Житловий Кодекс може вивести українців на вулиці

Влада готує новий Житловий кодекс, який вже пройшов перше читання і може бути остаточно ухвалений до кінця літа цього року(4). На думку авторів документу, Кодекс визначить передумови для утворення ринку надання комунальних послуг. Водночас, більшість експертів і юристів переконані, що новий Житловий кодекс – недосконалий документ, який дає простір для масштабного порушення прав мешканців багатоквартирних будинків. Зокрема, згідно з новим Кодексом стає можливим примусове виселення боржників за комунальні послуги, а також накладання необмежених штрафів за прострочення оплати.

Крім того, новий Кодекс дозволяє відчужувати приватне житло „заради суспільних потреб”, всупереч Конституції дає вільний доступ у квартири мешканців представникам контролюючих органів і практично змушує громадян підписувати договори з управляючими компаніями, діяльність яких виглядає вельми сумнівною з точки зору широти повноважень та можливостей для корупційних дій та зловживань.

Безумовно, Україна потребує реформування сфери житло-комунального господарства, що працює за старим радянським зразком. Утім, ухвала Кодексу, який грубо нав’язує громадянам умови проживання у власних квартирах та позбавляє їх права на власність, може стати тією вагомою причиною, що об’єднає українців у масштабних протестах і акціях непокори, здатних повалити нинішній політичний режим. Перша хвиля протесту вже прокотилась Україною – її наслідком стало продовження розгляду проекту Житлового кодексу. (4) http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=36021

Коментар Фонду «Спочатку Люди»:

Наприкінці 1990-х Міністерство соціального захисту населення України за підтримки Світового банку розробило ефективну систему соціального захисту, яка передбачала надання державних субсидій тим, хто не був здатен сплачувати за комунальні послуги у повному обсязі. Гарантуючи допомогу людям у скрутному становищі, ця програма субсидій стала справжнім проривом у сфері соціального захисту населення. Вона й сьогодні покриває частину вартості комунальних послуг, яка перевищує 10% місячного доходу для пенсіонерів і 15% місячного доходу для решти категорій населення.

У контексті надання соціальної допомоги населенню нове законодавство, яке б змусило боржників з числа власників квартир платити вчасно за отримані послуги, здається логічним кроком. Утім, дуже імовірною виглядає потреба розширення соціальної допомоги населенню.

Світова і внутрішньоукраїнська фінансова криза поставила багатьох людей в Україні у надзвичайно хитке становище у сфері забезпечення житлом. Ситуація ще більше загострилася внаслідок зростання тиску на сектор малого та середнього бізнесу після ухвалення нового Податкового кодексу. Без роботи залишилися тисячі людей, а сотні тисяч вимушені працювати незаконно, що позбавляє їх можливості претендувати на соціальних захист для себе і своїх сімей. Та, судячи з усього, владі й цього мало, адже тепер Верховна Рада збирається дати право місцевим органам самоврядування і приватним землевласникам вдиратися у домівки людей і виселяти їх на вулицю без суду і слідства.

Безумовно, необхідно чітко розмежовувати тих, хто дійсно не може платити, і тих, хто просто намагається уникнути фінансових зобов'язань. Перших треба усіляко захищати, другі ж повинні зрозуміти, що, беручи на себе більше фінансових зобов'язань, вони допомагають бідним. Якщо ж нове законодавство прирівняє перших до других, то тим самим буде скасовано ще одну важливу засаду організації суспільства. А тисячі людей, позбавлених домівки, – це серйозна протестна сила і серйозний привід для влади замислитися про межу людського терпіння і наслідки переходу цієї межі.