Сьогодні відзначають 102-гу річницю проголошення Акту Злуки, що увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України.

«Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22-го січня 1918-го року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22-го січня 1919-го року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в одну державу», – пояснюють в Українському інституті національної пам’яті.

22-го січня важливо відзначати і як День Соборності, і як День Першої Незалежності. Святкування цього дня саме в такому форматі підкреслює тяглість української державної традиції у ХХ ст.

Переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською ініціювали лідери саме Західноукраїнської Народної Республіки.

Проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була наймасовіша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців – понад 30 тис. осіб.
У День Соборності українців закликають пам’ятати про ціну, яку доводиться платити за єдність та аналізувати й враховувати помилки минулого.

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті