У Чернівцях презентують сенсаційну книгу "Курбас: Нові світи", яка досліджує геніального митця, як театрального режисера ФОТО

Презентуємо буковинському читачу нову книгу "Курбас: Нові світи ", яка вийшла по результатам одноіменного проекту-виставки у Мистецькому арсеналі восени 2017 року. Виставка мала на меті дослідити Курбаса як театрального режисера. Вона складалась з двох частин.

Першу частину присвячено експериментальній творчості Леся Курбаса та Мистецького об'єднання "Березіль" у Києві (1922-1926).
Другу - виставам у Харківському державному театрі "Березіль", де Курбас працював протягом 1926-1933 років.

У київській частині представлено три вистави, в яких Курбас звертається до фундаментальних питань світового театру. У постановці "Газ" Георга Кайзера (1923), актори своїми рухами відтворюють вибух фабрики. У "Джиммі Гіггінзі" (1923) режисер показує внутрішній і зовнішній світ людини, доповнюючи дію на сцені кіноекраном.

 

Експерименти Курбаса в кіно належать до найцікавіших та найперших застосувань мультимедій у світовому театрі. У "Макбеті" Шекспіра (1924), за задумом Курбаса, актори перевтілюються у своїх персонажів просто перед глядачами, підкреслюючи подвійну природу тіла (особи) на сцені.

 

Курбас співпрацював із художником-авангардистом Вадимом Меллером. Сценічні конструкції Меллера більш нагадують скульптури чи інсталяції, ніж театральні декорації. Вони формують складний багатоповерховий простір, що не наслідує логіку лінійної перспективи, а розкладається на фрагментарні площини, як на полотнах кубістів та супрематистів.

За чотири роки МОБ (Мистецьке об'єднання "Березіль") перетворюється з малої майстерні для молодих акторів на організацію із сотнями учасників, яка радикально міняє театральне обличчя України. Постановки "Березоля" також представлені на міжнародних виставках у Парижі (1925) та Нью-Йорку (1926).

 

1926 року уряд реорганізовує МОБ у Державний драматичний театр "Березіль" у Харкові.

У другій частині експозиції - три вистави, що показують столицю як новий урбаністичний центр. У постановці "Народний Малахій" Миколи Куліша (1928) головним виражальним засобом є особлива музичність мови. В "Алло на хвилі 477!"(1929) Харків представлено в тогочасних найновіших європейських трендах. Це перше джаз-ревю в Україні було дотепною сатирою на старі порядки.

 

Дія комедії Миколи Куліша "Мина Мазайло"(1929) в постановці Курбаса відбувається в «космічних» конструкціях Меллера. Таке режисерське рішення поєднує часи, де минуле й майбутнє впливають на сучасність.

 

Курбас сподівався, що його театр перетворить Харків на центр нової урбаністичної культури України, однак його задум було жорстоко знищено режимом у 1930-х.

Виставка показала новаторство Курбаса, що визначає його як одного з найвидатніших експериментальних театральних режисерів першої половини ХХ століття.

 

В книзі міститься 20 розділів, в яких подається історична правда подій життя та творчості митця, розглядається мистецьке життя тодішнього Харкова та Києва - як бази, яка склала умови для виникнення та утворення театру новатора Курбаса, подаються фото афіш, фото з театральних вистав, репетитаційних занять, фото декорацій, художні роботи-ескізи у створенні образів вистав Курбаса, описуються особливості сценографії режисера, музики до вистав, костюмів, сценічного та світлового оформлення.

 

Цікавим було те, що у центрі роботи виставки "Курбас: Нові світи" проводилась широка програма, яка містила лекції від дослідників його постановок та спадщини. Сучасні художники були запрошені до діалогу з ідеями по творчості Курбаса. Під час збору матеріалів для виставки Вірляна Ткач знайшла втрачену партитуру джаз-мюзикла. Вона показала її Ентоні Колману, одному із найвідоміших піаністів-імпровізаторів Нью-Йорку, і він приїхав до Києва, де працював із групою 17-и молодих харківських музикантів. У результаті вперше з 1929 року були виконані композиції, написані до вистави. Та ще безліч цікавих івентів було зорганізовано навколо роботи експозиції.

Багато цікавого матеріалу чекає вас у книзі «Лесь Курбас: Нові світи». Вона вийшла друком в Києві, видавництво "Мистецького арсеналу" у 2019 році і чекає свого читача у відділі мистецтв ЧОУНБ ім. Михайла Івасюка.

Люба ШИЛЮК
(фото надані автором)