ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Блог Марка Файнера
16-01-2020 21:16

«А ви, друзі, як не сідайте…»

Шагают бараны в ряд,

Бьют барабаны, –

Кожу для них дают

Сами бараны.

(Бертольд Брехт

«Бараний марш»)

 

З кожним роком зменшуються кількість моїх читачів, учасників семінарів, впроваджень наукових розробок і винаходів. Ні, гріх жалітись, багато моїх колег позаздрили б числу впроваджених у виробництво наукових розробок і винаходів та сумі отриманих мною гонорарів, кількості публікацій у фахових журналах і ЗМІ та реакції на них громадськості. Але незадоволений я сам, тому що реальний ефект міг би бути, щонайменше, на порядок вищий. А це сотні мільйонів, мільярди для нашої злиденної країни, міцність і надійність будівель та споруд, підвищення ефективності державного управління, заслон корупції, невігластву, шахрайству, марнотратству, шлях до справжнього, а не декоративного, народовладдя. Може, взнаки дається мій вік, недостатня активність, чи, взагалі, я не доганяю? Якби так, то промовчав би. Але тверезо і прагматично аналізуючи все, бачу корінь зла в іншому, а саме, владу в країні захопили ворогуючі між собою політизовані шобли бариг, які діють не в інтересах Держави та її народу, а керуючись корпоративними, шкурними інтересами та впливом іноземних держав і різних комерційних фондів, намагаючись при цьому перетворити наш трудовий народ у бидло, жебраків, баранів (хоча останніх вистачає і без їхніх зусиль). Тобто, як у совєтському анекдоті про сантехніка, котрого засадили за ґрати за те, що, протестувавши інженерні мережі в обкомі партії, зробив висновок про необхідність зміни всієї системи.

У своїй правоті я переконався, згадавши всі звернення до президентів, у Кабмін, міністерства та відомства. Згадав, як колись за чаркою горілки з керівниками цементних заводів (коли ми всі ще дружили, а не конкурували, не влаштовували картельні змови і саботаж та не підпорядковувались іноземним компаніям) я пожалівся, що не вистачає 10000 доларів для закінчення роботи по тестуванню морозостійкості і корозійної стійкості цементів, чим викликав незадоволення поважної тусовки. Один з директорів відповів, що дасть мені 15 тисяч, тільки, щоб я цим не займався. Зрозуміло! Будуть вони «паритися» ще й з довговічністю цементів, коли будівельники ніяк не дають їм спокою за міцність. А інтереси суспільства якось «по цимбалах».

Думаєте, європейці кращі? Лиш кілька років тому мої колеги там поставили питання перед технічним комітетом ЄС про фінансування цієї роботи протягом 20 років.

Згадав і проігноровану мою публікацію в ЗМІ про можливість аварій конструкцій на одному з рівненських заводів через невігластво і шахрайство його керівництва. На жаль, так воно й сталося, не обійшлось і без людських жертв, але ніхто не поніс за це відповідальність.

Згадав ще про «бурульки на дротах», від яких нібито завалилися тисячі стояків ЛЕП. І про це теж я попереджав. І тут, як і в багатьох подібних випадках, ніхто за це не відповів.

Не втомлююсь повторювати, що в Україні приховані перевитрати цементів у будівництві сягають 30% (а це гроші, енергоресурси), і пропонувати конкретні, перевірені практикою заходи. Але реакція майже нульова.

Вперто не хоче реагувати влада на грубі помилки і прорахунки в нормативних документах з будівництва, в т.ч. європейських, та запропоновані конкретні рекомендації по їх усуненню.

Відписками закінчилось і моє звернення до президента Петра Порошенка в 2014 році про притягнення до відповідальності власника банку «Форум» Вадима Новинського, його топ-менеджменту та повернення вкрадених трудових коштів клієнтів. Можливо, тоді вдалось би запобігти масовому банкопадові та підриву фінансової системи країни.

Якими виродками треба бути, щоб надурити та обікрасти хворих, виснажених важкою працею літніх людей?! Тварюки! Ні, набагато гірші. От за що повинен відповідати президент як гарант Конституції – за забезпечення прав і свобод громадян, а не за крадіжки в «Оборонпромі» чи відпочинок на Мальдівах. Бо не крав він точно. Його руки, як і руки Ющенка, ніколи не крали. А те, що кришував злодіїв і, мабуть, з цього щось мав, то зовсім інша справа, яку ще треба довести.

Як завжди, я отримав чергову відписку від Мінрегіону на відкритий лист до міністра (блог на Букінфо, 26.05.2019). Мова там ішла про серйозну проблему державного управління, коли до міністерства будівництва, як до кобили хвіст, пришили невластиву йому функцію адмінреформ, а згодом узагалі прибрали з назви навіть слово «будівництво». Нічого дивного, коли так звані «нові обличчя» ліквідували Міністерство агропромислового комплексу, пришивши його до Мінекономіки, а екологію причепили до Міненергетики. Реформуючи по-пацанячому економіку, ці паркетні «фахівці» зовсім забули про промисловість, житлово-комунальні господарства, науково-технічний прогрес, концепцію освіти, ресурсозаощадження, якість продукції.

Щодо комп’ютеризації, вітаю. Та це тільки інструмент, а механізм – у конструкціях, промислових і аграрних технологіях.

Маю великі сумніви в тому, чи читав Президент мою статтю в блозі на Букінфо 14.03.2019, хоч її текст знаходиться в його офісі, та чи ознайомлена міністр Мінрегіону з адресованим їй відкритим листом. А якщо й читали, то чи зрозуміли, про що йде мова. Адже що з того що колись і міністри освіти Сергій Квіт і Ліля Гриневич читали про мою концепцію розвитку освіти, якщо вони такі далекі від життя. Жаль, адже в цих матеріалах наведена конкретна стратегія дій влади в реформуванні освіти, будівництва, комунального господарства, припинення війни на сході. Та хто такий для них цей Файнер (Букінфо, 25.10.2019)? От Штайнмайєр і Мінська змова – це діло. Та чи подумали вони, що в утвореній в результаті відводу військ сірій зоні запанують мародери і диверсанти з двох сторін, що ще більше погіршить ситуацію, що без заповнення звільнених територій миротворчими силами ООН там ще багато років будуть панувати хаос і бандитизм?

Не хочуть обговорювати мій відкритий лист у Мінрегіоні, думаю, тому що їх влаштовує такий бардак у будівництві і комунальному господарстві, адже в таких умовах легше отримувати хабарі, красти і махлювати без жодної відповідальності за це все. Наприклад, уже багато років вони вперто ігнорують Закон про ЖКП і не хочуть укладати індивідуальні договори з власниками квартир, обліковувати послуги. Невже вони надіються, що власники квартир добровільно сплатять намальовані ними борги, які скоро вже досягнуть 100 млрд грн? Адже виграти справи в суді без наявних договорів та обліку, лише по рахунках якихось приватних фірм неможливо. А як можливо, то й мені нехай платять як приватному підприємцеві по подібних рахунках за освіження повітря в ліфті та в під’їзді, за прикривання ґрунтом екскрементів вигулюваних собак і за публікації з підвищення якості бетону енергетичних споруд.

Хоча вони мало про це думають, а надіються на диктатуру, коли наказним порядком суди без участі відповідачів скопом почнуть шантажувати населення, загрожуючи відібрати квартири. Принципово не хочуть вони змінювати систему, припиняти шахрайство і здирництво в країні, бо від них годуються.

Стає зрозумілим і те, чому мене з виступом не підпускали до сцени на першому і другому Майданах. А тому, що пропонував конкретний план дій, створення четвертої гілки влади в Україні – Народного контролю (Майдану) разом з Революційною вартою і Революційним трибуналом за рахунок скорочення Верховної Ради та псевдоправоохоронних органів (Букінфо, 1.06.2014). Але в них був свій потаємний план – скинути чинних бариг і привести для подальшого дерибану країни своїх.

Глибоко переконаний у тому, що без запропонованих фундаментальних змін в Україні нічого не зміниться ще багато років. Адже ідеали Майдану полягали не в тому, щоб передати владу шоблам Ющенка, Порошенка та Яценюка, а щоб раз і назавжди покінчити з бандитизмом, корупцією та розкраданням Держави.

Отже, панове, якщо хочете жити в цивілізованій високорозвинутій країні, досить вірити злодійкуватим популістам, інтригувати навколо державних посад. А треба, без галасу і балагану, попередньо відсіявши баранів, бариг та їхніх лакеїв, політиканів, зібратися в своїх селах, районах, областях на народні віча з обов’язковою реєстрацією учасників і обрати самодостатніх, найрозумніших, найчесніших, найфаховіших, найвідданіших Державі та її народу представників у керівництво Майданом, Революційною вартою та Революційним трибуналом, забезпечивши цим безпеку та достойні умови для проживання і праці. І будуть вони захищати Ваші інтереси, кошмарити всіх бариг, злодіїв, шахраїв і корупціонерів, контролювати діяльність органів влади та бізнес.

При всьому доброзичливому ставленні до молодого колективу Зеків (Зе-команди) хотів би їх запитати, чи усвідомлюють вони, що ще зелені для вирішення державних справ, що глибокі знання і стратегічне мислення дозрівають набагато пізніше статевих органів. То чому ж не звертаються за допомогою до мудрих людей, справжніх фахівців, адже ті не вимагають від них гроші і посади, а забезпечити їм трансфер і філіжанку кави (краще з коньяком), думаю, для Зеків не проблема.

Не бачу і ніяких об’єктивних перешкод для вирішення розглянутих проблем, окрім недостачі місць у тюрмах, шахтах і на будівельних майданчиках.

Якщо вони дійсно слуги народу, чому не борються з саботажем у вирішенні цих проблем хоч би блокуванням трибуни Верховної Ради. А якщо вони цього не розуміють або не хочуть усвідомлювати, то вони – ляльки у руках підступних ляльководів чи розумово недорозвинуті, а тому заради країни та її народу повинні покинути владу. Тобто, як cказав дєдушка Крилов:

А вы, друзья, как ни садитесь,

Всё в музыканты не годитесь.

Слава Україні!

 

PS

Ми всі, хто доброзичливо ставився і обирав нову владу, добре розуміємо, що одразу виконати все, що нам хочеться, і навіть те, що вони обіцяли, неможливо. Та й не вимагаємо від них неможливого і навіть того, що потребує великих зусиль. Але є такі питання, які вони можуть вирішити, але не хочуть, або хтось їм заважає, саботує. Отже.

1. Хто заважає новій владі списати пенсіонерам повністю, а населенню наполовину борги за комунальні послуги з розрахунку на 100-120 м2 загальної площі. Адже ці борги незаконні і ніколи не будуть сплачені. Тобто це рішення ніяк не пошкодить надавачу послуг. А саботують таке рішення, мабуть, ті, хто розраховує шантажувати населення, особливо літніх людей, конфіскацією майна та ловить рибку у цій каламутній воді. До відповідальності шахраїв, хапуг, саботажників! А якщо влада не тямить, не може і не хоче, то що вона тоді за влада?

2. Хто заважає знизити тарифи на комунальні послуги вдвічі, адже навіть тупим зрозуміло, що вони намальовані, накручені і включають суттєву злодійську складову. Це примусило б комунальні служби, нарешті, укласти індивідуальні договори з отримувачами послуг і встановити їхній облік, зменшити злодійські апетити, марнотратство і почати працювати, а не імітувати діяльність. До відповідальності хапуг, ледацюг, саботажників! А якщо влада не тямить, не може і не хоче, то що вона тоді за влада?

3. А хто їм заважає пред’явити підозру у шахрайстві власникам і топ-менеджерам збанкрутілих банків та керівникам Нацбанку і затримати їх по закону, повернути вкрадені гроші вкладникам за рахунок винних? Чи, може, вони вже всі відкупились ще за старої влади? А якщо влада не тямить, не може і не хоче, то що вона тоді за влада?

4. Чому не наполягають на введенні на Донбас миротворчих сил ООН? Не розуміють, що без цього проблема не буде вирішена? Чому не проявляється належна активність у розгляді в міжнародних судах справ по Криму?

5. Чому публічно не розглядаються мої конкретні зауваження по помилках і прорахунках у нормативній базі будівництва та рекомендації по їх усуненню?

6. Набагато складніше з організацією Народного контролю, реалізацією ідеалів Майдану. Хіба не зрозуміло, що перешкоди в цьому напрямку чинять корупціонери? А яка позиція влади?

І врешті-решт ще багато питань. Але розуміємо, що, як і в житті, не все виходить, як хочеться. Буває й таке, що гарний здоровий чоловік, якого вибрала сама дружина, виявився нездатним заробити на життя, захистити її, та й чоловічої сили не має. Тож, якщо вони дійсно люблять цю країну та її народ, не альфонси і не шахраї, тобто не тямлять, не хочуть і не можуть, то нехай не мордують солодкими словами про любов і своєю присутністю при владі, а дадуть можливість, як і тій дружині, обрати інших.

А взагалі, дуже хочеться їм вірити. Ще є надія, але наскільки її вистачить – на місяць, півроку, рік?

Переглядів (909) / Коментарі (6)
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...