ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Блог Марка Файнера
26-07-2019 08:55

Мені б ваші турботи, панове!

Не знаю, коли це сталось – 30, 10, 5 років тому, чи вчора, або позавчора, але констатую, що до влади в Україні прийшли безвідповідальні люди, метою яких є, насамперед, власне збагачення, самопіар і марнославство. А вже потім по залишковому принципу – територіальна цілісність, суверенітет держави, мова, культура та добробут народу. До цього висновку я прийшов, споглядаючи багато років вибори, діяльність наших органів влади і політичних партій.

Щось тут не те. А я ж добре пам’ятаю фронтовиків, вояків УПА, робітників, селян, учених, інженерів – назагал нормальних людей, яким було властиве все людське і які жили, творили, боролись, ризикували життям зовсім не за посади й особисте збагачення. Були й хапуги, але ж люди їх зневажали. Де ж поділися чесні люди? Невже виродились – а залишились тільки бариги та старі динозаври, подібні мені та моїм друзям?

Куди поділись люди з державницьким мисленням, великим виробничим і життєвим досвідом, які могли б ефективно управляти державою і самовіддано служити своєму народові? Та чи є ще такі, і наскільки вони працездатні? Так, є, але їх на гарматний постріл не підпускають до державного управління та навіть, як зауважив мені один знайомий металург, знищують ще в зародку. Хто ж це робить? Старі партійно-комсомольські династії та сучасні бариги.

Чи відомо вам, що ще за совєтських часів існували так звані «чорні списки», за якими людей з певними поглядами не допускали до державного управління і виховання молоді. Ці списки чітко працюють і досі, доповнюючись уже новою владою. Я переконався в цьому ще у 2006 році, коли отримав пропозицію створити архітектурно-будівельний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича і раптово згадав, що саме в 1986 році, за інформацією однієї компетентної людини, я отримав вовчий квиток на 20 років через інакодумство. В 2003 році отримав попередження вже від української влади за те, що намагався запобігти масовим руйнуванням і аваріям будівель і споруд, до яких були причетні відповідальні працівники Держбуду в змові з шахраями від будівництва. А попередженнями стали постійні перевірки та намагання відкрити кримінальні справи, паплюження в засобах масової інформації, знищення бізнесу, обструкція. Де ж тепер ті істоти, які скоїли ці всі неподобства? Забезпечені, добре влаштовані разом зі своїми дітьми і онуками та, вже при новій владі, вхожі у владні кабінети в якості різних консультантів, хоча добре знають лиш маніпулювання та шахрайство. Цікаво було б дізнатись розлогі прозорі біографії всіх олігархів, партайґеноссе, державних управлінців, керівників державних установ і відомств. Можливо, тоді ми зрозуміли б, що проблеми наші не в тому, що не можемо забезпечити життєво необхідним і нагодувати народ, а в тому, що ніяк не можуть нажертись і задовольнити свої хворобливі забаганки наші можновладці.

Мені можуть дорікнути, що й сам я став доктором наук, заслуженим винахідником України, очолював університетську кафедру, отримав кілька галузевих нагород. А чи знаєте ви, панове, крізь які терни довелось мені пройти, скільки сил і здоров’я на це покласти? Ні, ви не знаєте, що не хотіли мене брати в будівельний технікум за 5-тою графою; що з цієї ж причини та ще інакодумство 4 роки не давали захистити кандидатську дисертацію, поки за мене не заступились відомі вчені; що захист докторської дисертації відбувався під шалене гавкання й анонімки совєтських сексотів; що довелось мені захищати цю дисертацію двічі; що, доручивши керувати університетською кафедрою, обставили мене «смотрящим» і двома сексотами, які постійно пакостили; та багато іншого, чого не побажаєш добрим людям.

Нині я добре забезпечений, вільно займаюсь науково-технічною та громадською діяльністю. Отже, що мене хвилює, і які турботи хотів би частково передати нашим можновладцям і трудовому народу? Це не відсотки на виборах і не популярність того чи іншого політика чи артиста.

Насамперед прагну, щоби жодна гнида, жоден шахрай, злодій, хапуга, жоден баран не потрапили в систему державного управління. Хочеш бути депутатом, «губернатором», міністром? А чи є в тебе здібності і досвід для цього? Адже, обираючи тебе, ми ризикуємо нашим майбутнім. Ти отримав юридичну, філологічну чи історичну освіту і не можеш себе реалізувати? То чому вважаєш, що місце народного депутата, «губернатора» чи міністра саме для тебе? Чи не знайдеться в Україні людей, більш достойних і потрібних суспільству? А може, тобі слід розпочати роботу в сільраді, райраді, в дитсадку, ПТУ, поліції, війську, на виробництві? Не в комфортному ліфті одразу на верхній поверх, а по сходинках, не минаючи жодної! Тоді будеш знати, що робиться в коридорах та на поверхах і зможеш ефективно керувати. А ти, бариго, чого прешся у парламент, невже захищати інтереси трудового народу, який ти обікрав?!

«Але кого ж обирати?» – постійно запитують мене люди. Що можу вам порадити? Не знаю жодного. Що ж то виходить? Ми доручаємо свою долю і долю держави людям, яких не знаємо, довіряючи ЗМІ та політтехнологам, яких вони найняли. Більшість кандидатів на державні посади, на мій погляд, намагаються просто вдало працевлаштуватись, захистити бізнес свого хазяїна чи свій, або, як колись казали, є кар’єристами і вискочками, нездатними вирішувати складні державні проблеми.

Турбує і те, що повністю зруйноване наукове середовище, що в країні майже не залишилось толкових фахівців. Та що там казати про вчених, як на професорську зарплату нелегко знайти і слюсаря! То чи не пора, як з тваринами й рослинами, створити Червону книгу України для її громадян, в яку занести справжніх фахівців своєї справи, оберігати їх, піклуючись не менше, ніж про «народних» депутатів, а ще створити академію кадрового резерву?

Однак що турбує найбільше? Насамперед проблема ядерної безпеки, адже закінчується термін експлуатації ядерних реакторів, але не вирішені питання їх заміни, комплектуючих, кадрів енергетиків і будівельників.

Друге – це мир, забезпечення територіальної цілісності держави без принципових поступок агресору. Чи є вирішення цих проблем? Думаю, що є. І це не штурм Донбасу, до якого нас закликають деякі «патріоти» (нехай спочатку знайдуть 20 тисяч добровольців, включаючи свої родини, які погодяться покласти за Донбас своє життя). І не на руїнах Кремля (лікуйтесь, панове «патріоти»). А не вирішується ця проблема, на мій погляд, тому що хтось на ній непогано заробляє з обох сторін; або ті, хто має її вирішувати, амбітні барани.

Третє – запобігання руйнувань і аварій будівель і споруд, марнотратство в будівництві. І тут непочатий край роботи.

Четверте – відновлення довіри народу до органів влади, без чого держава існувати не може. А для цього пропоную тест на дієздатність нової влади: повернути громадянам украдені в банках трудові заощадження та знизити вдвічі комунальні тарифи, притягнути до відповідальності винних за розкрадання армії. Тут все доказово, просто й очевидно. І якщо найближчим часом ці задачі не будуть вирішені, то це означатиме, що й нова влада пішла на «договірняки» зі злодіями та покриває їх.

Відновлення довіри громадян до держави одразу вирішить багато проблем, у т.ч. економічних. Візьміть, до прикладу, будівництво доріг. Сьогоднішніми темпами цю проблему ми будемо вирішувати ще 80 років, хоча можна за 5, створивши народне акціонерне товариство. Я б і сам став його інвестором та акціонером, але треба бути справжнім лохом, щоб довірити цим баригам свої гроші. Інвесторами в економіку країни могли б стати наші громадяни і не брати, а давати кредити тому ж Міжнародному Валютному Фондові. А поки що найбільш наочним прикладом недовіри населення (у т.ч. патріотів) є те, що люди тримають свої заощадження не в національній валюті, а в доларах або євро.

І нарешті, освіта, в т.ч. й вища. Досить дурити самих себе. Хіба ми не знаємо, що для більшості молодих людей – це змарновані роки життя або приховане безробіття; що вища освіта не менш корумпована, ніж інші галузі. А наука та вища освіта (особливо технічна) без перебільшення – це стратегія розвитку нашої держави, і реформувати їх треба не марафетом, а рішучими високопрофесійними ефективними діями. Хто і як? Думайте, панове.

А ви про контрабанду сигарет, дематюкізацію, декомунізацію, шоу-бізнес, футбол і еротику? Мені б ваші проблеми, панове!

 

Слава Україні!

 

PS

А що конкретно можемо дати я сам і мої успішні колеги? Знання, досвід, нематеріальні активи (наукові розробки, винаходи, дослідні зразки, твори мистецтва), вартість яких мільйони доларів і матеріалізація яких принесе державі мільярди. Але що особисто з цього будуть мати бариги та чиновники? Їм набагато простіше ці мільярди вкрасти або здерти з людей. Ось у чому проблема!

Переглядів (609) / Коментарі (0)
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...