У Чернівцях відбувся благодійний літературний вечір Маріанни Гончарової

 

У Будинку естетики та дозвілля відбувся благодійний літературний вечір лауреата міжнародної літературної премії, журналістки Маріанни Гончарової. Маріанна Гончарова – українська російськомовна письменниця, автор численних гумористичних оповідань в тому числі і про Чернівці. Закінчила Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Багато років керувала молодіжним театром «Важкий вік».

Її перші літературні опуси надрукував відомий одеський гумористичний журнал “Фонтан”.

Також Маріанна публікувалася в журналах «Кукумбер» (Москва), «Слово-Word» (Нью-Йорк), «Мигдаль». Як журналіст пише для однієї з найбільших українських газет «Дзеркало тижня». Переможець міжнародного літературного конкурсу «Русская Премія» (2013) в категорії «Мала проза» (за повість «Дракон з Перкалаба»).

Лауреат премії ім. Володимира Даля Міжрегіонального союзу письменників України. Ставала лауреатом конкурсів Живого Журналу «Професіонали 2009» та «Кращі блоги 2009».

З-під її пера виходять лаконічні філософські, в основному гумористичні оповідання, кожен з яких витканий, здавалося б, з дрібниць: телефонний дзвінок старого знайомого, Приблуда кіт, сова Ксюша із совенятами на горищі. Але ж саме з таких дрібниць складається життя.

Автор пише в кращих традиціях одеської прози - іронічно і дуже душевно. Вона з гумором та іронією розповідає про буденне життя своєї родини і знайомих (в тому числі і знайомих звірів і птахів), попутно даючи поради на всі випадки життя. Наприклад, що робити, якщо по дорозі на роботу вас вкусила кінь, як видати заміж старшу сестру, якщо вона любить виключно кішок і собак, або як бути, якщо двері маршрутки при необережному поводженні зали.

Про свою власну бібліотеку Маріанна сказала так: «Книги серії ЖЗЛ. Окремо стоять мемуари, спогади, дослідження з Срібного століття. Далі - Фазіль Іскандер, Юрій Коваль, Сергій Довлатов, Марина Москвіна та Леонід Тишков, Діна Рубіна, Людмила Улицька, Джон Голсуорсі, Джон Прістлі, Габріель Г. Маркес, Михайло Жванецький, Бернард Шоу, Ільф і Петров, вірші Ахматової, вірші Пастернака, переклади російської класичної поезії на англійську, старовинні томи 1803 В.Шекспіра з гравюрами ручного друку. Окремою яскравою живописною групою стоять теплі радісні книги прекрасних людей. Інопланетян, які пишуть книги для дітей. Багато з автографами авторів, які за сумісництвом і мої хороші друзі, приятелі чи знайомі. Це Ксенія Драгунська та Юрій Нечипоренко, Михайло Яснов та Сергій Махотін, Марина Бородицька і Артур Гіваргізов. І моя дорогоцінна подруга, занадто рано пішла в інший світ, Наташа Хаткина.»
 

Книги автора:

«Поїзд в Чернівці», «В очікуванні Кінця Світу», «Землетрус в окремо взятому дворі», «Дорога. Записки з молескіну», «Проза, Сучасна література», «Кенгуру в піджаку та інші веселі оповідання, Проза», «Сучасна література, Гумор», «Віддам осла в хороші руки, Проза», «Сучасна література, Гумор», «Четвертий дзвінок, Проза», «Сучасна література», «Чудеса спеціальним рейсом».

Батько - корінний одесит, мати - чернівчанка. Коли у них народилась дівчинка вони довго сперечались, як назвати її батько хотів дати імя Аня а мати хотіла назвати Маша от і прийшли до компромісу і її дали імя Маріанна. Хоча це імя не прийшлось до душі писменниці. А коли вона побачилила серіал “Багаті теж плачуть” в їх сімі чомусь назвали його “Хіба ревуть воли, коли повні яслі” де головна героїня була саме Маріанна тоді якось змирилась зі своїм іменим. Саме тоді після цього серіалу в Чернівцях почали давати це імя не тільки дівчаткам та хлопчикам, а навіть корова, свиням та козам. Друзі сьогодні її називають Маруся, Маничка.

У Маріанни є багато шанувальників та прихильників у нашому місті, які заповнили не велику залу було видно, як вони емоційно сприймали її оповідання. Була присутня матуся онук та невістка. Вечір супроводжували пісні у виконанні на гітарі чоловіка Аркадія.
Зібрані на вечорі благодійні внески передані на потреби українських військових.