Кліматичні зони в Україні мігрують на північ: спека та посухи стають усе відчутнішими. Синоптики попереджають - усе тільки починається

Житіє моє
2 березня 2019 року
5335
0

ПІД УДАРОМ СТИХІЇ /

Кліматичні зони мігрують на північ. Спека та посухи стають усе відчутнішими. Зміни клімату в Україні змусять фермерів пристосуватися та шукати страхові рішення. Синоптики попереджають - усе тільки починається.

Україна складається з трьох агрокліматичних зон: Степ, Лісостеп, Полісся. Така класифікація була проведена за співвідношенням кількості опадів до кількості накопиченого тепла. Тепер же, зі зміною середньорічної температури і кількості накопиченого тепла, ці агрокліматичні зони зміщуються.

За даними синоптиків, вони поступово мігрують на північ. Підвищення температури на 1°С зсуває межу агрокліматичних зон в середньому на 100 км на північ. А температура зросла на цілих 2°С! Тож межа кліматичних зон змістилася на цілих 200 км.

Звичайно, це не означає, що в наших широтах скоро ростимуть пальми, оливкові дерева чи кактуси. Проте умови для культивув ання звичних українцям культур значно погіршаться.

Практично зникає зона Полісся - зона достатнього зволоження й не таких високих температур. Нині ця зона теплішає швидше за південь.

Тобто, якщо Кіровоградська область раніше відносилася до Північного степу (зона посушлива, дуже спекотна), то зараз її можна віднести до Південного степу (дуже посушлива, спекотна) - зони, до якої раніше належали Херсон, Запоріжжя й Одеса. Кіровоградщина ж за кліматичними показниками стає такою, якою 30 років тому була Херсонщина.

А Херсонщина в свою чергу наразі не має аналогу в країні. По сумі температур вона вже ближча до сухих субтропіків.

Та кількість тепла, які отримують Херсонська, а також південні частини Запорізької та Миколаївської областей, уже дозволяє вирощувати такі теплолюбні культури як рис чи бавовник.

Modified Image

Сонячнi аномалії

Збільшилася кількість аномалій. Різкі коливання температур та погодні лиха. «Температура зростає в усіх регіонах: менше на екваторі, більше — у високих широтах. Україна через своє географічне положення є досить чутливою до зміни клімату», — говорить начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.

За останні 28 років середньорічна температура в Україні зросла майже на 2 °С. За стандартом вона мала б бути 7,8 °С, а нині — 9,5 °С.

Відхилення від норми (1961–1990) середніх місячних температур повітря за період 1991–2017:

Значно зросла кількість днів із надзвичайно високими температурами, так званими «хвилями тепла», коли температура повітря вдень перевищує 30‑35 °С.

Східну Європу, зокрема й Україну чекатимуть різкі коливання температури: від сильних морозів узимку — до сильної спеки влітку. При цьому перехідний весняний період буде дуже коротким. На погоду скаржаться не лише фермери з півдня, аномальні спека та посуха стають притаманними й іншим регіонам.
Від незвичної для України погоди страждають навіть, здавалося б, стійкі до посухи та спеки кукурудза та соняшник. А традиційні для нас пшениця чи ячмінь дають дуже погані врожаї.

Фермери не вважають такі погодні зміни глобальними чи катастрофічними. Утім, синоптики наполягають: клімат таки змінюється. І доволі серйозними темпами…

- Весни будуть «маленькими». І це вже відбувається, хоч і повільно. Не обов’язково щороку і всюди, але відбувається. Це дуже-дуже повільний, але невідворотній процес.

- 30 років тому на Херсонщині посушливих днів було 30-40, а нині - 60-70! На Львівщині +30 °С колись взагалі було дивним. А нині таких днів - 10-20 за літо. Це досить значні підвищення. Через них починаються незворотні зміни клімату.

Попри рекордні врожаї зернових Україна за останні 5 років все частіше стикається з такими негараздами, як посуха, затяжні періоди спеки, град чи то ж опади в період жнив. Але найголовніша загроза для с/г – все ж посуха.

Надалі, за прогнозом швейцарського кліматолога Гутброда, поля страждатимуть від посух, які подекуди триватимуть по кілька тижнів. Докучатимуть фермерам і стихії, зокрема - град.
Глобальний процес зміни клімату вже запущено. Народний метеоролог Леонід Горбань прогнозує у 2019-му повторення минулорічних погодних негараздів. Вони почнуться вже з квітневим різким потеплінням. «Потужні вітри і відсутність опадів будуть висушувати ґрунт», - каже фахівець. Так само посушливими й спекотними понад норму прогнозують травень, червень і липень.

В Укргідрометцентрі в точність довгострокових прогнозів не вірять. Кажуть, точно спрогнозувати погоду можна максимум на 10 днів. Ще менше прогнозам довіряють фермери: все, що анонсують на понад 3 дні, рідко справджується. Не дуже допомагають і народні прикмети.

Основні тенденції можна спрогнозувати. Трохи краще себе почуватимуть озимі культури. Але в цілому нічого хорошого фермерам очікувати не варто. В найближчі 10-20 років посуха для аграріїв буде проблемою №1. Фахівці радять відновлювати й розвивати зрошення. Інакше врожаї гинутимуть. Відтак, фермерам радять ставати гнучкішими й підстрахуватися фінансово.

Карл Гутброд радить фермерам придивлятися до культур, стійких до посух: зокрема кукурудзи та сорго. Крім того, життєво необхідно бачити чітку перспективу для свого бізнесу, враховуючи всі погодні ризики.

- Раніше зернові могли вимерзати, випрівати тощо. Втрати озимих від холодних зим сягали 25-30%. Нині ж таке рідко трапляється. Востаннє у 2012-му році у південних областях. Зими стали м’якішими, а сама зима, як така, стала коротшою на місяць, тож втрати озимих суттєво зменшилися, або ж їх не має взагалі. Крім того, весняно-польові роботи починаються раніше, рослини розвиваються раніше. І зрештою отримують більше тепла для росту та врожаю. За 10-15 років богарне сільське господарство, особливо на півдні країни, стане дуже ризиковим, або й узагалі неможливим! Такі області як Херсонська, Запорізька, більша частина Одеської будуть потерпати від щорічних посух. Навіть минулого сезону в квітні-травні в Україні майже не було дощів, посіви озимої пшениці врятувала лише волога, яка залишилася після танення снігів у березні. Інакше нормального врожаю пшениці не було би.

— Погода не зміниться моментально та одразу екстремально… Я не думаю, що ми побачимо спеку в 40 градусів протягом декількох днів або тижнів поспіль. Не буде сухого періоду в два-три місяці без будь-яких опадів. Тому що в Україні ви маєте вплив Чорного моря. - Нинішні зміни клімату зможуть зашкодити посівам, тому що дво-тритижневі екстремальні періоди є досить шкідливими для них.

Фермери вже можуть відчути ці явища – на власних полях і кишенях. Один рік може бути достатньо вологим, зі сприятливою погодою й відповідно хорошим врожаєм. А другий рік - посушливим із поганим врожаєм. Ці ризики варто страхувати. Тоді поганий врожай не стане катастрофою.

Але нинішні зміни клімату все ж зможуть зашкодити посівам, тому що дво-тритижневі екстремальні періоди є досить шкідливими для посівів. Фермери вже можуть відчути ці явища — на власних полях і кишенях.

Поки що ми не бачимо принципових змін у структурі вирощуваних культур. Але вологи подекуди бракує. Фермери потребують зрошення і культур, стійких до посухи, зокрема кукурудзи та сорго.

Крім того, фермерам варто стати гнучкішими й підстрахуватися фінансово. Наприклад, один рік може бути достатньо вологи, сприятлива погода й відповідно хороший врожай. А другий рік буде посушливим із поганим врожаєм. Ці ризики варто страхувати. Тоді поганий врожай не стане катастрофою.

Попри всі прогнози, неврожаї все одно стаються раптово. Наприклад, у 2018 році в Центральній Європі була рекордна посуха. І фермери, які не є стійкими, які не мають резервів, зниження витрат, збанкрутують. Але ферми, які краще обладнані, зможуть пережити цю ситуацію.

Народний прогноз

Деякі українські фермери досі користуються альтернативними методами прогнозу змін клімату. Про їхню актуальніть судити ми не беремося, залишивши цю оцінку на розсуд читачів.

- Необхідно розділяти народні прикмети і погодні календарі з прив’язкою до свят. Останні в наших реаліях уже не працюють. А от народні, «дідівські» методи таки діють.

Наприклад, варто придивлятися до сходу сонця. Якщо хмари грозові, буде дощ. Якщо сонце в імлі – скоро дощ. При заході сонця: якщо світило яскраве – на вітер і холод. Якщо зайшло за хмари – на дощ. Якщо хмари при цьому високо, то вже вночі. Якщо ж низько – то вдень.

Важливий напрям вітру. Якщо з півночі – на похолодання, з півдня – на потепління. Зі сходу – на стабільну погоду, а із заходу – на дощ - розповідає народний прогнозист астролог Олександр Миронов.

Більше новин по темі: