Перші кроки: чим для України закінчилася зустріч "нормандської четвірки"

Також відбулися двосторонні переговори Володимира Зеленського і Володимира Путіна, на яких піднімалося "газове питання". При цьому конкретних масштабних домовленостей, яких в Україні багато хто очікував, саміт не приніс, а досягнуті угоди носять лише загальний, рамковий характер.

Про що домовилися учасники нормандської зустрічі і як вона проходила – у репортажі з Єлисейського палацу.

Протягом останніх місяців президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що для завершення війни з Росією йому необхідно особисто зустрітися з Володимиром Путіним. Насамперед для того, щоб зрозуміти, чи готовий російський лідер до закінчення конфлікту.

Перша зустріч Зеленського і Путіна відбулася в Єлисейському палаці в рамках нормандського саміту за участю Ангели Меркель і Еммануеля Макрона. Для того щоб переговори відбулися, українська сторона провела розведення сил на трьох ділянках лінії зіткнення і погодила текст так званої "формули Штайнмайера".

Напередодні поїздки у Францію на Банковій пояснили, чого Україна буде домагатися на переговорах. Станом на вечір неділі, 8 грудня, позиція по Донбасу звучала так: обмін полоненими "всіх на всіх", повне і постійне припинення вогню, повернення контролю над кордоном, роззброєння та виведення незаконних збройних формувань і місцеві вибори за українським законодавством.

У свою чергу в Кремлі дали зрозуміти, що не мають наміру переглядати порядок виконання мінських угод, як про це раніше говорили у команді Зеленського. До того ж росіяни заявили, що не збираються обговорювати повернення Криму ні в якому форматі. При цьому в рамках двосторонньої зустрічі з Зеленським Путін також хотів обговорити "газове питання", яке не має відношення до конфлікту на Донбасі, але вельми значуще для Росії.

 

Журналісти почали збиратися біля Єлисейського палацу ще до полудня. Всередину їх запускали невеликими групами, в першу чергу французів. Незадовго до приїзду офіційних делегацій на дорогу вискочили дві напівголі активістки руху Femen, які кричали "Stop putin's war!". Однак поліція швидко завершила акцію, затримавши жінок.

Незабаром після інциденту лідери Нормандської четвірки почали по одному прибувати в резиденцію французького президента. До засідання в широкому форматі минуло кілька двосторонніх зустрічей. Зокрема, Володимир Зеленський окремо поспілкувався з Еммануелем Макроном і Ангелою Меркель.

Зустрічі тривали довше запланованого – в результаті сам нормандський саміт за участю глав держав почався приблизно в половину сьомого зі значним відставанням від графіка. Переговори пройшли в закритому режимі і тривали більше двох годин.

У ході саміту радники лідерів "нормандської четвірки" пішли із зали, щоб внести правки в кілька пунктів підсумкового комюніке. Тоді ж стало відомо, що Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію із закликом до Російської Федерації вивести війська з Криму і припинити тимчасову окупацію території України.

Близько дев'яти годин вечора Зеленський і Путін перейшли до двосторонніх переговорів. Крім радників у закордонних справах і профільних міністрів з обох сторін, в них взяли участь глава "Газпрому" Олексій Міллер, виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко, а також міністри енергетики України і РФ – Олексій Оржель і Олександр Новак.

За підсумками півторагодинної розмови Путін на ходу заявив пресі, що зустріч із Зеленським пройшла "добре, по-діловому". Крім переговорів з радниками у президентів була можливість коротко поговорити віч-на-віч. Однак деталі зустрічі ніхто з учасників не розголошував аж до підсумкової прес-конференції.

"Робоча атмосфера, все добре. Президент Зеленський – молодець, дуже жорстко і правильно тримає позицію, зради немає. Зараз ще йде розмова, поки все йде дуже правильно з державної позиції", – розповів журналістам глава МВС Арсен Аваков, який також приїхав у Париж з офіційною делегацією.

По закінченню "двосторонки" лідери "нормандської четвірки" зібралися за обіднім столом, щоб ще раз узгодити спільну позицію. До журналістів вони вийшли вже після опівночі з готовим текстом комюніке.

У підсумковому документі сторони, перш за все, підкреслили, що Мінські угоди залишаються базою для мирних переговорів. Серед практичних кроків названі: повне припинення вогню і обмін полоненими у форматі "всіх встановлених на всіх встановлених" до кінця року.

Також у тексті йдеться про розведення сил і засобів на трьох нових ділянках до березня 2020 року. Відзначається, що почне працювати оновлений план по розмінуванню. Протягом місяця Тристороння контактна група в Мінську повинна домовитися про нові пунктах пропуску через лінію розмежування.

Сторони "висловили зацікавленість в тому, щоб закон про особливий статус Донбасу почав діяти на постійній основі. Наостанок – "формула Штайнмайера" повинна бути прописана в українському законодавстві.

Через чотири місяці запланований наступний нормандський саміт. На ньому Путін, Зеленський, Макрон і Меркель хочуть обговорити питання безпеки і політичні умови для проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО).

 

 

Формулювання загального комюніке – єдине, в чому лідери країн нормандської четвірки були згодні між собою, в іншому вони трактували ситуацію і навіть саму суть переговорів абсолютно по-різному. Як розповів РБК-Україна співрозмовник в українській делегації, під час саміту вносилися правки до кожного з пунктів підсумкового документа, проект якого був підготовлений ще на початку осені.

який Виступив першим Еммануель Макрон зробив акцент на тому, що за наступні чотири місяці повинні бути підготовлені умови для проведення місцевих виборів в ОРДЛО. Ангела Меркель підкреслила важливість закону про особливий статус, розширення мандату ОБСЄ (цілодобовий моніторинг ситуації на окупованих територіях), а також проведення визнаних ОБСЄ виборів.

"Це непросто. Але за наявності політичної волі ми зможемо вирішувати такі складні питання, як вибори в ОРДЛО)", – сказала канцлер Німеччини. Меркель також згадала про можливість зміни тексту Мінських угод, про який говорить українська сторона.

Володимир Зеленський, у свою чергу, зробив наголос на гуманітарних питаннях, зокрема, повернення українських політв'язнів, доступ до них представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста, розмінування, а також припинення вогню, про якому раніше безрезультатно домовлялися "двадцять разів".

При цьому Зеленський сказав, що очікує реальних кроків з боку Росії, яка "має великий вплив на сепаратистів". Пізніше на брифінгу для українських журналістів президент роз'яснив, що подібні обтічні формулювання, як, наприклад, відмова від формули "Росія-агресор" потрібні для того, щоб переговори в принципі могли приносити якийсь результат.

"Я наполягав на відновленні повного контролю за кордоном. Я також наполягав на виведенні військ... Я підкреслив, що вибори в ОРДЛО можливі тільки за правилами ОБСЄ і за українськими законами", – сказав Зеленський.

Український президент також згадав про Крим, хоча пізніше пояснив, що на обговорення питання з півостровом у учасників саміту просто не вистачило часу. А обмін до Нового року відбудеться за формулою "всіх узгоджених на всіх узгоджених" і буде стосуватися тільки тих 72 українців, які перебувають у полоні в ОРДЛО. Про політв'язнів в Росії і Криму мова піде вже пізніше.

Володимир Путін продовжив гнути звичну "російську лінію" щодо Донбасу. Зокрема, він заявив про необхідність "синхронізувати" мирний процес з політичними кроками України, зразок внесення особливого статусу ОРДЛО в українську Конституцію.

Путін також кілька разів повернувся до питання амністії бойовиків, запропонував Україні 25%-ву знижку ціни на газ у разі "спільної роботи" над цим питанням і згадав навіть про "захист прав російськомовного населення".

 

 
Відповідаючи на запитання української журналістки про те, чому РФ не дає згоди на зміну Мінських угод в частині контролю над кордоном, Путін послався на те, що кожен пункт цих домовленостей пов'язаний з іншими і тому їх не можна переписувати.

Питання про кордон під час переговорів виявився одним з найскладніших. Як розповіло джерело РБК-Україна в українській делегації, Зеленський пропонував Росії оперативно вивести з Донбасу свої війська і повернути кордон під контроль Києва, що прискорило б проведення в ОРДЛО місцевих виборів, – але безрезультатно.

Як розповів журналістам міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, в питанні кордону можливий компромісний варіант. Він означає, що непідконтрольний ділянку кордону переходить під контроль України поступово, кілометр за кілометром, а закінчитися цей процес може перед самою датою місцевих виборів. Таку ідею, за інформацією видання, Україна теж пропонувала під час переговорів, але підтримки з боку РФ не знайшла.

Питання кордону перенесли вже на наступний саміт, який повинен пройти орієнтовно в квітні наступного року. Співрозмовник в українській делегації запевняє, що жодних попередніх умов для його проведення немає. Сам президент Зеленський також сказав, що "ніякого домашнього завдання не існує".

Але Україна в будь-якому випадку повинна продовжити дію існуючого закону про особливий статус Донбасу на один рік, про що публічно заявив Зеленський. Потім почнеться процес написання нового документа, у чому в першу чергу зацікавлений Київ. Росія ж і підконтрольні їй бойовики неодноразово висловлювалися в підтримку норм цього закону з дуже великою автономією ОРДЛО, і виступають проти його змін.

У теж час в команді президента кажуть, що ніяких дедлайнів щодо нового закону про особливий статус, а також про офіційне закріплення "формули Штайнмайера" в українському законодавстві не існує.

Про необхідність якось просуватися у виконанні Мінських угод в ході переговорів йшлося досить багато, як і про те, що вони не виконувалися попередньою українською владою. При цьому, стверджує співрозмовник видання, Макрон і Меркель в цілому схилялися до позиції України, а не РФ.

"У нас виникли побоювання щодо французів і німців, коли ми довго обговорювали перший пункт, про розведення військ, але потім вони нам реально допомогли", – додало джерело.

На двосторонній зустрічі Зеленського і Путіна обговорювалися не тільки питання, пов'язані з Донбасом, але також транзит і постачання в Україну російського газу. "Поки немає договору, але я впевнений, що у нас більше шансів його підписати на кращих умовах, ніж до цього обговорювали наші представники", – розповів президент українським журналістам.

За його словами, Україна наполягала на контракті на 10 років, а Росія – на один рік, бо прийти до спільного знаменника було складно. Співрозмовник в команді Зеленського уточнив РБК-Україна, що, швидше за все, вдасться укласти контракт довше, ніж на три роки, але при цьому головне питання, за його словами, обсяг російського газу, який буде прокачуватися через українську ГТС.