захист Вітчизни не за гроші.
 
Чому ж, є й такі, хто за гроші. Та знову ж таки, це одиниці.
 
- Одним словом, війна скоро не закінчиться.
 
Так, виглядає на те. Росії затяжна війна вигідна. Бо це не лише «гаряча точка», але й зона підвищеного конфлікту, де будь-якої миті можна розв’язати бойові дії. Щось схоже було в Придністров’ї, Балканах, Кавказі. Просто це країна, яка хоче постійно розширюватися і свою велич показувати. Та, думаю, якщо Росію будуть прижимати не лише економічно ззовні, але й зсередини, скоро буде розв’язка. Чув, що там вже звільнили двадцять тисяч медиків, «Газпром» скоротив фінансування, футбольні команди втратили підтримку. На мою думку, це вже про щось каже. Та попри це в Росії живих ресурсів і зброї вистачить підтримувати конфлікт на Донбасі ще мінімум років зо п’ять.
 
- То можна сказати, що в Росії готувалися до цього конфлікту в Україні?
 
Так, вони до цього готувалися. І достатньо добре.
 
- Олександре, дякую Вам за розмову. Бажаю швидше покинути стіни лікарні й повернутися додому.
 
Невдовзі в Олександра Боштана закінчиться контракт з українським військом. На питання, чи буде продовжувати службу, хлопець посміхається й ствердно відповідає: «Ні, я вже своє відслужив, годі з мене». Йому ледь більше за двадцять років, а пережив таке, що на все життя вистачить. І дуже хочеться вірити, що вже вистачить.
  
Спілкувався Максим КОЗМЕНКО, БукІнфо (с)
Фото – автора та зі сторінки «ВКотакте» Олександра Боштана

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації