Палій: Янукович зняв питання розколу країни

ПІДСУМКИ РОКУ /

25 лютого виповнюється рік з дня, коли Віктор Янукович, поклавши руку на Пересопницьке Євангеліє, склав присягу на вірність українському народові. «Я, Віктор Янукович, волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цю високу посаду, урочисто присягаю на вірність України. Зобов'язуюся всіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, відстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі... », - сказав тоді новий Президент. Про те, що вдалося зробити Януковичу-Президенту за перший рік своєї каденції, як змінилася політична Україна та багато іншого, в інтерв'ю ForUm'у розповів експерт-політолог Олександр Палій (на фото).

- Олександре, Віктор Янукович уже рік Президент України. Скажіть, що вдалося зробити за одну п'яту частину каденції, а що - ні?

- Почнемо з того, що не вдалося. За рік Янукович так і не зміг почати, а тим більше, здійснити хоч якісь реформи. Усе впирається в небажання щось реально робити, і відвертий саботаж його оточення.

Будь-які реформи повинні починатися з боротьби з корупцією. Без цього не варто чекати реальних результатів, тим більше, «швидко і вже». У нас половина економіки в тіні. Хабарництво процвітає. Але Президент до цих пір так і не зважився на реальну боротьбу з цією проблемою. Більш того, сама структура влади вибудована так, що ми маємо механізм, для якого корупція - сенс існування.

Наступне. За цей рік влада встигла серйозно посваритися з інтелектуальною частиною суспільства, причому у всіх регіонах України (включаючи Донецьк і Крим). Чимало новацій та ідей влади думаючі і заповзятливі люди навряд чи зможуть забути. Знаєте, навіть авторитарні й тоталітарні режими, навіть суперпотужний Радянський Союз і прорадянська Південна Європа намагалися загравати з інтелектуальною частиною суспільства. Якби Янукович не дратував наше суспільство питаннями ідентичності та багато чим іншим - було б розумніше.

Ще одна серйозна проблема - влада віддала Україну в управління іншій державі. Фактично, у нас політикою керують люди, поставлені не Януковичем, більш того, для них Президент не Янукович. Те ж саме можна сказати про частину структур безпеки. Що це означає? Та те, що дві ключові галузі держави, які ні за яких умов не віддаються іншій країні (хіба що при окупації) у нас віддані добровільно. Думаю, що це обтяжливо і для Президента, і для життєвих перспектив України.

Тепер перейдемо до того, що вдалося зробити Януковичу-Президенту. Зверніть увагу - сьогодні дійсно знято питання розколу країни, ця тема більше суспільством серйозно не вербалізується. Об'єднання країни відбулося на протиставленні себе нинішній владі. Є загальне розуміння, що бенефіціарієм, одержувачем матеріальних благ, будуть кілька наближених осіб, а не регіони України. Сьогодні і в Донецьку, і в Луганську батьки протестують проти закриття українських шкіл. Це і є позитиви діянь Януковича. І те, що в нього рейтинг упав з 50% до 20% - також об'єднує нашу країну.

Крім того, в суспільстві наростає розуміння того, що радикально змінити ситуацію на краще можна, почавши реальну антикорупційну боротьбу. На традиційні політичні сили також не варто сподіватися. Вони вже серйозно втомили. Складається враження, що скоро в Україні слово «політик» буде лайливим.

- Виходить, налаштувавши всіх проти себе, Янукович за рік об'єднав країну?

- Так, проти себе і тих гасел, які озвучували його найбільш крикливі, найменш компетентні прихильники.

- Соратники Януковича люблять з упевненістю повторювати, що Віктор Федорович буде Президентом два терміни. Наскільки це реально?

- Ви ж бачите, що відбувається в Лівії, Єгипті, Тунісі. Тому загадувати не тільки на два терміни, а навіть на рік - занадто сміливо.

Вольтер колись сказав: коли народ освіченіший за володаря, він дуже близький до революції. А це те, що у нас зараз відбувається. Товариство серйозно переростає нашу політичну владу і за інтелектуальними, і за іншим здібностям, а сама влада - дуже некомпетентна, крикливо-хабарницька, відверто робить виклик суспільству. Тому, прогнозувати чинній владі багаторічне «здравствованіє» я б не став.

Мені здається, що для Президента було б найбільш розумним поміняти чинну владу, створити уряд технократів. Чесно кажучи, Янукович в інтелектуальному плані сильніший за Ющенка, і, в крайньому випадку, хапальний інстинкт у нього і його команди розвинений добре.

Хотілося б, щоб цей хапальний інстинкт допоміг Януковичу вибрати людей, які технократично виконуватимуть функції в інтересах держави. Такий варіант розвитку подій був би оптимальний для країни. Кажуть, що короля, лідера держави створює оточення, а чи на багато здатний оточений Президент?.. Хоча, навряд чи Президент зважиться на такий розрив зі своїм оточенням.

- Партія регіонів завжди заявляє про свою монолітність. Але, в той же час, у ЗМІ чимало інформації про суперечки Ганни Герман і Дмитра Табачника, критику Олександра Єфремова на адресу ідей Анатолія Могильова, і т.д. Це політичні ігри чи реальні конфлікти в провладній команді?

- Це реальні конфлікти, і вони лише поглиблюватимуться. Падіння рейтингів Президента і всієї владної команди ще більше посилить ситуацію, оскільки потрібно буде знайти винних у цьому. Внутрішні й зовнішні конфлікти загострює також питання розподілу грошових коштів (у можновладців величезні апетити, й обмежених ресурсів держави на всіх не вистачає).

- Що скажете про Верховну Раду при Президентові Януковичу?

- Гм... Символ нинішньої ВР - народний депутат Михайло Чечетов і його права рука. Вийшло так, що людина, оскандалена за часів режиму Кучми, сьогодні буквально дресирує наш парламент. Більш жалюгідне видовище важко собі навіть уявити. Такого немає, напевно, ніде. Ну, можливо, ще в РФ парламент не місце для дискусій. Хоча там ситуація ще більш сумна, але не настільки комічна.

Чули ідею, щоб депутати взагалі не голосували і не ходили до парламенту? Якщо така риторика ще трохи протримається, то влада взагалі скасує парламент як такий. У нинішньому вигляді парламентаризм в Україні - повна профанація і ганьба для представницької народної демократії. Ці депутати представляють кого завгодно, як завгодно, але абсолютно точно - це не представники народу і його інтересів.

- 18 лютого в Україні трапилася детективна історія із захопленням головного офісу партії «Батьківщина». На Ваш погляд, це інсценізація БЮТ чи дії органів проти опозиції?

- Я не знаю, що там було. Не виключено, що влада перевіряла, як функціонують органи, наприклад, та ж СБУ, чи будуть якісь витоки інформації, чи можливо без розголосу провести такого роду дії.

Мені важко сказати, що було насправді. Але, чесно кажучи, сценарій взяття штурмом офісу опозиційної сили владі не вигідний. Знову ж таки, є свіжий приклад того, як Лукашенко нещодавно сам вліз у пастку.

- Довіра до влади падає, але рейтинг опозиції не зростає. Поведінка головного конкурента Януковича на президентських виборах Юлії Тимошенко одноманітнай передбачувана. Решту опозиціонерів все важче сприймати всерйоз. Чому все так?

- Дійсно, якщо у Януковича рейтинг падає з 50% до 20%, і «вільні» 30% ніхто не підбирає, і вони просто розчиняються в повітрі - значить щось не так. Це свідчення того, що опозиція теж не відповідає рівню народу. Тимошенко, в силу своєї харизми, підбирає трохи більше (рейтингів, - авт.), ніж інші. Але в цілому опозиція виглядає зовсім не так, як могла б за нинішніх обставин.

Ми - постгеноцидна нація і країна. В Україні багато років у всіх органах (від жовтенят до Компартії) виховували людей на тому, що головний ворог, це навіть не заморський буржуїн, а реальна незалежність України. На це працювала вся державна машина.

Сьогодні представники тієї ж машини функціонують в Україні. Вони керівники. А ви знаєте, як говорив Ленін: щоб розвалити справу, треба її очолити. От у нас латентні та потенційні вороги Української Держави очолили країну й успішно її дискредитують. На жаль, це ж відбувається і з опозицією.

Для того, щоб опозиція могла реально протистояти владі - вона мусить вийти на абсолютно новий якісний рівень. Сьогодні не початок 2000-х років. Товариство перезріло. Люди всіх політиків знають, як облуплених, бачили їх у дії. Сьогодні потрібно з товариства брати діячів, які можуть бути джерелами кристалізації. В Україні багато гідних людей, і та політична сила, яка не рахуватиме квоти, а запросить їх до себе, зможе дуже серйозно наростити свої можливості.

- Виходить, вся Україна стоїть перед вибором: пан або пропав.

- Так. Але з двох шляхів виберуть, як завжди, третій - посередині. Цей серединний рух не вийде, і вся країна піде по «пропав», тобто - до більш масштабного внутрішнього катаклізму. Але, зрештою, все завершиться добре.


БукІнфо (с)

Джерело: ФОРУМ