У Чернівцях побачив світ новий етнографічний фільм про види і сакральність хліба (ВІДЕО)
ХЛІБ - ВСЬОМУ ГОЛОВА /
Буковинський обрядовий хліб, точніше його різновиди, стали темою для нового документального фільму від етнографічного проекту «Спадщина» (автори – Микола Шкрібляк, Іванна Стеф’юк, Олег Сташкевич). Зйомки проводилися у двох районах Буковини: в Кіцманському та Глибоцькому, експедиція від Учбово-методичного центру культури Буковини мала змогу зафіксувати як самі готові вироби, так і технологію їх виготовлення.
Калачі батьківські і поклінні, бігані і барвінкові, жевни (женви), три види пасок (рогата, білоголова (бабка) і «на підлозі» (сирна), а також що таке кукуц і чому дору випікають під звуки вистрілів зі зброї – усе це можна дізнатися з документального фільму «Буковинський обрядовий хліб».
У фільмі також показано унікальну для України традицію випікання «деревця» («парастас», «пом»): в шану душі загиблого на Буковині випікають велике хлібне деревце із 54-х калачів і менших фігурок, офіруючи в такий спосіб рай для небіжчика. У фільмі показано традиційні обрядові хліби авторства В.Казиміра (с.Драчинці Кіцманського району) та Ф.Лупаштян (с.Сучевени Глибоцького району).
На самій презентації фільму, яка відбулася 26 червня в Учбово-методичному центрі культури Буковини, поціновувачі традиційної культури Василь та Альна Беженар, Іванна Стеф’юк, Іван Петрусяк, Марія Крушельницька-Угринчук відтворили для присутніх унікальну обрядодію: фрагмент дитячих колачин із причастям на молоці, а також викуп «бабиної каші».
За словами директора УМЦКБ, заслуженого діяча мистецтв України, етнографа Миколи Шкрібляка, буковинське деревце з дарами уже найближчим часом презентуватиметься саме як потенційний елемент обласного списку елементів нематеріальної культурної спадщини із перспективою включення у загальнонаціональний., адже аналогів йому в межах України немає, а сама технологія виготовлення і глибока символіка є перспективною темою для серйозного етнологічного дослідження.
«Про хліб можна говорити багато, для цього замало одного фільму чи одного заходу. Чому коровай і рогалик - родичі, а яєчні жовтки - серце тіста, що можна побачити в отворі калача, для чоло молодят обсипають зерном на весіллі, а посівати ходять тільки хлопчики? Відповіді на це шукаємо у глибокій народній філософії. Традиції, які ми досліджуємо – це ті, що живуть. Тобто ми їх бачили і знімали не в театралізованому варіанті, а саме в природному середовищі, і це надважливо. Певне, найбільший обов’язок сучасників і прийдешніх поколінь – зберегти ці скарби», - каже завідувач науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури УМЦКБ, кандидат філологічних наук, доктор філософії Іванна Стеф’юк.
Ірина ПИШНА, для БукІнфо (с)
Автор фото - Ігор Молоткін
Більше новин по темі:
-
У художньому музеї Чернівців відкрилася унікальна виставка писанок Ольги Ровецької «Сад ангельських пісень»
-
Жіночий одяг українсько-молдовського прикордоння
-
Гуцульські запаски та буковинські рушники на голову: виставку, присвячену культурі буковинців, відкрили в Ужгороді
-
"Немає й не було такого": в ПЦУ зробили заяву про свято Івана Купала
-
Буковинське поминальне деревце стало елементом нематеріальної культурної спадщини - рішення Мінкульту
-
"Вишивати - оберігати, вірити, чекати": День вишиванки в Чернівцях відбувся з акцентом на Перемогу