Кобевко побачив, як на Буковині проглядаються спроби створити румуномовний район на кшталт Закарпаття

ОДКРОВЕННЯ ВІД ПЕТРА / 

Коли писав перший матеріал про децентралізацію на Буковині, не думав і не гадав, що доведеться продовжувати тему, яку вже пустили на слизьке.

Йдеться все ж таки про районний поділ Буковини. Кабмін, на мою думку, знайшов правильне рішення – три райони. І назви їх, і райцентри, (Сторожинецький, Чернівецький і Хотинський) виправдані часом, історією, людьми, - продовжує тему на шпальтах свого видання шеф-редактор газети "Час" Петро Кобевко.

Але у прикупі хтось тримав краплені, не виключено, що шовіністичні, карти. І зараз починається пропутінський шабаш на Буковині. Для заколисування нас і всієї України був придуманий коронавірусний вибух. Я не виключаю самої проблеми пандемії. Але у найменшій області найбільше хворих і померлих, найжорстокіші умови карантину, найголосніші щовечірні теревені очільників? Результат не забарився. Область опустилася на останні місця майже по всіх соціально-економічних показниках. У той же час, президент не перестає нахвалювати губернатора Сергія Осачука.

Ми ніяк не могли втямити: чому це так? Область пасе задніх, а губернатор передніх? З’ясувалося, він перший озвучив ідею, яку започаткували і розробили не у Києві, а якщо не у Москві, то точно у Бухаресті.

Йдеться про те, що була заперечена програма Кабміну створення трьох районів у Чернівецькій області. Згодом озвучив губернатор їх назви, які далекі від історичних реалій. І, насамкінець, Осачук запропонував перенести центр Дністровського району з Хотина до Кельменців.

Про Хотин не доводиться говорити. Вся Європа, Росія і Туреччина пам’ятають і шанують подвиги козаків у боях за Європу під стінами Хотинської фортеці. І не тільки цим славиться Хотин. А й шляховими розв’язками, сполученням зі столицею України, соціальними і економічними здобутками і т. д.

Кельменці відомі нам і Росії тим, що вродили і виховали великого негідника та мерзотника, сепаратиста і вбивцю, керівника ЛНР Плотницького.

Спочатку ідею райцентру Кельменці спробували перевести на банальну битву керівника Сокирянщини Василя Козака з екснардепом Максимом Бурбаком. Така думка мала право на існування. Але Бурбака нема, а проблеми є. Більше того, вони навіть загострилися. По почали збурювати маси людей.

Дністровський район (якщо він таким і називатиметься) має тотожну назву з Придністровським, Придністров’ям, Придніствровською народною республікою. Хоч наша Бессарабія і не контактує з ПНР у географічних кордонах, але вплив цієї невизнаної держави там є. Ми не раз чули про якісь загадкові смерті, про велику контрабанду з ПНР, про агресивну роль там російської православної церкви.

Не віриться, що без участі Москви це все робиться. Адже ще недавно облетіла звістка про те, що в селах Сокирянського району люди виходили на дороги з російськими прапорами.

Тож Путін має всі можливості розхитувати цю територію. А бажання для цього у нього ніколи не пропадало.

Зачіпка, яка заперечувала поділ області на три райони, з’явилася там, де її ніби й не чекали. І відразу з Карпат пролунав тривожний голос трембіт. Нагадую тим, хто забув, і тим, хто не знав: трембіти у Карпатах грають тільки тоді, коли стається якась біда: помирає людина, нападають на села і міста вороги і т. д.

Гуцули категорично відмовилися входити до Сторожинецького району. Вони вважають, що їм буде добре жити автономно у Карпатському районі з центром у Вижниці (Путильський та Вижницький райони). Тут навіть не звертають уваги на те, що разом там проживає 81685 людей. Якщо врахувати, що третина їх – на постійних заробітках в Європі та Росії, то не більше 50000 матиме цей район. Умови для створення подібних районів не передбачають такої малої чисельності. Тож є всі можливості приєднати буковинських гуцулів до галицьких та Закарпатських районів – Косівського, Верховинського, Надвірнянського та Рахівського. І збудуться пророчі слова великого гуцула Юрія Федьковича: «Нехай Черемош запінений і чорний, і білий із братію із руською нас більше не ділить».

Але то не є біда. Біда підкралася зовсім не звідти.

Поки українці ділили те, що не варто ділити, румуни творили звершення про об’єднання в один район. Спочатку на сесії Глибоцької райради депутати висловилися проти входження до Сторожинецького району, а згодом озвучили ідею об’єднати Глибоцький, Герцаївський, частину Сторожинецького районів з центром у Глибокій. Нагадую, що там райони на прикордонні з Румунією і населені пункти в основному румуномовні.

Тож вся ця катавасія з самого початку, напевне, була спрямована на створення румуномовного району з подальшими відповідними проблемами для Буковини, України і Європи.

Ось куди нас завів коронавірус, зелена влада і підлі люди.

Вночі з 16 на 17 червня на засіданні підкомітету держвлади, місцевого самоврядування, розвитку територій та містобудування верховної ради України народний депутат Георгій Мазурашу озвучив ідею створення цього анклаву у Чернівецькій області.

Якщо говорити про четвертий район, то в одній із райрад (Глибока) було досягнуто домовленості про те, що 4-й район, якщо буде, то – це Сторожинецький, Глибоцький і Герцаївський з центром у Глибокій, – прорік народний депутат. – Має бути Гірський і Дністровський однозначно. І може бути Центральний великий район або поділити його на таку конфігурацію, як казав.
Ось так, ніби є якась логіка. Ніби її нема. А кінцевий вислів – це створення прикордонного румуномовного району. Тож створення на Закарпатті угорськомовного Берегівського району було тільки початком, квіточками. Ягідки ми уже збиратимемо на Буковині. Але вони, ці ягідки, будуть гіркими і, можливо, отруйними для України.

Буковина з цього усього скоро пожинатиме плоди. Її розчленують і роздеруть. Долю Гірського району ми вже змалювали.

А тепер Хотин зі своєю революційністю можливо захоче приєднатися до Кам’янець-Подільського. Бо мають спільну історію, спільні інтереси, фортеці і спільний Дністер.

На Бессарабії, якщо не буде встановлено козацьке кріпосне право, то Путін введе війська. Повірте, там є кому просити про це Росію. І російська церква, і ті люди з російськими триколорами на сільських дорогах, і Придністров’я близько.

Це небезпечно і страшно.

Політолог Михайло Шморгун таким чином описав те, що творять депутати у Києві.

– Буковина програла. 5 років децентралізації, зусилля провідних експертів, трьох урядів звели нанівець два недалеких нардепи Мазурашу і Заремський, які з під поли дістали свою версію укрупнених районів Чернівецької області.

В угоду цих ідіотів, за мовчазної згоди керівництва області та цілеспрямованого лобіювання з боку “реальних еліт” одного з бесарабських районів в жертву принесли два ключових (окрім Чернівців) міста області Хотин і Сторожинець…

Хотин – незрушна історична фортеця, символ стійкості і віри в перемогу, яка пройшла крізь віки і стояла бастіоном для цілих культур і релігій, в 2020 році пала перед купкою ідіотів – буковинських народних депутатів, та стоящими за їх спиною кланами та тутешніми хробаками. Вибір Кельменців, а не Хотина центром нового укрупненого (Сокирянського?) району є ударом по здоровому глузду. На такий удар здатні або дуже жадібні до повноти влади люди, або повні ідіоти, які не знають історії і реального стану речей на місцях (або як в нашому випадку – нерушима “зелена спайка ідіотів і користолюбців”). Хотин стратегічно уже попрощався з Буковиною і бачить своє майбутнє разом з Кам’янець–Подільським…

Сторожинцем таки пожертвують в угоду політиці ідіотів. Гірський район з центром у Вижниці буде найменш спроможним з усіх точок зору укрупненим районом України. Його очікує неуспіх в такому форматі. Горяни будуть жити, як і дотепер – самі знищуючи свою природу, знаходячи виправдання своїй бідності, відсутності доріг чи допомоги. Будуть ходити голі–босі при тому, що мають під носом скарби, які їм подарував Бог.

Четвертим районом нас порадував депутат Мазурашу. Він захотів створити “румунський район” з частини Сторожинецького, Глибоцького і Герцаївського району з центром в Глибоці. Я не сумніваюсь, що Гріша – патріот, але у мене є сумніви, щодо держави, якій цей “слуга народу” служить. Він не розуміє історичної ролі такого рішення. І те, що він вважає таке об’єднання, де переважну більшість населення складатимуть представники іншої держави і люди з паспортом цієї держави, ще раз мене в цій думці впевнює.

Сторожинець – місто з історичною місією. Найбільший 100 тисячний район. Найбільша ОТГ. Це – або серце, або ракова пухлина Буковини.

Ракова пухлина – тому, що без Сторожинця у всіх політичних ділків і рішал складаються всі їх феодальні пасьянси. Серце – тому що без Сторожинця Буковини не стане.

Якою буде Буковина без Сторожинця? Хотин інтегруватиметься в Кам’янець–Подільську англомерацію, Кельменці – Сокиряни будуть окремим успішним феодом, Вижниця – Путила через брак комунікацій, постійну бідність і неспроможність буде шукати нову “Гуцулію” з Косівщиною, Верховиною і Рахівщиною, Румунський район – інтегрується самі розуміємо куди.

Чернівці не будуть займатися прилеглими громадами, бо будуть зайняті внутрішньою війною, яка нищить зсередини нашу обласну столицю… Такою буде Буковина без належної ролі Сторожинця. Такою Буковину роблять ідіоти–депутати, з яких навіть не спитаєш, бо вони абсолютно неадекватні. Такою Буковину роблять обласні чиновники, які заховали голову в пісок і тримають дулю в кишені. Такою Буковину робить відсутність голосу здорового глузду.

Держава відвертається від Сторожинця вже вдруге (перший раз місто залишилося наодинці після страшенного градобою). Тепер фактично захворіла на коронавірус вся міськрада. І нема кому особливо протестувати. Але саме Сторожинець має стати буковинською “галичиною”, занозою у дупі ідіотів керівників, місцем постійної баджогури і неприємностей для придурошних таких сценаріїв та їх сценаристів.


Михайло Шморгун написав різко, але справедливо. Бо хтось таки увімкнув сценарій розшматування Буковини. Нібито на перший погляд він і невидимий. А насправді з’ява ідеї 4-х районів замість трьох призвела до створення «румуномовного прикордонного проблемного району».

Спочатку озвучено перенесення центру Дністровського району з Хотина до Кельменців. Це крайній схід області.

Потім створення Карпатського району. Це крайній захід області.

І, нарешті, посередині велика і небезпечна – румуномовний район з центром у Глибокій. Щоправда, вони його ще так не назвали. Бо бояться супротиву. Хоча здатність до супротиву буковинці втрачають.

Досі мовчить буковинська еліта: професори, вчені, політики. Вони як ніхто розуміють небезпеку такого утворення на Буковині.

Мовчать українські патріоти та громадські організації, які повинні були бити у всі дзвони, аби рятувати Україну від феодальної роздробленості.

Мовчать активісти і громадські ради, прикуплені і пригодовані владою, яка, як з’ясувалося, не завжди відстоює національні інтереси України.

Мовчать всі тоді, коли 1918 рік уже насувається на Буковину.

Що далі? 30-ті, 40-і роки ХХ століття? Чи виживемо ми у них?

Чи виживе Україна? Покаже ЧАС.

Петро КОБЕВКО.

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації