"Рейтинг": У липні Тимошенко збільшила відрив від найближчого суперника майже на 8%

Разом з тим, серед респондентів, які мають намір голосувати, майже кожен п'ятий не визначився з вибором.

У рейтингу "другого вибору" лідерські позиції займають Вакарчук (5,3%), Тимошенко (4,9%), Зеленський (4,7%), Гриценко (4,7%). Антирейтинг, за версією "Рейтинг", очолює Петро Порошенко (майже половина опитаних). За Тимошенко не проголосували б 28,5%, Яценюка - 26,9%, Ляшка - 26,2%, Тягнибока - 18,9%, Бойка - 16,1%, Рабиновича - 15,6%.

Нагадаємо, що сьогодні також були оприлюднені президентські рейтинги іншого дослідницького центру - GfK Ukraine. Згідно з ними, лідером електоральних уподобань залишається Юлія Тимошенко (10%), на другому місці з мінімальним розривом Володимир Зеленський (7%), Святослав Вакарчук (6%), Анатолій Гриценко (6%), Петро Порошенко (5%), Юрій Бойко (5%) і Олег Ляшко (5%). 

 

 

У сприйнятті проблем надалі зберігається тенденція, коли війна на Сході України і корупція залишається найважливішими загальнодержавними проблемами, водночас на особистісному рівні переважають проблеми соціального характеру: низькі зарплати і пенсії, а також високі тарифи.

Кількість прихильників прозахідної інтеграції переважає над кількістю противників цього вектору: за вступ до ЄС – 50%, проти – 28%; за євроатлантичну інтеграцію – 42%, проти – 35%.

За умови вибору між напрямками інтеграції в економічні союзи 42% опитаних підтримують вступ до Європейського Союзу, 36% – за рівновіддаленість від Росії та ЄС. 11% підтримують вступ до Митного Союзу, ще стільки ж – не визначилися. При цьому у регіональному розрізі можна спостерігати тенденцію, коли у південних та східних регіонах переважають прихильники рівновіддаленості (40-45%). При цьому прихильників вступу до Митного Союзу на Півдні удвічі менша, аніж прихильників євроінтеграції, а на Сході – їхня кількість майже однакова.

61% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною, при цьому російська повинна вільно використовуватися у всіх сферах життя. За надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, при збереженні державного статусу української – 17%, за державний статус як української, так і російської – 19%. Найбільша кількість прихильників надання російській мові певного статусу – на Півдні та Сході. Водночас, навіть у цих регіонах кількість тих, хто за збереження статусу-кво у державній мовній політиці – 40-45%.

Найбільш позитивно опитані ставляться до Білорусі (74%), Канади (68%) та Європейського Союзу (68%).