ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Дивись:
 НОВИНИ
 СПОРТ
 ІНТЕРВ'Ю
 ПЕРСОНАЛІЇ
 АНАЛІТИКА
 ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ
 КРИМІНАЛ
 ШОУ-БІЗНЕС
 НАУКА
 ІСТОРІЯ
 ПОЛІТИКА
 СКАНДАЛИ
 ЦІКАВИНКИ
 ТЕХНОЛОГІЇ
 БІЗНЕС
 КУЛЬТУРА
 ЗДОРОВ'Я
 НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
 ПРЕС-ОГЛЯД
 ЧЕРНІВЦІ
 ЕКОНОМІКА
 ОСВІТА
 ЕКОЛОГІЯ
 МАС-МЕДІА
 РЕЛІГІЯ
 МІЖНАРОДНІ НОВИНИ
 ПРАВО
 КОРДОН
 ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ
 ПРОТЕСТИ
 НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ
 МИСТЕЦТВО
 БЛАГОДІЙНІСТЬ
 ЧЕРВОНА РУТА 2009
 ОБЛАСНА ВЛАДА
 ВІДПОЧИНОК
 АРМІЯ
 ЖИТІЄ МОЄ
 БЛОГИ
 ОЧЕВИДНЕ-НЕЙМОВІРНЕ
АРХIВ
 
новин
веб-конференцiй
опитувань
ПРО НАС
КОНТАКТИ
ПОШУК
 


Новини від Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...
 
 
 

Новини Чернівці та Буковинського краю. Щоденні чернівецькі новини, буковинські новини, новини буковини, прессконференції, анонси, блоги, опитування.

  Перегляд новини  /  ІСТОРІЯ   >>> 21 Листопада 2019

Сьогодні в Україні відзначають День гідності та свободи. Як святкуватимуть на Буковині (ОНОВЛЕНО)

ЗІ СВЯТОМ, ДРУЗІ! /


В Україні 21 листопада відзначають День гідності та свободи – свято на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції гідності (2013 року). Сьогодні - шоста річниця початку Євромайдану, що переріс у Революцію гідності. Після того, як тодішня влада відмовилась від європейського курсу, на Майдан вийшли активісти та студенти, - пише УНІАН.

 

День Гідності та Свободи: з чого усе почалось

 

Це свято відзначалося як День свободи з 2005-го по 2011 рік. За правління Віктора Януковича його відзначення фактично скасували, об’єднавши із Днем Соборності 22 січня. День Гідності та Свободи був затверджений указом п’ятого президента України Петра Порошенка від 13 листопада 2014 року “Про День гідності і свободи”. Згідно з документом, День гідності і свободи був введений для затвердження в Україні ідеалів свободи і демократії.

 

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Цього дня, 21 листопада, вшановується патріотизм і мужність громадян, які восени 2004-го і восени-взимку 2014 року захистили національні інтереси української держави та її європейський вибір. 21 листопада шанують пам’ять тих, хто віддав своє життя заради вільної України.

 

21 листопада 2013 року громадяни України вийшли на київський Майдан Незалежності на знак протесту проти відмови підписати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. У ніч із 29 на 30 листопада активістів жорстоко розігнали правоохоронці, що перетворило мирний Євромайдан на Революцію Гідності. Революція призвела до численних людських жертв і закінчилася поваленням режиму Януковича і втечею екс-президента. Незабаром після цього Росія відкрито виявила агресію проти України, анексувавши Крим і почавши війну на Донбасі – спочатку силами найманців і терористів, а пізніше потайки ввівши на схід України регулярні війська.

 

 

День гідності і свободи – вихідний чи ні

 

Попри статус державного свята, День гідності і свободи – не є вихідним днем. Стаття 73 КЗпП України не вказує 21 листопада у переліку офіційних неробочих днів для українців. Проте в День Гідності та Свободи в містах України проводять урочисті заходи та концерти, до пам’ятників загиблим учасникам Революції Гідності приносять квіти і лампадки.

 

Громадські організації та активісти влаштовують тематичні виставки, флешмоби та акції. В українських церквах служать молебень в пам’ять про Небесну Сотню, а у день гідності та свободи у школах проводяться тематичні урочисті лінійки.

 

У Києві 21 листопада традиційно вшановують пам’ять загиблих активістів – на алеї Героїв Небесної Сотні проводиться поминальний молебень і покладаються квіти. Крім того, проводиться концерт та урочисті заходи на Майдані Незалежності. 

 

 

Сьогодні, 21 листопада, у Чернівцях відзначають День Свободи та Гідності низкою заходів.


Про це повідомляє пресслужба Чернівецької ОДА.

8.30 - 9.00 - Запалення лампадок перед портретами Героїв Небесної Сотні та загиблих на Сході України (фоє Чернівецької ОДА)

12.30 - Освячення каменю на місці встановлення пам’ятника Героям Небесної Сотні (вул. Небесної сотні)

16.00 - Молебень за Героями Небесної Сотні, загиблими на Сході України та покладання лампадок і квітів до стели, показ документального фільму "Україна. Майдан. Перезавантаження" на основі відеоархіву військового репортера Руслана Ганущака (Центральна площа)

 

 

До речі:

 

 

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 7–19 листопада 2019 року провів опитування експертів, присвячене оцінці подій на Майдані, їх наслідків та уроків на майбутнє. В опитуванні взяло участь 80 експертів.

 

Для порівняння використовуються результати експертного опитування «П’ята річниця Майдану», проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» 12–18 листопада 2018 року, «Четверта річниця Майдану», проведеного 15–18 листопада 2017 року; результати експертного опитування «Третя річниця Майдану», проведеного 11–18 листопада 2016 року; експертного опитування «Друга річниця Майдану», проведеного 15–18 листопада 2015 року, та експертного опитування «Річниця Майдану», проведеного 13–18 листопада 2014 року.

Опитані експерти переважно характеризують Євромайдан як Революцію Гідності: виступ суспільства за демократизацію і європейський вибір. Паралельно з тим, події Євромайдану також носили характер протесту передовсім проти встановлення авторитарного режиму та повстання проти чинної влади та корумпованої системи. Висловлюються також думки, що події Євромайдану були боротьбою за незалежність та встановлення політичної нації в Україні.


Загалом Майдан переміг – така думка експертів є сталою впродовж усіх 6 років. Однак більшість опитаних говорять скоріше не про абсолютну перемогу, а відносну – з певними зауваженнями.


Основні цілі Майдану були досягнуті – це перш за все зміна влади (повалення режиму Віктора Януковича та оновлення політичних еліт), а також зміна зовнішньополітичного вектору (європейська та євроатлантична інтеграція), включно з підписанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Водночас, експерти називають й інші вимоги Майдану, які були повністю чи частково досягнуті. Мова йде про старт необхідних реформ та посилення ролі громадянського суспільства.


Хоча влада і була змінена, все ж не відбулося двох ключових вимог, які були критично важливими для Майдану. Насамперед це стосується відсутності системної боротьби з корупцією та якісного, а не номінального, «перезавантаження» системи влади й оновлення принципів її діяльності, приходу якісно нових еліт та люстрації старих. Крім того, досі не відбулося деолігархізації політичного та економічного життя. Покарання винних у злочинах проти учасників Євромайдану та представників попереднього режиму за вчинені злочини відбулося лише частково.


Позитивні наслідки Майдану великою мірою дублюють досягнені вимоги протестів: утвердження західного вектора розвитку, активізація співпраці з західними державами та, зокрема, асоціація з ЄС і отримання безвізового режиму; зміна влади внаслідок усунення режиму Віктора Януковича; початок реформ у країні та піднесення національного руху, української ідентичності.


Негативні наслідки Майдану були спричинені не так самими протестами, як загальною політичною та економічною ситуацією в країні після Революції Гідності. Це і початок російської агресії, результатом якої стала втрата територій та людських життів; відсутність реальних реформ у різних сферах (правосуддя, економіка, боротьба з корупцією) та розчарування частини суспільства в успіху реформ, а також поляризація суспільства щодо принципових питань розвитку держави.


Для того, щоб цілі Майдану були досягнуті, потрібно здійснити кілька комплексних речей. По-перше, завершити розпочаті реформи, (передусім правосуддя та правоохоронної системи), а, по-друге, активізувати боротьбу з корупцією та продемонструвати реальні результати суспільству.


Перемогу Володимира Зеленського на президентських виборах та партії «Слуга народу» на парламентських виборах, експерти все ж не вважають «електоральним Майданом». Погоджуючись з тим, що це радикальні зміни, їх не можна назвати електоральним аналогом Майдану. Водночас, часом деякі експерти висловлювали і зворотні думки стосовно того, що ця перемога є певною поразкою Революції Гідності.


Якщо порівняти з минулим роком, то значно більша кількість опитаних експертів припускають ймовірність Майдану-3. Це передовсім пов’язують з неоднозначною політикою чинного Президента стосовно Росії та вирішення питання війни на Донбасі.

 

Основна причина ймовірного третього Майдану може полягати у зраді національних інтересів та неприпустимих компромісах з Росією. На думку експертів, українська влада повинна врахувати ці ризики, оскільки вони мають потенційний вибуховий характер.

Переглядів (1742) Коментарів (0) Додати коментар Версія для друку
Інші новини по темі
1. Вічна пам’ять: у Канаді помер відомий науковець, професор Георгій (Юрко) Фотій, який родом з Буковини
2. "Ні" - зраді України": у центрі Чернівців відбулася акція протесту проти домовленостей української влади з РФ
3. Зник портрет Героя Небесної Сотні чернівчанина Василя Аксенина з алеї на Майдані Незалежності (ФОТО)
4. Сьогодні – День пам’яті захисників України. У Чернівцях проходить забіг, присвячений пам"яті загиблих на фронті Героїв (ФОТО+ВІДЕО)
5. У Чернівцях поліцейські вшанували пам'ять побратимів - загиблих захисників України (ФОТО)
Коментарі
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...