Селятинська ОТГ власними силами ліквідовує руйнівні наслідки стихії (ФОТО)

ГОЛОС ВОЛАЮЧОГО У.. ПАВОДОК /


Великі паводки стають своєрідним тестом на самоспроможність громад і на здатність місцевої влади вирішувати життєвоважливі питання.


Дорога до храму

На високогірному перевалі Джогіль місцеві підприємці відбудовують останні кілометри дороги до села Сарата, найвіддаленішого населеного пункту Селятинської ОТГ, однієї з найбільших не тільки у Путильському районі, але й на Буковині. Білий Черемош, що набирає тут сили повноводної річки, у нещодавній червневий паводок зруйнував до Сарати транспортне сполучення, спричинивши розмиви і зсуви на 28 кілометрах дорожнього полотна.

З роботою поспішають. Адже завтра, на Різдво пророка і хрестителя Іоанна, у Сараті храмове свято. Традиційно з усього району підуть люди на службу до Святоіванівської церкви.

«Тому перекинули на Джогіль всю техніку, яку маємо. Перед цим ремонтували мости і дороги місцевого значення. Руйнування значні, і виходити з ситуації доводиться поки власними силами, бо мусимо чимшвидше забезпечити нормальну життєдіяльність населених пунктів, що входять в нашу громаду. Дякуємо нашим підприємцям, які надали свою техніку і взяли зараз на себе фінансовий тягар ліквідації наслідків стихії», – каже голова Селятинської ОТГ Валерій Полянчук.

Розлилась потужною хвилею і річка Сучава. З високогір’я несла не тільки воду, але й каміння, що значно збільшувало її руйнівну силу. У Селятині змило навіть укріплення на лінії державного кордону, який проходить берегом впритул до сільських вулиць.
Завдяки знову ж таки місцевим підприємцям на території Селятина швидко відновили кладки і один із зруйнованих мостів через Сучаву, полагодили кашиці на системі берегоукріплень, розчистили людям земельні ділянки, городи від шутеру, який нанесла велика вода.
 


А от забезпечити відбудову ще двох мостів, ремонт 26 кілометрів доріг обласного значення громада об’єктивно не може – ні технічно, ні фінансово. Комісійно, за участі спеціалістів департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької ОДА, провели обстеження об’єктів, зруйнованих нещодавнім паводком, склали кошториси на відновлювальні роботи. На одні лише дороги потрібно 21 млн 740 грн. Тож у Селятині сподіваються на фінансову допомогу з коштів, які виділив уряд карпатським областям, у тому числі Буковині, на подолання паводкових руйнувань.

Біда не лише від великої води

Проте питання не тільки в грошах, а й недосконалому законодавстві, яке гальмує вирішення питань, життєвоважливих для гірських громад.

Два роки тому, також у червні після тривалих злив, Селятинська ОТГ зазнала ще більш інтенсивного паводку, ніж цьогорічний, і значних від нього збитків. Відновлювали зруйноване стихією також спочатку власними силами. З обласного бюджету обіцяли компенсувати місцевим підприємцям усі витрати. Кошти довелося довго вибивати. Частково кошториси оплатили. Але виконані роботи на двох об’єктах (всього їх було шість) область досі місцевим підприємцям не відшкодувала.

Більше того, комусь в правоохоронних структурах здалося, що кошторис на капітальний ремонт одного з мостів був завищений. Тож сьогодні документи з ліквідації у Селятині наслідків повені дворічної давності ретельно перевіряють, хоча усі вони затверджені в департаменті капітального будівництва ОДА, є висновки фахівців технагляду щодо обсягів руйнування дорожньої інфраструктури, виконані роботи прийняті у відповідності до усіх вимог законодавства.

Разом з тим ніхто з контролюючих органів впритул не помічає порушень водоохоронного законодавства. Так, в обов’язки Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет входить організація і забезпечення виконання руслорегулювальних робіт на об’єктах водного фонду. Ніхто інший не має права дати дозвіл і приступити до розчищення річкового русла від кам’яних наносів і островів, що перешкоджають проходженню води під час паводків і завдають великої шкоди після них.

Не один рік влада Селятина зверталася до Басейнового управління з проханням забрати острів посеред русла Сучави, на якому вже повиростали берези. Через нього гірська річка змінює течію і підмиває дорогу державного (!) значення до міжнародного пункту пропуску «Шепіт – Ізвоареле Сучевей», що на українсько-румунському кордоні. Цієї зими з ініціативи Селятинської сільської ради навіть відбулися екологічні слухання, які засвідчили необхідність чимшвидшого проведення таких робіт.
 


Врешті нинішній паводок змив частину міжнародної траси. Решта її асфальтового покриття зависла над обривом. Аварійною ділянкою їхати сьогодні небезпечно. Але Басейнове управління продовжує незворушно мовчати.

«Ми не просимо техніку і кошти, бо самі можемо провести ці вкрай необхідні руслорегулювальні і берегоукріпні роботи. Ми просимо у водників дозвіл на їх виконання, бо інакше, як не парадоксально, станемо правопорушниками, – наголошує Валерій Полянчук. – Он нижче за течією, у румунів, які мають такі самі проблеми з нашою з ними спільною річкою, стоять два щебеневі заводи, які самі виконують усі роботи з розчищення Сучави, а з нанесеного гравію і каміння випускають будівельні матеріали, забезпечуючи ними у першу чергу свої місцеві громади. А ми не можемо добитися елементарного».
Якщо обласне басейнове управління не в змозі виконувати своє пряме завдання, то хай дасть можливість громадам самим приймати рішення і працювати над усуненням нагальних проблем. Про це говорять не тільки у Селятині, а й в усіх гірських районах Вижниці і Путили.

«Великі паводки в горах були і будуть, – зазначає Валерій Полянчук. – Завдання місцевої влади зробити все можливе, щоб уберегти людей, обійстя, комунікації, дорожню інфраструктуру від руйнувань, а також вчасно ліквідувати наслідки стихії. Для цього, вважаю, не треба чекати вказівок згори, а самим братися за роботу».

Світлана ІСАЧЕНКО, журналістка 

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації