Чернівці не отримали інструкцію із користування містом

Як працюють над порятунком історичної забудови у європейських містах, зокрема, в Німеччині, розповів Максим Пасічник, член Національної спілки архітекторів, який проходив стажування в м. Любек (Німеччина) в архітектурному бюро «GPK- Architekten» протягом 6-ти місяців.

У Європі все працює за іншою схемою і починається не із точкових робіт на конкретних об’єктах, а із моніторингу потреб та запитів: скільки площі потрібно для бізнесу, а скільки – для громадських просторів. Для цього проводять і соціальні опитування, і експертні дослідження.

- На цьому етапі європейські міста доходять до того, що, якщо є певний відсоток комерції, то є і інвестори, які готові «зайти» саме в центральну частину міста. І з нашого боку міська влада повинна бути готова прийняти цих інвесторів і створити для них умови. На жаль, у наших умовах складається враження, що після Радянського союзу ми отримали місто, а інструкцію з користування ним нам ще не завезли, - зауважив член Національної спілки архітекторів Максим Пасічник.

Задавати і диктувати стратегію збереження та розвитку повинно місто: які обирати пріоритети, як правильно розподіляти і кошти, і види нерухомості в центрі міста. Після цього лише розробляють масштабну містобудівну документацію, яка спирається на історичні відомості. Є навіть практика паспортизації цілих вулиць.

А тим часом у Чернівцях, як і в інших містах України, відбувається списання будівель із балансу міськради та комунальних підприємств, але якщо у чернівчани опинилися сам на сам із цією проблемою, то у Львові - навпаки.

- Ми розуміємо, що не можемо передати користувачам та власникам будівлі у такому стані, як є, і сказати, що це тепер ваші проблеми, розбирайтеся. А тому запровадили програми співфінансування для власників будівель та ОСББ, - розповів Павло Богайчик, головний спеціаліст охорони історичного середовища Львівської міськради. - Ми проводимо обстеження, дивимось, в якому стані будівля, чи мають вони охоронні договори, а тоді включаємо в програму співфінансування. Мешканці будинку за свою частку виготовляють проектну документацію, отримають висновок будівельної експертизи, шукають підрядну організацію і укладають із нею договір. А відтак – отримують безповоротну фінансову допомогу на проведення реставраційних робіт. Дуже прозорий і чіткий механізм.

Окрім того, шалена різниця і в фінансуванні таких програм із бюджету: минулого року Львів витратив на збереження архітектури 42 мільйони гривень. Тоді як у Чернівцях на такі потреби депутати заклали менше мільйона гривень, які спрямують на співфінансування реставрації брам. Ще мільйон тримали власники будинку на вулиці Франка, який постраждав від пожежі.

Василина ПЧІЛКА, для БукІнфо (с)