Дурите прихожан, та не дуріть Бога, Або роздуми на тему отримання Томосу про автокефалію Української Православної церкви

ВОВКИ В ОВЕЧІЙ ШКІРІ /

З волі і ласки Божої Українська Православна Церква впритул підійшла до отримання Томосу про автокефалію, тобто незалежність від Москви. Більшість прихожан так званої Української Православної Церкви Московського Патріархату в Україні готова молитися своєю рідною зрозумілою мовою в своїй незалежній від іноземного втручання Церкві. Але люди спокійно чекають вирішення цього питання Вселенським Патріархом Варфоломієм і сподіваються, що їхні батюшки стануть священиками, панотцями (так називали священиків на Буковині) і перестануть говорити їм неправду про православну віру, про дім Божий, до якого звикли ходити.

Люди кажуть: «Ми чекаємо, щоб нам сказали, і ми перейдемо до Київського Патріархату». Люди бояться сварок, іноді бійок, які виникали між вірними під проводом Московського Патріархату.

Ясно, що Москві ніякого Томосу про надання Українській Православній Церкві не треба. Від Москви запущені наклепи, обман, залякування з боку спецслужб Російської Федерації, засобів масової інформації при активній підтримці п’ятої колони в Україні. Все це зрозуміло. Інакше Москва не може поводити себе в таких випадках.

Але дивує поведінка УПЦ МП. Замість того щоб спокійно готувати прихожан до наближення радісної події – отримання довгоочікуваного Томосу про автокефалію, який припинить стан війни між православними людьми, митрополити УПЦ МП поїхали до Вселенського Патріарха Варфоломія переконувати його, щоб не було ніякого Томосу, бо буде зле, буде розкол Православ’я в Україні; що не можна допускати втручання влади в церковні справи. Мовляв, не треба нічого міняти.

Очолити цю делегацію митрополита Одеського й Ізмаїльського Агафангела благословив блаженнійший митрополит Київський Онуфрій.

Спілкувалася делегація з Його Всесвятістю через перекладача, бо Варфоломій знає багато мов, але не знає російської, а Агафангел знає лиш російську.

Боже Святий! Та цьому Агафангелу треба перш за все спростувати написане про його блудослів’я Галиною Могильницькою в книжці «Літос (або Камінь із пращі правди на розкриття митрополичого блудослів’я)»

Книжка перекладена російською та англійською мовами. Спираючись на праці істориків Церкви, богословів українських, російських і європейських, авторка книжки вщент розбила митрополиче блудослів’я і довела, що митрополит Агафангел – скажений українофоб і дуже далекий від Божої заповіді про любов до ближнього.

Делеговані владики взялися доводити, що Томос загострить розкол між православними. Навпаки, Томос зблизить людей, забезпечить можливість молитви до Господа «єдиними устами і єдиним серцем». Гіршого розколу від того, який є сьогодні, не буде, коли навіть у рідному селі Коритне митрополита Онуфрія більшість прихожан Свято-Миколаївської церкви Московського Патріархату проголосували за Київський Патріархат і збудували в селі свій храм святого Володимира Великого.

А хто більше втручався в церковні справи, ніж самодержці російські: Борис Годунов, Петро Перший, Володимир Ленін, Йосип Сталін, Володимир Путін!?

А хто не за приписами канонічних правил відірвав від Царгородської Патріархії Київську Митрополію!?

І після всього цього вони мають лице просити Вселенського Патріарха Варфоломія не визволяти свою дочку Українську Православну Церкву від московської неволі!

Не до Його Всесвятості Варфоломія миротворця треба було летіти Агафангелу «со товарищи», а до агресора московського Кирила, щоби перестав убивати українців і забрався геть з України зі своїм «русским миром».

Досить, владики, дурити світ! Пора вже сказати своїм парафіянам правду і молитися за добрий Божий намір Вселенського Патріарха Варфоломія надати Українській Православній Церкві Томос про автокефалію.