Василь Бойчук: «Знаю, що на Ванзуряка сильно тиснули аби зняти окремих кандидатів по мажоритарних округах»

Минув рік від початку Революції Гідності. У Чернівецькій області більшість активістів, які стали основою опозиційного тодішньому режимові руху, згодом об’єдналися у Чернівецьке обласне об’єднання «Майдан». Що змінилося у житті організації протягом року, який вплив вона мала і має на політичне життя Чернівецької області? Про це кореспондент БукІнфо спілкувався із секретарем виконкому ЧОО «Майдан» Василем Бойчуком.

Як ви оцінюєте вплив ЧОО «Майдан» на політичне життя області?

Апогеєм політичного життя є, звісно, вибори. Щодо нещодавніх виборів, то «Майдан», на мою думку, частково формував політичну свідомість мешканців області. Ми зверталися до усіх проукраїнських політичних сил щодо недопущення включення у передвиборчі списки осіб, які скомпрометували себе. Щодо мажоритарників, як ви пам’ятаєте, ми оприлюднювали список з тих кандидатів, за яких, на нашу думку, не варто голосувати. Щоправда, особливо вплинути на формування партійних списків ми, на жаль, не могли.

Якщо ж подивитися на результати виборів на мажоритарних округах Буковини, то там, мені здається, цілковитий виграш. На чотирьох округах перемогли люди з державницькими позиціями. Іван Рибак – член Ради ЧОО «Майдан», Георгій Тіміш – активний майданівець, ми з ним, до речі, і познайомилися у Києві на Майдані. Перемога Тіміша –принципова перемога на складному окрузі. Максим Бурбак – теж дуже активний чоловік. Стосовно Чернівців – ми нічого не говорили, ні «так», ні «проти». Якщо взяти формально, то Микола Федорук не мав би бути на призначуваних посадах, але оскільки ми бачили, що його підтримують люди, ми нічого стосовно нього не говорили. З одного боку, він має комсомольське й комуністичне минуле, а з іншого – він був з опозицією, коли вона боролася з режимом. Тому з 4 переможців на мажоритарних округах ми щонайменше трьох вважаємо нашими.

Що стосується "списковиків", то є серед них люди, яких би ми не хотіли бачити у владі. До прикладу, у списку президентської політичної сили – це Богдан Онуфрик. Не знаю, чому він туди потрапив. І ми на це не могли вплинути. Це, певно, наш програш. А ще й Папієв, який проходить за списками так званого Опозиційного блоку.

Наскільки «Майдан» впливав і впливає на кадрову політику області?

Як ви пам’ятаєте, навесні «Майдан» мав вплив на всі кадрові призначення. Усі майбутні посадовці розглядалися на Центральній площі громадою. Це були основні призначення: голова ОДА, керівники департаментів. До речі, з цим і пов’язані проблеми формування команди Романа Ванзуряка у виконавчій владі області. По три-чотири місяці людей, яких голова ОДА вважав за потрібне призначити на ту чи іншу посаду, не могли призначити, бо постійно виникали якісь питання. Пів року він формував команду, а потім – вибори, а під час виборів на нього чинився жорсткий тиск.

Чому він написав заяву про звільнення? Можливо це його помилка, а можливо він вчинив гордо і мужньо. Чи треба було так чинити? Я не беруся судити, знаю тільки те, що на нього сильно тиснули аби зняти окремих кандидатів по мажоритарних округах. До прикладу, Тіміш. Але Тіміш на своєму окрузі довів, що у нього найбільша підтримка. Була дуже серйозна проблема по 204 округу. Група підтримки одного з кандидатів навіть запросила Президента, аби він приїхав напередодні виборів, з великим ризиком для борта №1 у складних кліматичних умовах того дня, підтримати цього кандидата.

І запустити агрегат Дністровської ГАЕС, який був запущений минулого року?

Так. Я не фахівець, але, здається, за такі речі мали б досить суворо карати. Це все було пов’язане з тим, аби підтримати одного кандидата на виборах. І знову ж, чинився тиск на голову ОДА, що він погано працює на користь певних кандидатів.

От голову Хотинської районної адміністрації, який був нейтральним, не агітував за якогось з кандидатів, звільнили із займаної посади.

У такій ситуації доводилося працювати Ванзурякові. Це, фактично, і стало причиною того, що він написав заяву. Щоби його ніхто не зміг звинуватити, що він зробив так, чи не так.

Так, звісно. Закиди йдуть лише з одного боку – антикорупційно-люстраційної комісії. Точніше, від колишнього її голови Криворучка. Ми не хотіли б піднімати зайвий гамір довкола цих закидів, бо вони є безпідставними та викликані чи то бажанням спричинити конфлікт в «Майдані», чи прагненням якоїсь влади, чи просто помсти. Ми побачили, що цю комісію треба обмежувати у її політичній автономії. Відповідні пункти були внесені у її Положення, за це голосувала Рада Майдану.

Щодо закидів: вони стосуються членів самої Ради. За час її існування, кількість людей, які до неї входили, змінювалася. У березні, наприклад, було 52 члени Ради. Хтось відійшов з поважних причин, хтось втрачав інтерес до роботи. У серпні цього року Рада відповідно до Заключного пункту Положення затвердила зміни до свого ж Положення про діяльність щодо можливості докооптації до складу Ради за пропозицією однієї з профільних комісій, рекомендацією Президії і затвердженням на самій Раді. За цією процедурою було включено до Ради двох активних майданівців - юристів за освітою і практикою. Станом на даний час із врахуванням двоїх докооптованих Рада ЧОО «Майдан» складається із 40 осіб. От і все.

Стосовно тих, хто був у Раді і перейшов до органів виконавчої влади - Івашин, Рибак, Шкурідін та інших, то вони ж були членами Ради, їх затвердила громада під час Віче на Центральній площі, то їх ніхто не звільняв і не виводив з Ради Майдану. По Рибаку, зокрема, - коли він став на посаду заступника голови ОДА, ставили питання про його виключення з членів Ради, бо у Положенням передбачено, хто іде працювати в органи влади, Рада може приймати рішення про припинення членства у керівних органах ЧОО «Майдан». За його виключення проголосувало лише кілька людей, тому, за рішенням більшості, він залишився членом Ради. Ці люди були активними учасниками Революції . То що ж тепер, коли вони пішли працювати у владу, їх треба виганяти? Невже нинішня влада є чимось інородним і не нашим?

Яка ж мета тих осіб, які чинять ці дії?

Вони хотять розмежування, мовляв, влада це те, з чим постійно потрібно боротися. Але в цих умовах боротися з владою означає підривати самих себе. Зрозуміло, що боротися треба було з попередньою злочинною владою. Зрозуміло, що нинішня влада робить помилки, їх треба критикувати, але критика має бути конструктивною, а не вбивчою.

А чому це робиться? Бо когось не призначили на якусь посаду, яку хотілося? У нас уже був приклад, коли один чоловік хотів, аби «Майдан» був його інструментом. На щастя, більшість «майданівців» зрозуміла, чого хоче ця людина і для чого створює різні конфліктні ситуації. І Рада його позбавилася!

Минув рік з початку Революції Гідності – рік складний у всьому. Україна у вогні!

А тому сьогодні кожен громадянин має визначитися і все що робить пропускати через призму того хто захищає Україну. Українців має об’єднувати справа, українська справа. Бо розмови людей переважно роз’єднують.

А щодо конкретних справ об’єднання «Майдан», то це: ініціативи створення координаційного штабу «Буковина – українському війську». Саме майданівці є одними з найактивніших волонтерів. Ми прийняля низку звернень звернень до різних гілок влади щодо недопущення реваншу представників режиму Януковича і партії регіонів. Наші активісти створили експозицію пам’яті Героїв Небесної Сотні у музеї воєнної історії краю. Нам належить ініціатива щодо відміни свята квітів на Театральній площі (в рамках Дня міста). Вперше лінійки у школах міста пройшли під гаслом «Першовересень без квітів. Замість квітів – допомога армії». І звичайно щоденна різностороння допомога конкретним людям та багато іншого.

Допомога солдатам зараз є найголовнішим для кожного громадянина-патріота. Маємо всі разом протистояти зовнішньому ворогові, а не створювати «п’яту колону» всередині «Майдану».

Розмовляв Володимир ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ
БукІнфо (с)