Нардеп Бригинець: Чернівецька облрада не бачить проблеми в руйнації Хотинської фортеці?

 

Для вивчення цієї проблеми в 60-их – 70-их роках, в районі плями зі сторони двору замку були закладені розвідувальні шурфи. За браком коштів роботи були призупинені і не дали очікуваного результату. Причина утворен ня плями так і залишилася нез’ясованою.

З 2001 року виконання ремонтно-реставраційних робіт продовжили, але, через недостатнє фінансування (особливо в останні роки), ці роботи виконуються виходячи з нагальних потреб збереження від руйнування об’єктів комплексу споруд фортеці (ремонт та влаштування дахів, систем водовідведення, грозозахисту тощо). Інші проблеми, які не є нагальними, але вирішення яких також потребує наукових досліджень із залученням відповідних спеціалістів та значних капіталовкладень, на жаль, залишаються невирішеним.

«До таких проблем відносяться руйнування кам’яної кладки та декору з червоної цегли на значній ділянці фасаду західного прясла оборонних мурів Замку (цитаделі) між Пд.-Зх. XV-XVIII ст. за Західною (Комендантською) XV-XVI ст. баштами (та сама пляма невідомого походження), що має значні розміри. На цій ділянці спостерігається випадання мурувального розчину, можливо через перезволоження, або інші невідомі поки що причини, що призводи ть до руйнування кладки, утворення каверн та вивалів значних розмірів», - переповів О.Бригинець.

На жаль, у відповіді нардепу від Чернівецької обласної адміністрації йшлося про те, що загрози значного руйнування кам’яної кладки західного пряса (де знаходиться пляма) оборонних мурів замку у найближчий час немає.

«Я розумію, що зараз важкий стан для країни, і влада не зможе знайти достатню кількість грошей сьогодні. Але якщо вона усвідомить проблему, то гроші можуть знайтися вже завтра, після закінчення подій на Донбасі. Саме тому я звернувся до Мінкульту, а також спрямував відповідні висновки Управління культури Чернівецької ОДА до Чернівецької облради і губернатора Чернівецької області, які вдають, що цієї проблеми руйнування Хотинської фортеці не існує», - повідомив О.Бригинець.

Для припинення активного руйнування кладки муру на даній ділянці і подальшого проведення консерваційних та реставраційних робіт, за словами Управління культури Чернівецької ОДА, необхідно: по-перше, звести дерев’яний консерваційний навіс над фундаментами решток будівель XV ст. та значно збільшити глибину закладання шурфів. Адже водомет тобто «стічний отвір» та система водовідведення XVст. (потребує досліджень) знаходяться на 8-10 метрів нижче рівня існуючого двору. Будівництво дерев’яного навісу дасть змогу запобігти акумулюванню надмірної вологи (атмосферні опади) у шурфах, перезволоження кам’яної кладки та продовжити археологічні роботи для встановлення причини утворення плями.

По-друге, влаштування дерев’яного навісу потребує попередньої реставрації кам’яної кладки муру зі сторони двору замку, на ділянці між Пд.-Зх. Баштою XV-XVIII ст. та Комендантським палацом XV-XVI ст., руйнування якої (випадання мурувального розчину, каміння) може призвести до пошкодження даху консерваційного навісу.

Третє, після проведення попередніх, зазначених у попередніх пунктах, буде можливість виготовити проектно-кошторисну документацію та виконати р еставрацію кам’яної кладки та декору з червоної цегли на ділянці фасаду західного прясла оборонних мурів Замку (цитаделі) між Пд.-Зх. Xv-XVII ст. за Зх. (Комендантською) XV-XVI ст. баштами.