ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Блог
04-08-2020 10:36

Чернівці не мають бути «філією Львова» або чому туристів у Чернівцях та області не більшає?

Літо 2020 року запам’ятається нам назавжди. За кордон, як в минулі роки, тепер вирватись не так вже й легко. Тому, як на мене, це унікальний час і можливість для розвитку внутрішнього туризму. Чернівецька область завжди була тією територією, яка постійно вабила туристів не тільки з різних куточків України, але й з багатьох інших країн. Всі ми знаємо, що Чернівці, через велику кількість історичних та архітектурних пам’яток, називають «маленьким Парижем» або «маленьким Віднем». Якщо говорити про область в цілому, то важко віднайти подібну нашій, де можна було б побачити стільки цікавих й привабливих географічних, архітектурних, сакральних та інших об’єктів.
Та, на жаль, все це аж ніяк не впливає на збільшення потоку туристів у нашому краї. Чому? Причин є чимало.
 
По-перше: відсутня нормальна та дієва стратегія розвитку туризму в області. Розпорядженням КМУ № 168-р від 16 березня 2017 схвалено відповідну національну стратегію на період до 2026 року. Впевнений, що подібну необхідно розробити і затвердити на рівні області. Долучитись до її формування та виконання мають всі місцеві органи влади й туристичні компанії. У ній мають бути прописані чіткі завдання, дорожня карта, напрямки, механізми та інструменти реалізації. Звичайно, можна зауважити, що в області діє «Програма розвитку туризму Чернівецької області на 2016-2020 роки» і цього вистачить. Та, насправді, недостатньо, бо вона лише частково вирішує проблеми у цій галузі. В ній передбачені кошти лише на організацію деяких заходів, промоцію і т.д. Позитивним є лише те, що за останні два роки видатки по ній збільшились у два рази (до 1 млн грн. на рік). Але все ж глобальних проблем, за рахунок цієї програми вирішити не реально.
 
Друге, надзвичайно важливе  інфраструктурне питання. В Україні всі знають, що доїхати до Чернівців потягом, практично, не реально. Мало того, що кількість потягів одна із найменших серед інших обласних центрів, так проблема, ще і в тому, що потрібно бути справжнім героєм, аби придбати на них квитки. З 90-их років ніяк не може вирішиться питання будівництва залізничної дороги, яка б з’єднала Чернівці з Кам’янець-Подільським. Побудувати необхідно 34 км нової колії. Це дасть змогу потягу значно скоротити час в дорозі та зменшити вартість квитка, що йде на Київ, адже він не буде в такому випадку курсувати транзитом через територію сусідньої Молдови. Також, важливим є відновлення потягу зі сполученням «Чернівці-Ужгород», який проходить через територію Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей. Величезні проблеми є з автомобільними дорогами. І до їх вирішення варто підходити комплексно, у взаємодії та співпраці органів влади усіх рівнів. Для цього потрібно мати бажання і, звичайно, політичну волю. Тому що вирішити питання будівництва або ремонту доріг національного значення можна лише, залучивши кошти з державного бюджету. Розуміємо, що відповідальність лобіювати виділення необхідних коштів лежить на обласній владі та народних депутатах, які представляють область у ВРУ. Як показує практика останніх років, впливати на розподіл державних субвенцій, якраз, у їхніх силах. Важливим, також є, ефективне використання коштів місцевих бюджетів, які спрямовуються на дорожню інфраструктуру. І тут потрібно зрозуміти, які дороги нам необхідно будувати чи ремонтувати в першу чергу. Це повинні бути дороги, які є стратегічними в області для розвитку туризму, які відображатимуться у вже згаданій вище стратегії розвитку туризму.
 
Третя причина. Складається таке враження, що саме місто Чернівці стає «філією Львова». У нас, практично, відсутній місцевий бренд, не використовується чернівецький і буковинський колорит, особливості, родзинки, цікавинки, немає тематичних напрямків. Натомість, круасани, ребра, шоколад, пляцки, смаколики… все львівське. Місцева влада має спонукати підприємців працювати в цьому напрямку, такі мотиваційні речі повинніміститись у «Програмі розвитку туризму в місті Чернівцях (на відповідні роки)» та в інших муніципальних програмах.
 
Четверта причина – відсутність розвитку зеленого туризму. Наведу приклад: різниця у кількості садиб, які готові прийняти туристів у Путильському районі в 20 (!!!) разів менша ніж у суміжному Верховинському районі Івано-Франківської області. Взагалі, ми маємо розуміти, що без великої кількості садиб зеленого туризму, які відчуваючи конкуренцію, будуть вдосконалюватись, ми не зможемо запропонувати відпочиваючим комфортні умови для ночівлі та перебування тут протягом кількох днів. Знову ж таки, що потрібно? А потрібно розробляти інвестиційні карти, надавати пільги й сприяти місцевим мешканцям вкладати кошти в цей вид бізнесу, адже Буковинські Карпати мають великий потенціал через те, що тут збережена автентика, гуцульський колорит, є велика кількість природних об’єктів, цікавих для відвідування туристами. Навколо них можна розробити велику кількість маршрутів, створити інформаційно-туристичні центри, такий, як до прикладу, існує у Верховині, що заснований ще у 2008 році та має на меті рекламувати природний потенціал району, займатись промоцією його туристичних можливостей, залучення широкого кола туристів до відпочинку та подорожей на його території, підвищення рівня туристичних послуг, створення маркетингу туристичного напрямку, що базується на сучасних технологіях. Інформаційних матеріалів (банери, листівки, карти, довідники тощо) в тій же Верховині безліч – в магазинах, на вокзалах, на ринках, в музеях та інших громадських місцях. Також, для розвитку території важливу роль, має відігравати участь місцевої влади та організацій у різноманітних міжнародних грантових програмах, які сприятимуть залученню додаткових ресурсів у розвиток туризму. До прикладу, в 2010 році, за кошти Євросоюзу (500 тисяч євро) було реалізовано проект «ВелоКраїна», який охопив 8 населених пунктів західних областей України (Яремче, Ворохта, Яблуниця, Верховина, Коломия, Косів, Рахів, Вижниця). Було розроблено 50 веломаршрутів, 700 велостоянок, розроблено мережу з 30 закладів проживання велотуристів, а також пункти велопрокату, велоремонту, мийку велосипедів. Важливими також є міжнародні програми, які стосуються підтримки аграрного та сільського розвитку, спрямовані на підтримку господарств, що утримують овець, велику рогату худобу тощо. Безумовно це є складовою частиною розвитку туризму, особливо в гірських територіях. Щодо музеїв, які були б цікаві для туристів, то у Верховинському районі їх (32) також в рази більше ніж в Путильському. Варто звернути увагу і на розвиток подієвого туризму, який, впевнений, стане вагомою причиною для збільшення потоку туристів в ці краї, і у свою чергу, надасть стимул будувати нові об’єкти туристичної інфраструктури. «Вихід на полонини»смт Путила), «Гуцульський коник» (в селі Селятин), «Захарецький гарчик» (в селі Підзахаричі, який вже кілька років не проводиться), «Три кринички» (в селі Гробище), «Любіть Буковину, бо вона того варта»! (на горі Томнатик) цих свят і фестивалів замало. Потрібно зрозуміти, що використовувати місцеві обряди, звичаї, особливості, колорит треба «на повну». Також, чудовим прикладом може стати створення туристичних кластерних об’єднань, таких як, наприклад, в селі Вигода Долинського району Івано-Франківської області, де основою для цього стала найстаріша діюча вузькоколійка України.
 
П’ята причина – надзвичайно мала кількість готелів, баз відпочинку та закладів громадського харчування в сільській місцевості. На території області, окрім чудових маршрутів в гірській частині, є чимало цікавих вздовж річки Дністер, а також в передгірській частині, де розміщена велика кількість історичних та сакральних об’єктів. Туристи не мають змоги залишитись на кілька днів в межах області, і обирають Чернівецьку лише в якості можливості подорожувати туром одного дня. У всіх цих питаннях, розуміємо, що важливо будувати дороги, розвивати інфраструктуру, залучати інвестиції, розробляти дорожні карти, залучати місцевих мешканців до розвитку підприємництва в туристичній галузі, місцевій владі бути лояльним до потенційних інвесторів і т.д.
Шоста, сьома, восьма Кожний з нас може продовжити перелік цих причин, які дають нам змогу зрозуміти, чому до нас не їдуть туристи. Та, насправді, цього замало. Потрібно намагатись вплинути на цей процес, знайти альтернативу цій негативній тенденції. Безумовно, розвиток туризму – це відповідальність влади, відповідальність тих людей, які приймають рішення, розробляють та затверджують відповідні програми, створюють (точніше, повинні створювати) сприятливі умови для його розвитку. Та, на сьогоднішній день, вони зайняті іншими питаннями. Хоча повинні розуміти, що туризм – це інвестиції, податки, робочі місця і кошти, які осідають на нашій території. Роботи в цьому напрямку є багато, та головне мати бажання!
Переглядів (1399) / Коментарі (0)
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...