У Чернівцях задумалися: чи готові українці власноруч керувати своєю долею?

Демократичний шлях розвитку, який обрала Україна у 1991 році, передбачає високу громадську активність, прозорість діяльності й чітку підзвітність влади, відлагоджений двосторонній зв'язок між виборцями і обранцями. Натомість, на третьому десятилітті незалежності депутати лише перед виборами згадують про людей, а останні, здебільшого живуть за принципом «моя хата з краю».

Як змінити усталений стан речей бодай на локальному рівні? Шукати відповідь взялися експерти – представники громадських організацій, органів місцевого самоврядування, науковці. І хоча дискусія, яка відбулась 6 березня в Українському народному домі, за ініціативи громадської організації «Фонд «Буковина інноваційна» формально стосувалося питання громадських слухань, йшлося ж про функціонування у державі елементів прямої демократії взагалі. Обговорювались також міжнародні рекомендації щодо вдосконалення системи місцевого самоврядування.

Директор Буковинського центру виборчих технологій Ігор Баб’юк звернув увагу на недосконалість положень, статутів, які регулюють життя територіальних громад області – громадські слухання, місцеві референдуми, як інструменти волевиявлення населення, фактично, там не прописані.

Лише у Шевченківському районі Чернівців більше ста органів самоорганізації населення, – розповів голова Шевченківської районної у місті Чернівці ради Михайло Пазюк, – ініціатив на місцях багато, але не всі з них вдається реалізувати.

Головний архітектор Чернівців Сергій Гомонович зауважив, що громадяни активно обговорюють містобудівну документацію, пригадав велелюдні слухання щодо плану реконструкції Центральної площі, автовокзалу. Особливо цікавляться чернівчани генеральним планом забудови Чернівців, який нині оприлюднений на сайті міської ради.

Важливі громадські ініціативи продукуються і на районному, сільському рівнях, але їм потрібна підтримка громадських організацій, – переконував присутніх депутат Путильської районної ради Сергій Терен.

Водночас громадські слухання, як і громадські ініціативи, мають рекомендаційний, тобто необов’язковий характер для влади і передбачають збір не менше півтисячі підписів, – зауважив депутат Чернівецької міської ради Володимир Бешлей, – необхідно удосконалити положення міськради і врегулювати квотне представництво, беручи за основу вулицю чи мікрорайон, або ж трудовий колектив.

Відтак реалізувати починання громадян нині можна лише при активній підтримці депутатського корпусу, експертного і медіа середовища. Організатори круглого столу пообіцяли врахувати рекомендації учасників круглого столу при формуванні пропозицій депутатам Верховної Ради України.

Круглий стіл відбувся в рамках реалізації проекту «Обговорення громадою міста Чернівців міжнародних рекомендацій, щодо реформування місцевого самоврядування» за сприяння Європейського Союзу в рамках мікрогрантів «Сприяння громадському контролю за реформами в Україні».