Козацьке мистецтво в клубі «Альтернатива»

Щорічно, до Покрови Пресвятої Богородиці, відділом мистецтв проводяться мистецько-просвітницькі акції про мистецтво Козацької доби, адже пригадуючи складні сторінки української історії Козацтва, як з кінця XV ст. називали козаків в Україні та в порубіжних країнах, не можна не відзначити розквіт музичного кобзарського мистецтва цього історичного періоду. Українське козацтво - видатне явище в європейській історії та історії України.

 

Слово «козак» тюркського походження, у перекладі воно означає «вільна людина». Унікальність українського козацтва полягає в тому, що воно стало окремим суспільним станом із визначеними правами й мало свою територію, незалежну від державної адміністрації. Козацький дух та воля козаків – характерників вдало передана в історичних піснях, думах та баладах. Треба також зазначити, що жартівливі, ліричні про кохання та інші жанри пісенної творчості, теж мали місце в козацькому побутовому середовищі.

Цьогоріч відділ мистецтв організував творчу зустріч бандуристів-виконавців, що ще тільки навчаються мистецтву володіння цим складним та, водночас, багатофункціональним інструментом, із Віктором Перепелюком - власником, чи не єдиної на Буковині, старосвітської бандури.

Під час зустрічі продемонстрували свої вміння юні бандуристки Дитячої музичної школи №2 Марія Майорова, Ангеліна та Христина Дущак та, їх викладач, Галина Георгіївна Хаврик. З великим захопленням сприймали діти гру на унікальних інструментах, адже вона супроводжувалась цікавими фактами про види технік гри на цьому інструменті, історію розвитку та становлення, історичні постаті, що розвивали та сприяли розповсюдженню звучання бандури та кобзи по всій Україні.

В завершенні зустрічі всі учасники дійшли згоди про необхідність щорічно проводити акції такої тематики та отримали від організаторів пам’ятні подарунки - керамічні фігурки музиканта-бандуриста та солодощі.

Дитячі очі, що горять в захопленні завзяттям - це найкращий доказ потрібності наших напрацювань та творчих планів на майбутнє.

Любов ШИЛЮК,

для БукІнфо (с)